Якщо ситуація навколо штучного інтелекту і без того була досить бурхливою, то тепер ажіотаж переноситься на Місяць – у прямому сенсі, пише Wall Street Journal. За словами видання, найбагатші люди світу серйозно обговорюють можливість будівництва гігантських дата-центрів, які використовуватимуть моделі ШІ серед зірок. Вони стверджують, що саме такі місії є найбільш доцільними для забезпечення енергоємних операцій.
"Місяць – це дарунок Всесвіту", – нещодавно заявив Джефф Безос, говорячи про переваги освоєння Місяця та використання його як бази для запуску проєктів у космосі. Як зазначає WSJ, такі розмови з'являються у той час, коли його компанія Blue Origin та ракетна компанія Ілона Маска SpaceX працюють над тим, щоб зробити космічні подорожі дешевшими і звичними.
Незрозуміло, зауважує видання, що ближче до реальності: місячні бази чи штучний суперінтелект? Проте схоже, що ці дві ідеї збігаються в епоху інвесторського ентузіазму, яка змушує декого побоюватися, що ми перебуваємо у бульбашці ШІ.
WSJ зазначає, що на цей момент економічна доцільність космічних дата-центрів є сумнівною. Але, згідно з аналізом професора-дослідника Університету Центральної Флориди та колишнього співробітника NASA Філа Метцгера, у майбутньому, можливо, вже через десять років, вони можуть стати економічно вигідними.
"Ентузіасти космосу, такі як я, давно шукали бізнес-кейс, який би дозволив міграцію людей за межі нашої планети. Я думаю, що сервери ШІ в космосі – це перша реальна бізнес-модель, яка призведе до багатьох інших", – написав він у X на тлі нового ажіотажу.
Як нагадує видання, на Землі Трамп вже оголосив енергетичну надзвичайну ситуацію, а уряд США заявляє, що країні потрібно додати величезні обсяги потужностей, щоб задовольнити очікувані потреби в електроенергії у найближчі кілька років. Водночас компанії, що займаються ШІ, розбудовують власні потужності з виробництва енергії та чекають поки енергомережа наздожене їхні потреби. Наприклад, компанія xAI Маска використовує газові турбіни як тимчасові джерела енергії. А OpenAI наполягає, щоб уряд уклав партнерські угоди з підприємствами з метою додати 100 гігават потужності на рік.
WSJ пропонує розглянути цифру 100 гігават у перспективі. 40 років тому, зазначає видання, коли вийшов фільм "Назад у майбутнє", ключовим моментом сюжету була необхідність генерувати таку неймовірну кількість енергії, щоб подорож у часі здавалася глядачам правдоподібною.
Історія оберталася навколо необхідності знайти 1,21 гігават енергії, або еквівалент удару блискавки, щоб відправити знамениту машину часу Дока Брауна DeLorean додому.
Зараз 1 гігават, який, як колись зазначило Міністерство енергетики, становить приблизно половину енергії, що виробляється греблею Гувера, здається мізерною цифрою. А Маск, Безос і навіть генеральний директор Alphabet Сундар Пічаї говорять про речі, які для нового покоління звучать як чиста наукова фантастика.
Суть аргументу полягає в тому, що потреби ШІ із часом стануть настільки великими, що нам доведеться переїхати в космос. Там, зауважує WSJ, енергія Сонця може акумулюватися ефективніше.
У космосі сонячні промені завжди прямі й постійні, що дозволить сонячним панелям акумулювати енергію теж постійно – без хмар, без злив, без ночі. Потреба в охолодженні також може бути зменшена завдяки вакууму в космосі.
Крім того, наголошує видання, у космосі немає тих надокучливих нормативних актів, на які так люблять скаржитися керівники, сповільнюючи будівництво нових електростанцій для задоволення потреб дата-центрів. У космосі ніхто не чує криків: "Не на моєму подвір'ї".
"У найближчі два десятиліття ми зможемо зробити космічні дата-центри дешевшими за наземні. Космос стане одним із місць, які продовжуватимуть робити Землю кращою", – заявив Безос на технологічній конференції минулого місяця.
Поки що, за словами WSJ, це лише початок. У Google (Alphabet) плани звучать майже консервативно. Нещодавно компанія-власник пошукової системи оголосила про проєкт Suncatcher, який вона описує як амбітний проєкт із масштабування машинного навчання в космосі. Вона планує запустити два прототипи супутників до початку 2027 року, щоб протестувати своє обладнання на орбіті.
Між магнатами йде гонка, як зазначає WSJ. "Як і будь-яка амбіційна мета, це вимагатиме від нас вирішення багатьох складних інженерних завдань", – написав Пічаї у соцмережах. Компанія Nvidia також оголосила про партнерство зі стартапом Starcloud для роботи над космічними центрами обробки даних. Не бажаючи відставати, Маск представив свою оновлену концепцію освоєння космосу. Він давно прагне досягти Марса – головної мети SpaceX. Але останніми тижнями він все частіше говорить про те, як можна використовувати його космічні кораблі для розгортання нових версій супутників Starlink із сонячними батареями, оснащених високошвидкісними лазерами, для створення космічних дата-центрів.
У п'ятницю Маск ще раз наголосив, що ці супутники із ШІ зможуть генерувати 100 гігават сонячної енергії на рік, що, за його словами, становить приблизно чверть середнього річного споживання енергії у США. "Ми маємо план, як це зробити. Це божевілля", – заявив він інвестору Рону Барону під час заходу.
Як зазначає WSJ, Маск раніше заявляв, що для реалізації цього плану йому потрібно чотири-п'ять років. Він також висловлював сміливіші ідеї, написавши в X, що 100 терават на рік "можливо отримати з місячної бази, яка вироблятиме супутники із ШІ на сонячних батареях і розганятиме їх до другої космічної швидкості за допомогою масового прискорювача".
Коротко кажучи, він пропонує, щоб місячна база виробляла супутники і запускала їх на орбіту за допомогою катапульти. А сонячні панелі цих супутників генерували б 100 000 гігават на рік.
"Я думаю, що ми побачимо, як інтелект продовжуватиме зростати аж до того моменту, коли більша частина енергії Сонця буде використовуватися для обчислень", – зазначив Маск на технологічній конференції у вересні.
Так, зауважує WSJ, все це звучить неймовірно. Проте кілька років тому Маск викликав подив, коли закликав представників енергетичної галузі нарощувати їхні потужнсті, попереджаючи, що наближається дефіцит через зростання попиту на ШІ, електромобілі та інші технології. Тепер, зазначає видання, ми шукаємо рішення в космосі.
Як кажуть у фільмі "Назад у майбутнє": якщо ви повірите в це, ви можете досягти будь-чого. Можливо й так, резюмує WSJ.
Джерело: Wall Street Journal
