Перед нашою подорожжю в Іран родичі та друзі дуже дивувались, коли чули куди ми зібрались. При слові "Персія" люди починають думати про котів, килими, суперників 300 спартанців, казки Шахерезади, поезію Омара Хайяма і навіть відеогру "Принц Персії". Іран ж, в основному, асоціюється у наших людей з консервативним ісламом, терористами, ядерною зброєю. Досі люді плутають Іран з Іраком, а персів з арабами.
В Ірані живуть представники різних народностей, найбільше серед них персів, але це лише близько половини населення, решту представляють курди, азербайжанці, белуджі та інші етнічні групи.
Саме через багатоетнічність сьогодні місцеві воліють називати країну Іраном, а не старою назвою - Персія.
Іранці загалом дуже привітні і гостинні люди. У спілкуванні з молодим поколінням ми не відчули якоїсь шаленої ментальної різниці, молодь у містах дуже глобалізована. Хоч офіційна влада у своїй риториці дуже вороже налаштована щодо Америки і дружня до Росії, у спілкуванні з простими людьми часто можна почути протилежне ставлення.
Ми зустрічали в основному людей, які скептично ставились до теперішньої політичної системи ісламської держави, часто самі були агностиками чи навіть атеїстами, і хотіли б більше свободи. Це не означає, що весь Іран такий, але міське населення і молодь є досить сучасними, так само як цілі райони і парки Тегерану швидше нагадують південну Європу, аніж Близький Схід.
На вулицях можна зустріти бородатих чоловіків разом з жінками у всьому чорному, так само як підлітків, які читають реп у парках, чи модних хіпстерів з лате в руці.
Водночас, на вулицях Язду часом трапляються дідусі, ніби прямо із казок про Аладдіна.
Іран – лідер за пластичними операціям на ніс. Суворий дрес-код робить обличчя єдиним, на чому іранки можуть виділитися, тому місцеві дівчата багато уваги приділяють яскравому макіяжу і при потребі одразу йдуть до пластичного хірурга.
Країна повна несподіванок, головне обрати той маршрут та тип відпочинку, який вам до душі.
Що робити в Ірані?
Іран має як високі п'ятитисячники з лижнимим курортами, так і морські курорти, дощові ліси та пустелі. Сучасні райони з дорогими магазинами, розкішніми палацами шахів та тисячолітні квартали з яскравими мечетями та східними базарами. Все залежить від вашого смаку і того, чого ви хочете.
У нашому дев'ятиденному маршруті ми відвідали столицю Тегеран, колишню столицю Ісфахан, місто посеред пустелі - Язд, ще одну колишню столицю Шіраз та руїни прадавнього Персеполіса. Це досить популярний маршрут, втім при достатній кількості часу в Ірані є ще безліч цікавих місць, які варто відвідати.
Місцеві з англійською не дуже дружать, тому онлайн-словник чи путівник буде у пригоді. Ще краще познайомитись з кимось із місцевих. З цим може допомогти Couchsurfing чи тематичні групи у Facebook. Не оминайте історичні місця, давні мечеті і музеї, багато з них вас здивують.
Ціни за вхід у музеї та знакові мечеті: 1-4 євро для іноземців.
Якщо ви гуляєте разом з іранцем і виглядаєте трохи схожими на них, то можна пройти по ціні для місцевих – вона набагато нижча.
Де жити?
Booking.com в Ірані має дуже маленький вибір, в основному дорогі готелі, Airbnb не працює взагалі. Існують спеціальні сайти і агентства для бронювання житла, але краще і дешевше обирати місце для ночівлі по відгукам на Tripadvisor та бронювати на місці по телефону, або просити знайомих іранців це зробити. Часто можна торгуватись за ціну.
Хостели: ~15-35 євро за двомісний номер.
Загальні кімнати на 4-10 ліжок: ~5-10 євро.
Готелі: від 30-40 євро за двомісний номер
Couchsurfing в Ірані хоч і заблокований, але працює.
На крайній випадок завжди можна поспати прямісінько на м'якому персидському килимі у кімнатах для молитви чи мечетях.
Транспорт
Добирання туди:
З Києва у Тегеран є щоденні рейсі МАУ. Зі Львова можна добратися із пересадкою у Києві чи Баку. Середня ціна квитка в обидва боки при бронюванні за два місяці буде коло 200 євро. Слідкуйте за акціями, або бронюйте заздалегідь і є шанс купити квитки починаючи від 100 євро.
По Ірану:
Ми подорожували автобусами та місцевими авіалініями. Міжміські автобуси VIP дуже зручні, з величезним простором для ніг, і коштують порівняно недорого.
Ціна: ~6-8 євро за 250 – 500 км подорожі!
Місцевими авіалініями можна дістатись у будь-який куточок країни і між великими містами щоденних рейсів є дуже багато.
