Якщо колись і був ідеальний приклад того, як працює російська пропаганда і яку зухвалу зарозумілість демонструють при цьому улюбленці путіна, то це – випуск програми "Прямий контакт" з Владіміром Соловйовим від 6 вересня.
Коли рупор №1 кремля відповів на публічну атаку критиків у росії, в його словах було багато фальші й помпезності, але головне – обурення. В очах і голосі Соловйова було здивування, що подібні ідеї можна висловлювати публічно. А потім пролунала обіцянка викорінити тих, хто відповідальний за таку пихатість. "Ви знаєте, як влаштована ця країна", – сказав він своїм ворогам, що могло бути сприйнято лише як погроза.
Драма розгорнулася 5 вересня після гострого есе Валєрія Гарбузова, який на той час був директором Інституту досліджень США і Канади (ІСКРАН) при російській академії наук. ІСКРАН є одним із провідних російських аналітичних центрів.
Гарбузов героїчно вирішив сказати правду в публічному просторі, пронизаному брехнею. Він, мабуть, знав, що на нього чекає.
У статті під назвою "Про втрачені ілюзії минулої епохи", опублікованій в "Независимой газете", багаторічний керівник аналітичного центру (він пропрацював в ІСКРАН 23 роки) стверджував, що росія переживає постімперську кризу і повернулася до експансіонізму за часів правління путіна, навіть незважаючи на те, що "загрозливий характер" країни приховувався протягом більше 30 років.
Гарбузов наголосив, що російські правлячі еліти увічнюють антизахідну міфологію, щоб залишитися при владі, воскрешаючи давно застарілі наративи про вічно присутніх "англосаксів". Він пояснив, як російський уряд використовує державні ЗМІ для просування цього порядку денного, заявивши: "Ці міфи поширюються вдень і вночі новим поколінням добре оплачуваними професійними політичними маніпуляторами і численними учасниками телевізійних ток-шоу".
Гарбузов зазначив: "Мета всього цього цілком очевидна – занурення власного суспільства у світ ілюзій, що супроводжується великодержавною і патріотичною риторикою, неприхованим і свідомим утриманням влади на невизначений термін за будь-яку ціну, збереженням власності і політичного режиму нинішньою правлячою елітою та інтегрованою з нею олігархією".
Роблячи очевидний замах на путіна і його домашніх пропагандистів, Гарбузов пише: "Нинішні вітчизняні прислужники авторитаризму (на кшталт сатрапів давньосхідних деспотій, що канули в Лету), мабуть, повністю позбавлені будь-якої історичної свідомості, не соромлячись, зі зворушливою ніжністю щиро ототожнюють главу держави зі самою державою, тимчасового правителя країни з великою національною та історичною константою".
Сатрапи передбачувано засмутилися. Дуже засмутилися. У дедалі більш диктаторській росії путіна ніхто не говорить так про його довірених речників.
Невдовзі після цього з'явився Соловйов, явно розлючений, і погрожував судовими позовами, а також менш детальними обіцянками помсти. Незабаром після цього Гарбузова звільнили. Його колишні колеги з ІСКРАН написали послання на його підтримку, визначивши програму Соловйова як серцевину полювання на відьом і порівнявши його з шефом гітлерівської пропаганди Йозефом Геббельсом. Як і передбачалося, демонстрація солідарності була нетривалою. Страх перед подальшими репресіями, ймовірно, спонукав Константіна Рємчукова, головного редактора і генерального директора "Независимой газеты", швидко видалити цю публікацію з сайту.
Цього було недостатньо, щоб заспокоїти Соловйова. Він почав своє шоу: "Мене звуть Владімір Соловйов, і горе моїм ворогам!" і пригрозив випотрошити своїх опонентів, використовуючи імітацію російської системи правосуддя. Це зробило Соловйова дуже впевненим у позитивному результаті, оскільки він погрожував своїм критикам: "Я вас запи..ячу!"
Звинувачення у поширенні "примітивної брехні" та порівняння з Геббельсом зачепило Соловйова за живе (хоча як телеведучий він, можливо, більше схожий на Осі Саллі та лорда Хо-Хо, ніж на справжніх очільників російської пропаганди, як-от кремлівський "смикач за ниточки" Алєксєй Громов).
Закінчивши свою діатрибу, Соловйов безсоромно продемонстрував саме те спотворення фактів, у якому його звинувачують критики. Він продемонстрував трейлер нового документального серіалу телеканалу Hulu "Наркотики. Влада. Хаос", оголосивши, що фільм зосереджений на Володимирі Зеленському та досліджує вплив ймовірного вживання ним наркотиків на останні події в Україні.
Ведучий, який регулярно вимагає посилення цензури у власній країні, поскаржився на ймовірне втручання уряду США у блокування прем'єри документального серіалу. Соловйов звинуватив американську демократію у "хворобі" і театрально зітхнув.
Проблема в тому, що нібито документальний фільм є уявним. Його не існує. Фальшивий трейлер розмістили у Telegram-акаунті, чітко позначивши його як "пародію". Потім поширили в маловідомому блозі. Будь-хто, хто цікавиться перевіркою фактів, міг би виявити це за лічені секунди за допомогою пошуку на сайті.
Набагато пізніше під час шоу Соловйову повідомили, що документальний фільм – це фейк. Настав рідкісний момент, коли глядачі могли спостерігати за майстерним пропагандистом, якого викрили в одній з його брехні в прямому ефірі. Як би він вчинив?
Не змигнувши оком, Соловйов зауважив: "Кажуть, що це фальшивка! Я не знаю про це. Кожен кадр правдивий! Кожна фраза і кожна відповідь – правда! Так що ж тут несправжнього?"
Джулія Девіс – колумністка The Daily Beast і авторка проєкту "російський медіамонітор". Вона є членкинею Академії телевізійних мистецтв і наук, Гільдії кіноакторів та організації "Жінки в кіно".
Джерело: CEPA
