московські спецслужби розпочали новий тип атаки на Захід, пише британська The Guardian. Видання розповідає про агента, затриманого у Польщі. За інформацією The Guardian, Сергій саме збирався сісти на автобус, що прямував до Німеччини, коли польські спецслужби затримали його на автовокзалі у Вроцлаві. У його рюкзаку правоохоронці знайшли кубики запальнички, пляшку з-під соку, наповнену парафіном, запальничку, два кишенькові ножі, мініпилку та маску. Пізніше, під час обшуку мобільного телефону 49-річного українського біженця, вони знайшли pdf-файл російськомовної книги під назвою "Сучасна піротехніка".
Цей затриманий агент, як зауважує Guardian, лише один із десятків людей, яких за останні два роки затримали по всій Європі за звинуваченням у роботі на росію проти Заходу.
Європейські спецслужби заявляють, що москва розгорнула кампанію саботажу, підпалів та дезінформації. Іноді вона спрямована на конкретні цілі, пов'язані з підтримкою української війни, але частіше просто має на меті викликати хаос і занепокоєння.
The Guardian нагадує: в Литві підпалили магазин Ікеа; у Великій Британії сімом особам висунули звинувачення у підпалі підприємства, пов'язаного з Україною; у Франції під Ейфелевою вежею залишили п'ять трун із написом "Французькі солдати в Україні"; в Естонії розбили вікна автомобілів міністра внутрішніх справ і місцевого журналіста. У Польщі сталося чимало підозрілих пожеж, зокрема одна, що знищила величезний торговий центр у Варшаві.
Разом, за словами видання, ці інциденти вказують на те, що російські спецслужби перейшли до нового типу атак на Захід – небезпечних і жорстоких, але водночас фрагментарних і таких, що важко довести.
Виконавців вербують в інтернеті та часто платять криптовалютою. Деякі з них точно знають, що вони роблять і навіщо, інші не усвідомлюють, що в кінцевому підсумку працюють на москву.
Ця стаття The Guardian базується на тисячах сторінок судових документів з Британії та Польщі, інтерв'ю зі співробітниками служб безпеки й розвідки кількох європейських країн і США, а також на розмовах з людьми, які знали деяких виконавців.
Наскільки агресивною може стати кампанія, залишається питанням здогадок. Представники західних розвідок кажуть, що в останні місяці спостерігалося затишшя, можливо, через те, що путін вивчає можливість покращення відносин зі США за Дональда Трампа. Але ще до зміни американської адміністрації були ознаки того, що москва дедалі більше підвищувала ставки.
The Guardian нагадує, що торік розвіддані про ймовірну змову з метою надсилання вибухових посилок до США, що могло призвести до авіакатастрофи й масових жертв, викликали таку тривогу у Вашингтоні, що високопосадовці адміністрації Байдена зателефонували своїм російським колегам, аби попередити їх, що така ескалація змусить США відповісти.
Здавалося, телефонні дзвінки поклали край плану з вибуховими посилками, але цей епізод залишив нерви розхитаними через те, яку межу росія може перетнути в майбутньому і якими можуть бути наслідки. "Їхня мета не така, як у ісламістських джихадистів, які прагнуть якомога більше жертв, – сказав голова агентства внутрішньої безпеки Естонії Капо Гарріс Пуусепп. – Але якщо хтось помре, їм байдуже".
Ймовірні російські акти саботажу та дезорганізації.
Історія агента з Одеси
Сергій, якого затримали в Польщі, народився в Одесі 1974 року в сім'ї радянського військового. Коли він закінчував школу, Радянський Союз розпався, і його рідне місто стало частиною незалежної України. Роки йшли, розповідає The Guardian, і Сергій все більше зневажав київську владу, вважаючи, що вона дискримінує таких російськомовних, як він сам.
Його девіз у Facebook "Я розмовляю російською. Тільки російською". Після революції на Майдані 2014 року він проводив багато часу, переглядаючи проросійські новинні сайти. Незабаром після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він залишив коментар під політичним відео на Telegram-каналі, й інший коментатор, чоловік на ім'я Олексій, написав йому приватне повідомлення про те, що він згоден з точкою зору Сергія. Олексій назвався київським бізнесменом, який займається будівництвом, і поставив багато запитань про життя та роботу Сергія. Він дав зрозуміти, що також ненавидить Володимира Зеленського та українську владу.