Ми, наприклад, літали з Шіразу у Тегеран, такі рейси є майже кожні 30-40 хвилин.
Ціна: ~20-40 євро на рейс в одну сторону з багажем. Але ви швидше за все не купите квитки за таку ціну в Україні, тому попросіть іранців купити їх у місцевого оператора, так вийде значно дешевше.
По місту:
У великих містах є сучасне і дешеве метро (квиток ~0.1 євро), але не усюди ним можна дістатись. Чоловікам не можна заходити у вагони для жінок, а ось жінки можуть вільно їздити у будь-яких.
Популярним транспортом є таксі, їх безліч і таксистом може стати для вас майже кожен водій. Будьте обережні з цінами і завжди торгуйтесь перед тим, як сісти у машину, тому що місцеві таксисти (як і таксисти будь-де) зазвичай будуть завищувати ціни у 2-4 рази для іноземців.
Зручно і економно буде встановити місцевий аналог Uber, який називається Snapp. Завдяки йому ціни будуть у 1,5-2 раза дешевші. Іноді бувають проблеми з вставновленням цього додатку на телефон. Якщо вам не вдасться встановити Snapp, просіть іранців його викликати вам, особливо при далеких відстаннях.
Ціна: Таксі з аеропорту в Тегеран ~18-20 євро.
Таксі по місту ~ 1-3 євро.
Snapp з аеропорту в Тегеран ~8-10 євро.
Віза
Інформація щодо отримання візи може здатись заплутаною і періодично процедура змінюється. Станом на початок 2018 року візу можна отримати як в консульстві так і в аеропорту при прильоті.
Ми б радили оминати електронну систему реєстрації на візу, яка часто має технічні проблеми, а одразу отримувати її в аеропорту. Для цього вам будуть потрібні адреса та телефон готелю, де ви плануєте зупинитись або вашого хоста. Прикордонники обов’язково подзвонять вашому контакту і запитають чи вас чекають, тому попередьте адміністратора або вашого друга, щоб вони були на зв'язку, інакше вас не пропустять.
Страховий поліс із покриттям 50 тис євро і обов'язковим вказанням "Iran" на полісі – можна зробити в Україні, або трохи дорожче оформити в аеропорту.
Якщо ви хочете перестрахуватись можете звернутись до консульства, але, кажуть, там часто дають відмову. Наші друзі минулого року саме тому й не потрапили в Іран. Однак, в іранців постійно змінюються правила і зараз планується повний перехід на електронну систему подачі, тому слідкуйте за актуальною інформацією.
Ціна візи: 80 євро (можна оплачувати і в євро, і в доларах)
Безпека
Іран має низький рівень вуличної злочинності і себе можна безпечно почувати навіть вечором на темних вулицях. Небезпечними вважаються лише частини країни, які межують з Афганістаном та Пакистаном, але це дуже далеко від головних туристичних принад країни.
Під час нашого перебування почались масові вуличні протести, але ми не відчули якихось проблем у зв'язку з цим, крім блокування деяких сайтів та сповільнення роботи інтернету. Головне самим цілеспрямовано не намагатись потрапити у небезпечну ситуацію і все буде добре.
В країні трапляються землетруси. Зазвичай вони не складають проблем, але якщо вночі ви відчуваєте, що трясе – вибігайте одразу на вулицю. Може бути декілька серій поштовхів і краще не знаходитись у приміщенні у цей час. За час нашого перебування було два землетруси, жоден не був сильним, ми їх навіть не відчули.
Дрес-код
Як відомо, усі жінки в Ірані повинні носити хустку на вулиці і у публічних місцях. Самі іранки по-різному до цього ставляться і ви побачите, що дехто ледь прикриває голову, а інші носять чорні хіджаби. Ви майже ніколи не побачите повністю закриті лиця – це не Саудівська Аравія. Крім того жінки повинні носити довгі куртки чи накидки і прикривати сідниці, інакше вони будуть викликати багато уваги у місцевих чоловіків.
Чоловікам ходити не можна у шортах.
Поліція моралі досить поблажливо ставиться до туристів, тому боятись їх надто сильно не варто.
Інтернет
В Ірані є швидкий 4G інтернет, тому радимо обов'язково купити місцеву sim-карту (Стартовий пакет ~7 євро). В той же час, багато популярних сайтів заблоковано. Facebook, Twitter, Youtube не працюють. За час нашого перебування через вуличні протести влада також заблокувала Instagram та Telegram, але доступ до цих соцмереж, на сьогодні, уже відновлено.
Якщо ви хочете користуватись цими сайтами під час вашого перебування в Ірані встановіть VPN-додаток, а краще одразу декілька. Зробіть це ще в Україні, на місці це буде набагато складніше.
Найпопулярніші мессенджери в Ірані – Whatsapp і Telegram.
Погода
У більшій частині країни клімат і повітря дуже сухе. Тому краще візьміть із собою зволожуючий крем та гігієнічну помаду. В мене губи висохли буквально за перші півгодини у Тегерані.
