Удари ворога по енергетичній інфраструктурі цього тижня виявили одну проблему. І ця проблема не у енергетиків, а у споживачів. Тих, хто не може або не хоче розуміти, що електроенергію слід використовувати з розумом. Насправді, енергетикам було б значно простіше, аби споживачі платити за кожен кіловат його реальну вартість. Але наразі це не на часі. Чому та як саме слід бути свідомими цієї зими, аби максимально уникнути дискомфорту, читайте в статті iPress.
Масштаб руйнацій вражає, але енергосистема впоралася. Допомогти енергетикам мають споживачі
За офіційними даними Міністерства енергетики України, за дві доби (10 та 11 жовтня) масованих ракетних обстрілів та атак дронів-камікадзе по території України було пошкоджено та зруйновано майже 30% всієї енергетичної інфраструктури країни.
Фото з Facebook міністра енергетики
Під обстріли потрапили об’єкти критичної інфраструктури в 11 областях України, це й не дивно адже рф випустила по Україні 84 крилаті ракети та 24 безпілотника. За офіційними повідомленнями, електропостачання було порушене практично по всій країні, а у 8 регіонах наявні проблеми з водопостачанням, зв’язком та інтернетом.
Двічі була обстріляна Ладижинська ТЕС у Вінницькій області, при чому другий обстріл стався саме тоді, коли на місці аварії працювали рятувальники та ремонтники - постраждало шість людей.
В Оріхові Запорізької області під час відновлення пошкодженої лінії електропередач бригада Оріхівського міжрайонного РЕМ ПАТ "Запоріжжяобленего" потрапила під повторний ворожий обстріл. Загинуло двоє енергетиків - Дмитро Стариченко та Роман Мельник, ще двоє госпіталізовані із пораненнями.
Двічі за дві доби була обстріляна і енергетична інфраструктура у Львові та Львівській області.
Щоб стабілізувати енергосистему було прийняте рішення зупинити експорт електроенергії і ввести графіки аварійних відключень/обмежень споживачів, аби ремонтні бригади змогли полагодити те, що підлягає ремонту. Всі відповідальні за енергетичну ситуацію служби та влада закликали українців знизити споживання електроенергії у пікові години навантаження на енергосистему: з 17.00 до 23.00 увечорі та з 7.00 до 11.00 вранці, коли навантаження на систему максимальне.
Київ та центральні області стабілізовано. Але розслаблятися не варто
Сьогодні вранці диспетчерський центр НЕК "Укренерго" – оператора енергосистеми, повідомив, що енергоживлення Києва та центральних областей України вже стабілізовано. Водночас через масштаби та складність пошкоджень, планові/аварійні обмеження ще продовжують застосовувати у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Диспетчерський центр НЕК "Укренерго" визначає необхідність, величину і тривалість обмежень та повідомляє все це операторам мереж (обленерго), які застосовують ці обмеження до своїх споживачів.
Проте і в інших регіонах системний оператор наголошує, що задля того, аби диспетчерам знову не довелось застосовувати примусові обмеження споживачів, слід стримувати рівень споживання від зростання. Фахівці вчергове закликають всіх споживачів більш ощадливо використовувати електроенергію, не користуватися потужними електроприладами вранці та ввечері, коли споживання електроенергії найбільше. Це знизить навантаження на мережі, полегшить роботу енергетиків, а найголовніше та зрозуміліше для нас, споживачів – захистить від віялових та аварійних обмежень постачання електрики.
На сайті "Укренерго" та Міністерства енергетики опубліковані списки побутових приладів, які споживають електроенергію найбільше. Ними не слід користуватися у часи обмежень. Якщо ваших гаджетів нема у списку, гляньте на їхнє споживання: якщо 1 кВт та більше, перенесіть його використання на ніч або день.
"Ми не просимо вас сидіти в темряві. Ми просимо не вмикати потужні електроприлади одночасно з 17.00 до 23.00. Ми просимо трошки змінити свої звички та перенести прання на нічні години, зменшити частоту використання електрочайників, вимкнути на пару годин теплу підлогу, не пилососити та не прасувати одночасно. Заряджайте свої пауербанки та акумуляторні ліхтарі вночі", - наголошують енергетики.
В "Укренерго" не втомлюються щиро дякувати українцям за економію, оскільки це суттєво полегшує фахівцям можливість збалансувати енергосистему після масованих ворожих обстрілів. "Якщо у вас пропало світло - це значить, що ми в цей момент працюємо. Лагодимо пошкоджені мережі і робимо все можливе, щоб якнайшвидше повернутися до стабільного режиму енергоживлення", - наголошують фахівці.
Актуальну інформацію про можливі планові/аварійні відключення електроенергії оператори розподільчих мереж (обленерго) розміщують на свої сайтах, надсилають повідомлення у "особистий кабінет" споживача або за допомогою чат-ботів. Крім того, на сайті міністерства на окремій сторінці розміщено всю інформацію щодо планових та аварійних відключень електрики по всім обленерго країни. Киянами опікується компанія ДТЕК, яка з 11 жовтня на своєму сайті щоденно оприлюднює графіки відключення з адресами і часом.
