Зустріч з Трампом на Алясці для путіна – це шанс не лише завершити війну в Україні на своїх умовах, але й розколоти західний безпековий альянс, пише New York Times. Як зазначає видання, наприкінці минулого місяця путін опинився перед суворою реальністю: він ризикував втратити підтримку Трампа – єдиного західного лідера, який, можливо, був готовий допомогти йому досягти своїх цілей в Україні та реалізувати давню мрію про руйнування європейського безпекового порядку.
Після місяців спроб змусити путіна припинити війну Трамп втомився від безрезультатних телефонних дзвінків і переговорів та почав висувати ультиматуми. Ще більш тривожним для кремля стало те, що Трамп, як здавалося, налагодив свої стосунки з президентом України Володимиром Зеленським, попри скандал в Овальному кабінеті на початку року, який свого часу потішив москву.
Не було зрозуміло, чи зможе або чи захоче Трамп виконати свої погрози ввести каральні мита для країн, що купують російську нафту, і який реальний вплив такі кроки матимуть на москву. Проте термін, який Трамп дав путіну для припинення війни, швидко спливав, що віщувало подальший розрив між Білим домом і кремлем.
Тож, зауважує NYT, путін змінив тактику. Попри попередні відмови російських чиновників вести переговори щодо територіальних претензій, минулого тижня під час зустрічі в кремлі він справив на спеціального посланця Трампа Стіва Віткоффа враження, що тепер готовий обговорювати територіальне питання.
"Ми отримаємо частину назад, а частину обміняємо. Буде обмін територіями на користь обох сторін", – заявив Трамп у п'ятницю.
Говорячи мовою, яку розуміє Трамп, – мовою угод із нерухомістю – путін домігся того, чого прагнув із січня: особистої зустрічі з американським лідером без присутності Зеленського, аби викласти свою позицію й укласти домовленість.
"Це був дуже вдалий тиждень для путіна, – заявив професор російської політики в Королівському коледжі Лондона Сем Ґрін. – Він вивів себе з позиції значної вразливості. Він маневрував усім цим процесом так, щоб той став більш-менш задовільним для кремля".
Тим часом, як зазначає NYT, напруга між Вашингтоном і Києвом знову зросла. Зеленський заявив у суботу, що Конституція України не дозволяє вести переговори про територію. Білий дім продовжив підготовку попри розбіжності.
Аналітики сумніваються, що російський лідер обмежиться лише територіальними торгами. За словами видання, путін чітко дав зрозуміти, що, серед іншого, він прагне отримати обіцянку, що Україна не вступить до НАТО чи будь-яких інших західних військових альянсів, не розміщуватиме на своїй території іноземні війська та не створить армію, здатну загрожувати росії, – тобто залишиться постійно вразливою. "Головне для росії – домінування", – наголосив Ґрін.
Директор Центру Карнегі "росія-Євразія" в Берліні Алєксандр Габуєв вважає, що путін прибуде на саміт із кількома сценаріями: вигідна угода з Трампом, яку США нав'яжуть Україні; угода, яку Зеленський відкине, що може змусити Вашингтон відвернутися від Києва; або ж продовження теперішнього курсу ще на 12-18 місяців у надії, що Україна вичерпає ресурси раніше, ніж російська воєнна економіка втратить силу.
путін розуміє, що Трамп готовий розглянути пропозиції, які більшість американських лідерів відкинули б. Це може допомогти кремлю розділити Україну, і послабити єдність Заходу.
"Якщо змусити Трампа визнати претензії росії на левову частку захоплених територій, розуміючи, що українці та європейці не погодяться з цим, це надовго вб’є клин між США та Європою", – пояснює Ґрін. Водночас, за словами Габуєва, путін не зупинить війну, якщо доведеться погодитися на суверенну Україну із сильною армією, що співпрацює із Заходом і здатна виробляти власну зброю.
Аналітик з питань росії в Німецькій раді з міжнародних відносин Стефан Майстер зауважує, що два лідери прийдуть на саміт з різними цілями: Трамп прагне закінчити війну, а путін – стратегічно перепозиціонувати росію. "Для путіна це питання масштабних цілей, – каже Майстер. – Це його спадщина, його бачення того, де опиниться росія після цієї війни. Це набагато більш фундаментальне питання, яке змушує його бути готовим платити високу ціну".
Попри обговорення територіальних поступок, Зеленський не буде присутнім на зустрічі. "Для України це катастрофа", – наголошує Майстер.
Тож намагання Вашингтона домогтися припинення війни викликають побоювання, що адміністрація Трампа піде на поступки москві, які Київ вважає неприйнятними, пише New York Times в іншому матеріалі.
Як зауважує видання, Україна та її європейські союзники в неділю намагалися продемонструвати єдність напередодні зустрічі Трампа та путіна, яка може призвести до усунення Києва від майбутніх мирних переговорів.
"Шлях до миру в Україні не може бути визначений без України", – йдеться у спільній заяві, опублікованій у неділю вранці сімома європейськими лідерами, серед яких президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Володимир Зеленський швидко підтримав їхню позицію, написавши через кілька годин у соцмережах, що він "вдячний усім, хто сьогодні стоїть на боці України та нашого народу заради миру в Україні, що захищає життєво важливі інтереси безпеки європейських країн".
Як зазначає NYT, узгоджені заяви пролунали після того, як у суботу Зеленський провів серію телефонних розмов з європейськими лідерами. Того ж дня двоє українських високопосадовців та їхні європейські колеги зустрілися поблизу Лондона з представниками США, аби оцінити переговорну позицію москви та заручитися підтримкою напередодні саміту Трампа і путіна.
Ці контакти свідчать: Київ знову об’єднує союзників у Європі, тоді як Вашингтон наполягає на самостійних переговорах із росією щодо завершення війни, вважає видання. Це породжує побоювання, що адміністрація Трампа може піти на компроміси, неприйнятні для України. Київ своєю чергою рішуче відкидає спроби москви диктувати умови та формат мирних перемовин.
У своїй заяві європейські лідери наголосили, що "значущі переговори можливі лише після встановлення режиму припинення вогню або суттєвого зниження інтенсивності бойових дій" – позиція, якої давно дотримується Україна, але яку росія послідовно відкидає. Вони також підтвердили, що "міжнародні кордони не можуть змінюватися силою", і що нинішня лінія фронту "має стати відправною точкою для перемовин". Таке формулювання є непрямим відхиленням нещодавньої пропозиції Трампа про "обмін територіями" як частини домовленості.
Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас оголосила, що в понеділок скличе екстрене засідання міністрів закордонних справ блоку для обговорення подальших кроків. "Будь-яка угода між США та росією повинна включати Україну та ЄС, оскільки це питання безпеки України і всієї Європи", – заявила вона в неділю агентству France-Presse.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у неділю також висловив свою підтримку Україні, наголосивши, що росія має визнати право України самостійно визначати своє майбутнє як суверенної держави. П'ятничний саміт на Алясці, як заявив Рютте в ефірі ABC News, буде присвячений "перевірці путіна, наскільки він серйозно налаштований покласти край цій жахливій війні".
У суботу Зеленський попередив, що не прийме жодної угоди, яка вимагатиме від України передати територію, яку росія наразі не окупує. "Будь-які рішення, ухвалені без України чи всупереч їй, є водночас рішеннями проти миру. Вони нічого не дадуть. Це мертві рішення, вони ніколи не працюватимуть", – заявив Зеленський.