У середині 2023 року, злякавшись призову, Сергій нелегально перетнув кордон з Молдовою. Він дістався Німеччини, де колишній шкільний товариш з Одеси розповів йому, що є випадкова робота, за яку платять 75 євро на день. Після кількох місяців виконання цієї випадкової роботи, Олексій вийшов на зв'язок з нового акаунту. Він повідомив, що зараз перебуває в країнах Балтії, і запропонував зустрітися в Латвії або Литві, щоб обговорити бізнес-пропозицію.
Сергій відповів, що це занадто далеко і занадто дорого для нього, але Олексій запропонував оплатити поїздку й запропонував ближче місце призначення – Вроцлав у Польщі. Він переказав близько 20 тисяч гривень на банківський рахунок дружини Сергія, і Сергій купив квиток на автобус до Вроцлава. Він виїхав 27 січня 2024 року.
Невдовзі після прибуття Сергія до Польщі, Олексій зателефонував йому і вибачився – щось сталося, і він не зміг поїхати. Але він міг розповісти про бізнес-пропозицію: він хотів, щоб Сергій пошукав торгові та промислові центри у Вроцлаві та сфотографував їх. Якщо вони знайдуть відповідне місце, Сергій мав його підпалити. Олексій мав заплатити йому 2 тисячі доларів авансом і ще 2 тисячі доларів після отримання доказів підпалу.
Для Сергія це була величезна сума грошей. Як він розповів польським слідчим, він не ставив жодних запитань про те, хто і навіщо міг замовити це.
The Gurdian розповідає, що Сергій ходив вулицями Вроцлава в пошуках можливих мішеней. Врешті-решт зупинився на оптовому магазині фарб у промисловій зоні на околиці міста. Він надіслав фотографії будівлі Олексію, який погодився, що це чудова ціль – поруч із різними чутливими інфраструктурними об'єктами й недалеко від каналу, який міг би сильно забруднитися, якби фарба потрапила в нього. Сергій купив матеріали для підпалу. Але в якийсь момент, опинившись на самоті у Вроцлаві та усвідомивши всю серйозність того, на що він підписався, Сергій завагався.
Він згадав про будівлю, яка згоріла неподалік його будинку в Німеччині, і попросив дружину надіслати йому її світлину. Можливо, подумав він, він зможе надіслати її Олексію і видати за будинок десь у Вроцлаві, щоб отримати гроші, не виконуючи замовлення. Він вирішив, що підпалу наразі не буде, і купив квиток на автобус до Німеччини. Його заарештували перед тим, як він сів у автобус.
Через тиждень після арешту Сергія у невеликій групі Telegram із 28-ма підписниками з'явилося повідомлення, в якому поширювався контент білої расистської спрямованості. Воно було розміщене під зображенням гірського хребта, на якому, якщо примружитися, можна побачити обличчя Адольфа Гітлера.
"Увага! Боріться з чорношкірими. Ми шукаємо партизанів у Європі. Ми шукаємо товаришів, які здійснять підпал магазину чорних мігрантів", – йшлося у повідомленні англійською мовою. Винагорода становила 5 тисяч доларів. До повідомлення була прикріплена фотографія будівлі, яку впізнав Сергій. Акаунт, з якого було розміщено повідомлення, був тим самим, що використовував "Олексій". Тепер цей акаунт видавав себе за європейського неонациста. Насправді, на думку польської влади, ним керував кадровий офіцер російського ГРУ.
Все нове – давно забуте старе
Як зазначає The Guardian, дослідження архівів комуністичних спецслужб показують, що диверсії у ворожих країнах були частиною розвідувальної доктрини КДБ ще в 1960-х роках, які мали розпочинатися в часи підвищеної напруженості або війни.
З 2014 року російські оперативники націлилися на заводи з виробництва боєприпасів і торговців зброєю в Європі, які підтримували Україну. На відміну від більшої частини нинішньої хвилі саботажу, ці атаки були ретельно сплановані, з використанням підготовлених оперативників проти конкретних цілей.
Багато з тих, хто їх здійснював, були вихідцями з тіньового підрозділу ГРУ, відомого як 29155, до завдань якого входили диверсії та вбивства по всій Європі. Однак їхня діяльність була настільки зухвалою, що врешті-решт вони були викриті. Після отруєння Сєргєя Скріпаля у 2018 році британська влада, а також журналісти-розслідувачі з видання Bellingcat ідентифікували отруйників як оперативників підрозділу 29155.