Не всі розуміють, чому треба змінювати свій енергетичний профіль добровільно. Тож у енергетиків є примусові інструменти
Здається, все зрозуміло, але, якщо прогулятися дискусіями у соцмережах, виявляється що не все, і не всім. Як ви гадаєте, якщо всі споживачі з настанням темряви прийшовши з роботи одночасно увімкнуть електрочайники – енергосистема України здатна це витримати? До агресивної фази війни, здебільшого – так. Хоча і траплялися моменти, коли диспетчери вручну регулювали енергосистему, аби нейтралізувати такі стрибки системи. Інколи доводилося і обмежувати атомні блоки.
Проте за 232 доби енергосистема втратила 6 ГВт базового навантаження ЗАЕС, 335 МВт маневрених потужностей Каховської ГЕС, маневрові та базові потужності ТЕЦ та ТЕС, що знаходяться на окупованих територіях чи зруйновані систематичними обстрілами. Лише протягом 10 та 11 жовтня об’єднана енергосистема додатково лишилася майже 30% своїх потужностей. То якою тепер має бути відповідь на питання? Наявних зараз потужностей всіх станцій в країні може не вистачити, щоб забезпечити всіх одночасно у повному довоєнному обсязі. Незважаючи на те, що і обсяг споживання суттєво впав.
Варто розуміти, що коли мова йде про всіх споживачів, то це стосується не тільки населення. Це і подача води у будинки і каналізація, що працює від електрики, і міський транспорт, і освітлення вулиць, і зв'язок з інтернетом, і багато чого іншого. Тож прохання трохи змінити свої споживацькі звички, щоб добре було усім, цілком має підстави. Адже для енергосистеми критично важливе стабільне споживання у години максимального навантаження, так звані години-пік: вранці - коли ми з вами прокидаємось та збираємось на роботу, та увечері – коли всі повертаються додому. Саме тому прати чи запускати посудомийку, прасувати чи пилососити, вмикати електроопалення та таке інше варто або вдень або вночі. Саме в цей час споживання електрики є стабільним з тенденцією до спадання, вночі споживання взагалі може "падати" до 40% від пікового. І щоб дійсно допомогти енергосистемі у важкий для неї момент цілком можливо скорегувати свій розклад та звички. Це не питання відмови від комфорту - це перш за все відповідальна поведінка по відношенню до країни у важкий час і це дійсно не важко – було б бажання.
Насправді існує два способи зменшення навантаження на систему: примусове та добровільне. Добровільне – це якраз свідома і відповідальна поведінка споживачів щодо раціонального споживання електрики у певні добові періоди. Натомість примусове (аварійне/планове) відімкнення є більш ефективним, і застосовується не лише з огляду на необхідні ремонтні роботи, але і саме через небажання чи нерозуміння споживачів необхідності раціонального споживання та певної економії, тим паче в умовах війни.
Здавалось, що всі українці принаймні за ці дві доби обстрілів же мали б чітко усвідомити, що війна за виживання триває. Головними цілями для ураження стали об'єкти енергетичної інфраструктури і попри колосальну 24/7 і, без перебільшення, героїчну роботу енергетиків, у деяких областях спостерігаються перебої з електро- та водопостачанням, зі зв’язком та інтернетом. І це цілком зрозуміло, адже війна.
Проте вже другу добу по всіх соцмережах цілком, здавалось б, адекватні люди, серед яких навіть є безпосередньо дотичні до енергетики, скаржаться, що світло вимкнули не за опублікованим графіком. Що неможливо налаштувати свій робочий процес, бо не знаєш коли пропаде електрика. Обурюються, що просиділи 1,5 години у ліфті через раптово вимкнуте світло, виказуючи претензії про те, що їх не попередили про відключення завчасно. Досі нарікають на відсутність гарячої води. А також не хочуть спробувати зрозуміти чому на одному боці вулиці світла немає, а на іншому є. Особливо дивує, коли молодь обурюється, що через відключення без попередження має розряджений телефон та не має зарядженого повербанку…
Для них у нас є відповідь, що робити: почніть читати статтю з початку. І повторюйте цю рекурсію допоки запитання не щезнуть. А кожного разу, коли повертаєтеся на початок статті, варто задонатити для друзів із ЗСУ на автівку чи дрон, чи у будь-який волонтерський фонд, якому довіряєте.
Цікаво, що в Європі і без війни таких проблем зі споживанням не існує. А знаєте чому? Бо електроенергія там настільки дорога, що кожен сам свідомо оптимізує свої потреби, аби користуватися нею тоді, коли вона дешевша – себто вночі та вдень. Тож купуємо свічки та лампи з ліхтариками на батарейках або акумуляторах, і вчимося рахувати обсяг та час споживання. А провести дома час з родиною при свічках - не лише романтично, але й весело.
