"президент росії владімір путін голосно і неодноразово попереджав, що може застосувати ядерну зброю у війні проти України. Але він вже зазнав трьох великих стратегічних поразок, програвши битви за Київ, Харків і Херсон. А українські війська продовжують атакувати його військових у незаконно анексованих ним областях і навіть розпочали дальні атаки в глибині самої росії. Так чому ж він не застосував ядерну зброю, щоб зупинити ці поразки?" – запитує Джозеф Сірінсіоне у своїй колонці.
У день вторгнення в Україну путін попередив: "Хто б не намагався стати на нашому шляху... вони повинні знати, що росія відповість негайно, і наслідки будуть такими, яких ви ніколи не бачили за всю свою історію". Протягом кількох місяців аналогічні погрози сипалися з вуст російських чиновників і речників ЗМІ майже щодня. Ми повинні були поставитися до них серйозно.
Аналітик зазначає, що путін має засоби, методи і мотиви для реалізації своїх погроз. У арсеналі рф майже 6000 одиниць ядерної зброї. Принаймні 1000 із них можуть бути швидко встановлені на ракети, які він зараз використовує для обстрілу українських міст. Частина такої зброї зберігається на військово-повітряній базі в Енгельсі, яку Україна вже двічі атакувала безпілотниками, і може бути встановлена на бомбардувальникі, що стартують звідти.
російська військова доктрина детально описує численні сценарії застосування цієї зброї першою у звичайному протистоянні. І путін мотивований. Програш у війні став би серйозною загрозою для збереження його влади.
Хоча побоювання щодо застосування путіним ядерної зброї були виправдані в перші, вкрай непевні місяці війни, будь-який аналіз повинен враховувати розвиток подій. Джозеф Сірінсіоне переконує, що докази, зібрані за останні п'ять місяців, вказують на те, що ризики зменшуються.
І ось чому. По-перше, путін повільно програє. У цій війні не було жодного моменту, коли очільник кремля був би поставлений перед вибором: застосувати ядерну зброю або повернутись додому. Українські війська просуваються вперед, але на десятки кілометрів, а не на сотні. російські війська витісняються, але не розгромлені. Може статися раптовий крах, проте повільний відступ назад до кордонів росії виглядає більш імовірним. І путін все ще вірить, що може перемогти. Зараз він готується до нового наступу.
І хоча світ знаходиться у найближчий точці до можливості навмисного застосування ядерної зброї з часів Карибської кризи, нинішнє протистояння, на думку аналітика, не таке інтенсивне, як те, що тривало 13 жахливих днів у жовтні 1962 року. Навіть путіну дуже важко виправдати ядерний вибух повільною, виснажливою поразкою. Експерт вказує, що подібно до жаби, яка сидить у казанку з водою, що повільно нагрівається, путін не відчуває моменту, коли він повинен зробити ядерний стрибок.
По-друге, президент Джо Байден обережно нанизує ядерну голку: його адміністрація надала Україні зброю, навчання і розвіддані, необхідні для стримування вторгнення, але не надала їй зброї з достатньою дальністю дії, щоб досягти вглиб російської території.
Сірінсіоне переконує, що американські посадовці ретельно, можливо, занадто ретельно, вивіряли поставки зброї, збільшуючи якість і кількість допомоги. Високопосадовці також не припустилися помилки, відповівши на ядерні погрози путіна власними ядерними застереженнями. Вони тверді, але не погрожують главі кремля напряму. Замість "вогню і люті" та заяв про те, чия ядерна кнопка більша, американські чиновники продовжують шукати дипломатичні шляхи припинення війни. Коротше кажучи, вони зайнялися розумним контролем ескалації.
І, на його думку, це спрацювало. Якщо погрози путіна мали на меті утримати Захід від допомоги Україні, то тактика стримування за останні півроку змінила ситуацію.
Аналітик зазначає, що сенатор Ед Маркі (D-MA) заявив на Гарвардському форумі в січні цього року, що американські чиновники зробили три речі, необхідні для запобігання використанню ядерної зброї в Україні. Вони прямо заявили москві, що перетин ядерної лінії призведе до катастрофічних наслідків, включаючи численні економічні, дипломатичні, кібернетичні й звичайні військові заходи у відповідь з боку США та їхніх союзників; вони створили міжнародну коаліцію, яка дає росії зрозуміти, що вона заплатить ціну цілого покоління, якщо почне ядерну війну; і "вони чітко дали зрозуміти путіну, що ми не дозволимо йому знищити демократію в Україні".
путін повинен знати, що спільні глобальні економічні та дипломатичні заходи самі по собі можуть ізолювати і покалічити росію настільки, що це відрізнятиметься від усього, що робилося з їхньою нацією в історії. У крайньому випадку, сили США і НАТО можуть розбити російські війська за допомогою руйнівних ударів звичайних озброєнь. Як чітко дав зрозуміти президент Франції Еммануель Макрон, за таких варіантів немає військової необхідності відповідати на російську ядерну атаку власною ядерною атакою.
Не лише Захід виступає проти будь-якого застосування росією ядерної зброї. Найближчі союзники путіна, Китай та Індія, прямо попередили його про не перетинати ядерну лінію.
Очільник КНР Сі Цзіньпін на початку листопада заявив, що світ повинен "спільно протистояти використанню або погрозам використання ядерної зброї". Кілька тижнів по тому Сі підтвердив свою думку про те, що застосування ядерної зброї в Україні є "абсолютно неприйнятним", на зустрічі з Байденом. Можливо, саме тому бомбезні погрози путіна пішли на спад. Не відбулося також і жодних помітних змін у розгортанні російських ядерних сил.
По-третє, навіть якби путін впав у відчай, немає жодної очевидної військової переваги у використанні ядерної зброї. Вони не виграли б війну у такий ядерний спосіб.
Існують десятки сценаріїв застосування ядерної зброї в Україні, але жоден з них не закінчується перемогою росії. Усі вони викличуть масовану реакцію Заходу і всього світу. Які б ядерні фантазії не розкручували на російському державному телебаченні, зрозуміло, що наслідки застосування ядерної зброї значно переважають будь-які потенційні вигоди.
"росія – це країна, від якої можна очікувати багато чого, але не відвертого ідіотизму, – цитує Сірінсіоне голову української військової розвідки генерал-майора Кирила Буданова. – Нанесення ядерного удару призведе не просто до військової поразки росії, а і до її розпаду. І вони це дуже добре розуміють".
Експерт наголошує, що у такому разі путін може більше втратити, ніж здобути. Він може зазнати звичайної військової поразки в Україні і при цьому зберегти свою владу в росії. Як детально описав Майкл Макфол, колишній посол в росії за часів адміністрації Обами, після відступу з України путін стане слабшим, але "найбільш вірогідним сценарієм є те, що путін залишить за собою контроль... хоча і буде дискредитованим і послабленим". Натомість якби він застосував ядерну зброю, то майже напевно втратив би не лише Україну, але і росію і, цілком ймовірно, своє життя.
"На війні немає нічого безризикового. Але аргумент про те, що ми не можемо допомогти Україні, тому що вона ризикує ядерною війною, не підкріплений фактами. Насправді ж, як зазначає автор книги Ерік Шлоссер, реальна небезпека полягає в тому, щоб дозволяти путіну заявляти про свої перемоги за допомогою ядерних погроз, які його армія не може здійснити", – пише Джозеф Сірінсіоне.
І додає: "Це створило б для росії та інших країн прецедент для ядерного впливу, стимулюючи поширення цієї зброї. А це може бути найбільшим ядерним ризиком з усіх можливих".
Джерело: Daily Beast