У відповідь, як зауважує видання, європейські країни наказали вислати з посольств сотні російських розвідників, які працювали під дипломатичним прикриттям. Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року відбулася нова хвиля дипломатичних висилок.
Ці дії, наголошує The Guardian, серйозно обмежили можливості москви, і шпигунським босам довелося проявити винахідливість, аби залатати прогалини. "Ми бачили, як вони доручали звичайним дипломатам займатися розвідувальною діяльністю, і це явище не обмежується Естонією", – сказав Пуусепп.
По-друге, росія активізувала свою мережу "нелегалів" – агентів під глибоким прикриттям, які видають себе за іноземців, чиї місії можуть тривати десятиліттями. Доручення їм сміливіших місій означало більший ризик, і за рік після вторгнення в Україну нелегали були виявлені в Словенії, Норвегії, Греції та Бразилії. Тих, хто не встиг втекти, заарештували.
По-третє, зауважує видання, росія звернулася до послуг різного роду фрілансерів. У деяких випадках це означало наймання людей зі зв'язками з організованою злочинністю, таких як болгарин Орлін Русєв, який проживав у Великій Британії і здійснював спостереження та інші операції для росії, використовуючи групу своїх співвітчизників, яких він називав "поплічниками", троє з яких були визнані винними минулого місяця в Лондоні.
На додаток до використання нових агентів для виконання старих завдань, москва також розгорнула кампанію саботажу, яка була набагато ширшою, ніж будь-коли раніше. На відміну від попередніх цілеспрямованих дій, ця хвиля буде більш розсіяною і матиме інші цілі.
Один колишній співробітник американської розвідки сказав, що одразу після російського вторгнення в Україну Вашингтон очікував масованих російських кібератак проти Заходу. Ці атаки здебільшого не відбулися, і одна з теорій полягає в тому, що замість цього москва вдалася до більш вибухонебезпечного варіанту. "Ідея саботажу завжди була в полі зору як можливість, але все одно дуже дивно бачити, як вона реалізувалася", – зазначив він.
У багатьох випадках, як зазначає The Guardian, важко довести причетність москви. Але навіть тоді, коли немає явних доказів зловмисності, як, наприклад, у випадку з пожежею, що закрила аеропорт "Гітроу" минулого місяця, неминуче виникають припущення про можливу причетність росії.
"Це створює своєрідний туман. На початку деякі з цих речей виглядають природно, але потім це відбувається все частіше і частіше, і ви починаєте дивуватися. Є випадки, коли немає доказів, але ми маємо сильні підозри", – сказав один високопоставлений європейський чиновник з питань безпеки.
За словами західних чиновників, у новій кампанії беруть участь багато з тих самих оперативників з частини 29155, які вже більше десяти років беруть участь у диверсійних операціях. Підрозділ був включений до складу більшого департаменту ГРУ, і його все ще очолює багаторічний керівник Андрєй Авєр'янов.
Як наголошує британське видання, тепер роботу на місцях виконують не штатні офіцери підрозділу, більшість з яких більше не можуть їздити до Європи, а одноразові агенти, завербовані через Telegram. Замість вузького фокусу на конкретних цілях, тісно пов'язаних з війною в Україні, підхід набагато ширший – націлений на торгові центри, склади та інші об'єкти цивільної інфраструктури.
"Стратегічна мета – посіяти розбрат і незахищеність. Вони не руйнують значну інфраструктуру. Вони зосереджуються на м'яких цілях, які впливають на загальне сприйняття небезпеки в суспільстві. Це класична психологічна операція", – вважає колишній голова Служби зовнішньої розвідки Польщі Пьотр Кравчик.
Способи вербування
Те, як москва вербує оперативників і обирає цілі, відрізняється в різних країнах. У країнах Балтії російські служби використовують широкі родинні зв'язки місцевого російськомовного населення, як стверджують представники розвідки. Вербування відбувається під час візитів до росії, а Telegram використовується для спілкування, а не для встановлення першого контакту. Мотивуючим чинником зазвичай є або гроші, або шантаж.
Пуусепп сказав: "Це не питання ідеології, а питання бізнесу та родичів у росії. Коли ми дивимося на людей, то бачимо, що їхнє загальне розуміння світу – це не більше, ніж виживання".
В інших країнах Європи людей вербують через Telegram, без жодної особистої взаємодії. Деякі, як Сергій, спочатку думають, що спілкуються з друзями-однодумцями про спільний бізнес-проєкт. Інші можуть вважати, що працюють на замовлення груп білих расистів або внутрішніх політичних гравців.
