На тлі суперечок про електромобілі, коньяк та Україну вечеря французького президента із Сі Цзіньпіном може виявитися не надто веселою, пише європейська редакція видання Politico.
Видання зауважує, що коли Сі Цзіньпін у понеділок сяде вечеряти з Еммануелем Макроном, шампанське і блискучі люстри Єлисейського палацу не зможуть затьмарити одну кричущу істину: ці два імператори готуються до війни.
По-перше, Сі – найвпливовіший китайський лідер з часів Мао Цзедуна – звинувачується західними урядами в тому, що він допомагає путіну вести війну в Україні, постачаючи технології та обладнання для російських військових.
По-друге, Європейський Союз і Пекін стоять на порозі повномасштабної торговельної війни. Макрон підштовхує Брюссель до жорстких дій щодо Китаю, який заполонив ринок дешевими електромобілями. У відповідь Сі погрожує підвищити тарифи на коньяк – жест, який завдав французькому президенту і його лікеро-горілчаній промисловості неприємного головного болю.
Навіть звичайна помпезність і церемоніальність, що супроводжує такий державний візит, зауважує Politico, цього разу була дещо пом'якшена. Замість того, щоб прийняти Сі у Версальському палаці з його багато прикрашеною дзеркальною залою, фонтанами і великими садами за 12 миль на захід від Парижа, Макрон запросив його на Єлисейські поля, до своєї резиденції в центрі міста, для проведення більш робочого саміту.
Американська Wall Street Journal констатує, що перший за майже п'ять років візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до Європи стає перевіркою готовності континенту протистояти Пекіну через його підтримку російського вторгнення в Україну, а також через китайську торговельну політику, яка знищила критично важливі європейські галузі промисловості.
Європейські лідери, як правило, обережно поводяться з Пекіном, не бажаючи ставити під загрозу зв'язки з головним торговельним партнером. Але президент Франції Еммануель Макрон незадовго до візиту Сі назвав війну в Україні та торговельну політику Китаю екзистенційною загрозою для Європи.
Politico додає, що китайці є майстрами в мистецтві дипломатичної насмішки. Важко не помітити послання до Європи в рішенні Сі відправитися з Парижа до Сербії пізніше цього тижня, а потім до Угорщини, щоб зустрітися з прем'єр-міністром Віктором Орбаном. Обидві центральноєвропейські країни симпатизують москві і є джерелом роздратування для Заходу, особливо для Брюсселя (який Сі взагалі не планує відвідувати).
Все це, на думку видання, виглядає набагато похмуріше, ніж державний візит самого Макрона до Китаю трохи більше року тому. Тоді китайські студенти вигукували "Я люблю тебе, Макроне", а між двома лідерами, здавалося, зароджувався роман. Макрон навіть в інтерв'ю Politico публічно дистанціювався від того, щоб наслідувати приклад Америки щодо Тайваню.
Своєю чергою WSJ підкреслює, що від початку війни Китай слугував економічним рятувальним колом для росії, надавши москві критично важливу підтримку в її прагненні відновити військовий потенціал. Пекін не постачав зброї, але американські чиновники стверджують, що він надавав супутникові знімки російським військам і продавав країні мікрочіпи, деталі для реактивних винищувачів, верстати та інше обладнання подвійного призначення для зміцнення її збройних сил. Пекін також є великим покупцем російського викопного палива.
Тим часом, як зауважує WSJ, китайські виробники наповнюють Європу електромобілями, сонячними панелями та іншими товарами, що є наслідком величезного виробничого надлишку і відставання споживання всередині КНР. Китайська економіка повільно оговтується від пандемії: падіння цін на нерухомість, високий рівень безробіття серед молоді та дефляція викликають побоювання, що країна намагатиметься вийти з кризи за рахунок експорту.
Однак будь-яка спроба протистояти Пекіну, наголошує ділове американське видання, вимагатиме єдності серед європейських лідерів, а Китай має довгий досвід гри за принципом "розділяй і володарюй" зі столицями по всьому континенту.