В пустельних містах температура може дуже різко падати уночі, тому дивіться прогноз погоди не тільки на день, але і на інші частини дня, тому що +19 С вдень може змінитись на +2 С зранку.
Їжа
Місцева кухня в різних регіонах буде мати свої особливі страви. Наприклад "беріяні" – традиційну страву з баранини, ви знайдете лише в Ісфахані. Тому питайте місцевих про їх місцеві делікатеси. Іранці люблять кислу їжу та їдять багато рису і усе з місцевим аналогом лавашу. Деякі страви мають не дуже апетитний вид (фото), але будуть смачні, інші можуть бути надто незвичні на наш смак. Питайте усі деталі перед замовленням.
З десертів обов’язково спробуйте шафранове морозиво!
Алкоголь офіційно ви ніде не купите, тому що він заборонений. Втім, якщо добре затоваришувати з місцевими, вони можуть вас запросити на свою закриту вечірку, де можна скоштувати місцеву самогонку з родзинок – арак та домашнє вино. Якщо ви ні з ким не познайомились, або ваш друг релігійний мусульманин (нечасто зустрінеш серед молоді), то можете спитати у продавців на базарі про "варіанти", вони можуть вирішити ваше питання.
Ситний обід, або вечеря з напоями у місцевому фаст-фуді чи забігайлівці: ~ 2,5-4 євро/людина
В хорошому кафе чи ресторані ~ 6-10 євро/людина
Інші поради та лайфхаки
В іранців є таке поняття як "таруф". Запам’ятайте його. Це такий специфічний перський вияв ввічливості. Люди можуть вам пропонувати безкоштовно свою їжу, послуги чи заплатити за вас у кафе. Це необов’язково справжня пропозиція, це може бути "таруф". Вони таким чином намагаються бути ввічливими і щедрими, а ти мусиш активно від такої пропозиції відмовлятись, іноді по три рази. Це такий звичай. Непросто відрізнити, коли іранець щиро щось пропонує, а коли це "таруф", тому якщо ви невпевнені краще одразу спитати чи це "таруф", або сказати "ноу таруф", щоб не поставити себе, або іншу людину у незручне становище.
Офіційна валюта в Ірані – ріал, але місцеві усі ціни називають в томанах. Усі купюри – це ріали, а щоб отримати томан просто називайте цифру номіналу без одного нуля. 100 тис ріалів = 10 тис томанів.
Обміняти євро чи долари – не проблема. Це можна зробити в аеропорту (там хороший курс), а також у місті. У вуличних "мінял" курс зазвичай кращий ніж в банках.
Більшість туалетів в Ірані – це просто отвір у підлозі. Іранці вважають, що такий спосіб "ходити по великому" здоровіший для нашого організму. Однак, це ще не все. Іранці не користуються туалетним папером! Вони миються одразу на місці за допомогою невеликої трубки з подачею води. Якщо ви так не звикли, бажано мати при собі власні засоби гігієни.
Ви не знайдете сувенірних магазинів у традиційному розумінні. Найкращим сувеніром з Ірану будуть їх традиційні вироби ручної роботи, а також різні горіхи, в першу чергу фісташки і сухофрукти. Найкраще традиційні декоративні тарілки, скатертини, килими, традиційні цукерки купляти на Гранд-базарі в Ісфахані, де знаходяться найкращі майстри. Якщо раптом ви захотіли знаменитий персидський килим, то краще його вибирати разом з місцевим, який зможе підказати де вартісна річ, а де халтура.
На відміну від Туреччини чи Марокко за вами ніхто не буде бігати по базару і настирливо пропонувати щось купити. Не забувайте торгуватись і краще дізнайтесь заздалегідь середні ціни у місцевих на різні товари, тому що іноземцям часто кажуть завищені ціни. Не лишнім буде вивчити персидські цифри, щоб могти самостійно прочитати цінник.
В Ірані ти не зустрінеш автобуси із незліченою кількістю туристів. Тут досі немає вулиць сувенірних магазинів з китайськими футболками та чашками з написом Iran чи Persia.
Кафе та ресторани в центрі міста розраховані на місцевих, а не на туристів. До того ж ви побачите як сучасні кав'ярні, так і традиційні місця з килимами без столів. Перехожі звертаються до тебе на вулиці, щоб просто привітатись і з цікавості запитати звідки ти, не намагаються продати щось. Таке вже не знайдеш у популярних туристичних напрямках, втім нерозвинутість сервісів для масового туриста має іншу сторону у вигляді додаткових пригод при спробі розібратись що, куди і як, особливо коли не знаєш місцеву мову – фарсі, а більшість іранців – англійську. Тому, якщо ти не боїшся пригод і хочеш яскравих вражень за розумні гроші, Іран – найкращий вибір на наступну подорож.