Оперативників вербують через тіньові групи зайнятості, де іммігранти часто знаходять випадкову роботу. Часто це люди, які певний час діяли на межі закону, і коли надходить наказ спалити щось, вони можуть подумати, що це частина кримінального конфлікту, а не розвідувальна робота.
Деякі новобранці, як зауважує The Guardian, мають ідеологічну спорідненість з росією, як, наприклад, Сергій, який підтримував російську війну в Україні та мріяв про те, щоб його рідна Одеса опинилася під російським контролем. Однак частіше ідеологічна складова відсутня.
У травні минулого року польська влада заарештувала поляка і двох білорусів за підозрою в плануванні диверсій для росіян на території Польщі. Усі троє раніше воювали в Україні на боці Києва.
Окрема група з 16-ти диверсантів, переважно українців і білорусів, була затримана в Польщі на початку 2023 року і згодом засуджена. До цієї групи переважно входили люди, які мало симпатизували геополітичним цілям кремля, а просто шукали заробітку в тіньовій економіці.
Вербувальникам пропонували завдання в Польщі – від розклеювання антинатівських листівок до встановлення камер для спостереження за потягами з гуманітарними та військовими вантажами, що прямували в Україну. Виплати у криптовалюті становили від 5 доларів за розклеювання плакату до 400 доларів за встановлення камери. Діяльністю групи керував чоловік, який назвався "Андрієм", він через двох членів групи розподіляв завдання між іншими.
Одна з обвинувачених, 20-річна білоруска, яка була заарештована й засуджена разом зі своїм хлопцем, стверджувала, що жоден із них не був прихильником військових дій росії. Її хлопець, за її словами, часто вивішував плакат, фотографував його на доказ, а потім одразу ж знімав.
"Він робив це, щоб заробити нам грошей, тому що я багато витрачала. Він просто робив це, щоб мати додаткові гроші, не думаючи про наслідки. Це найгірше, що трапилося зі мною за все моє життя", – написала вона в листі до своєї сім'ї після арешту.
Суд над одеситом
Наприкінці лютого Сергія привели до зали суду у Вроцлаві, одягненого в червоний тюремний комбінезон, призначений для особливо небезпечних ув'язнених, у кайданах.
"Метою обвинуваченого було знизити наш моральний дух, поставити під сумнів ефективність і компетентність нашої держави, а також нашу підтримку України", – сказав суддя Марцін Мичковський, зачитуючи вирок.
Сергій дивився на це безпристрасно, час від часу зітхаючи, коли перекладач шепотів йому на вухо слова судді. Раніше він домовився з прокуратурою про визнання вини в обмін на трирічне ув'язнення, але Мичковський скасував угоду, заявивши, що вона була надто м'якою.
Незважаючи на те, що Сергій нічого не підпалював і був заарештований, коли збирався сісти на автобус, що виїжджав з країни, Мичковський засудив його до восьми років позбавлення волі. Частково, за словами судді, це мало стати попередженням для інших – "чітким і недвозначним сигналом для вас і для всіх потенційних кандидатів, що вчиняти такі дії не варто".
Для росіян вигода від використання одноразових оперативників полягає в тому, що якщо щось піде не так, москві байдуже. Контролери у штаб-квартирі ГРУ можуть просто створити нові акаунти в Telegram і почати процес заново.
"Ви саджаєте одну людину, а на її місце з'являється інша. Ці люди одноразові, і москві на них начхати", – сказав один європейський чиновник з питань безпеки.
Можливість того, що будь-хто, хто шукає випадкову роботу в Telegram, може підписуватися на місії російської розвідки, породжує дилеми стеження і приватності, що нагадують контртерористичну роботу, коли влада намагається зловити потенційних злочинців до того, як вони почнуть діяти.
Існує ще одне питання, як зазначає Guardian, на яке звернула увагу нібито зірвана минулорічна спроба надіслати вибухові пакунки до США: якою є кінцева мета?
Один високопоставлений представник силових структур заявив, що оскільки росія все частіше розглядає Європу як сторону війни в Україні, диверсійна кампанія, ймовірно, лише посилюватиметься, доки триває війна. "Вони перетинають одну червону лінію за іншою, і ми не знаємо, як далеко вони зайдуть", – сказав він.
Джерело: The Guardian