Макрон намагається продемонструвати єдиний фронт, запросивши президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн приєднатися до нього в Парижі на початку зустрічей із Сі. Фон дер Ляєн була скалкою в оці Пекіна, звинувачуючи Китай у прагненні до глобальної гегемонії і попереджаючи, що відносини Європи з Пекіном формуватимуться під впливом його дій щодо України.
У лютому Європейський Союз вперше з початку війни погодився запровадити торговельні обмеження проти трьох технологічних і електронних компаній з материкового Китаю через те, що вони, за словами Брюсселя, продають товари росії, які можуть бути використані у військових цілях. За словами чиновників ЄС, обмеження можуть бути розширені.
Британська The Guardian інформує, що ЄС також використав новий закон, щоб розпочати розслідування щодо імпорту електромобілів з Китаю. Минулого місяця він застосував цей же інструмент для проведення раптових обшуків в офісах китайської компанії Nuctech, що виробляє обладнання для систем безпеки. Також зростає занепокоєння щодо ймовірного китайського шпигунства, кібершпигунства та інших форм втручання. Минулого місяця британська і німецька влада провела арешти через ймовірне китайське шпигунство.
За словами британського видання, член Європейського парламенту і головний кандидат від соціалістів у Франції на майбутніх виборах до ЄС Рафаель Глюксманн закликав Еммануеля Макрона бути "твердим" щодо Китаю і "не мовчати перед обличчям злочинів" проти уйгурів.
Втім, як зазначає Politico, Китай на чолі із Сі, тим часом, привітав заклик Макрона до "стратегічної автономії" Європи, вирішивши прочитати його як вираз антиамериканських настроїв. Хоча, зауважує видання, часи змінилися. Макрон не лише більш відкрито визнав необхідність бути рішучими перед обличчям торговельної загрози європейській промисловості з боку Китаю, але й став рішучим прихильником боротьби України з росією, і одним із найбільш яструбиних голосів у ЄС щодо війни путіна. Франція, схоже, хоче, щоб з нею рахувалися.
"Французька влада розуміє лише баланс сил", – заявила членкиня парламенту від партії Макрона "Відродження" Анн Женете. "Вони намагаються протиставити нас США та іншим членам ЄС... На них припадає 30 відсотків світового виробництва, але це не привід для того, щоб розправитися з нами", – додала вона.
У міру того, як тривало розслідування щодо електромобілів, зауважує WSJ, стали помітними європейські розбіжності. Німецькі автомобільні компанії та постачальники залишаються глибоко вкоріненими на китайському ринку. Будь-які тарифи ЄС на імпорт електромобілів з Китаю можуть призвести до того, що Пекін помститься німецькій автомобільній промисловості. Французькі автовиробники, які виробляють дешевші транспортні засоби, більш вразливі до китайського імпорту, вітають розслідування ЄС.
У січні Китай відреагував на перевірку електромобілів, розпочавши антидемпінгове розслідування щодо бренді, який імпортується з ЄС. Цей захід широко розглядається як такий, що спрямований проти Франції та коньяку, її національного алкогольного напою.
Європейські розбіжності стали очевидними під час візиту канцлера Німеччини Олафа Шольца до Китаю минулого місяця. Він не висловив жодної публічної підтримки антисубсидійним розслідуванням Європейської комісії і промовчав про китайські тарифи на коньяк. Шольц утримався від прямих публічних докорів Пекіну щодо його подальшої підтримки війни росії в Україні.
Під час нещодавньої вечері Макрон запросив Шольца приєднатися до переговорів із Сі цього тижня. Канцлер Німеччини відмовився, пославшись на свої плани поїхати в понеділок до країн Балтії.
Politico резюмує, що деякі розмови під час цих переговорів будуть значно складнішими, аніж проблеми з експортом-імпортом електромобілів чи коньяку.
