Міністр транспорту путіна 53-річний Роман Старовойт 7 липня залишив свій офіс у будівлі ХІХ століття в центрі москви, нещодавно реконструйованій у важкому традиційному для міністерств російському стилі, і пройшов повз великого золотого двоголового орла біля входу. Він поїхав на своїй улюбленій новій Tesla до затіненого, доглянутого передмістя Рубльовка, яке з часів царів користується популярністю серед російської еліти, припаркував автівку на тихій стоянці і застрелився. Він знав, що на нього чекає: путін щойно підписав наказ про його звільнення, а міністру загрожувало кримінальне переслідування.
З 2022 року російські високопосадовці набули дивної звички випадати з вікон і вчиняти самогубства за загадкових обставин, проте самогубство Старовойта стало шоком. Наразі все вказує на те, що це дійсно було самогубство і що міністр, можливо, намагався захистити свою сім'ю від переслідувань з боку ФСБ. Вкотре путінська росія більше нагадує організовану злочинну групу, ніж уряд ХХІ століття.
Це, здається, перше самогубство російського міністра в пострадянській історії: востаннє чиновники такого рангу покінчували з життям після невдалого державного перевороту, організованого КДБ у серпні 1991 року.
Старовойт пропрацював міністром трохи більше року. Він ідеально вписувався в бюрократичну модель, яку віддає перевагу російський президент: скромне походження і невизначна освіта. Він будував свою кар'єру в російській бюрократії, спочатку в Санкт-Петербурзі, потім у москві, а потім п'ять років пропрацював губернатором Курської області, поки в травні 2024 року не став міністром транспорту.
У 2000-х і 2010-х роках він піднявся по кар'єрних сходах у той час, коли негласним правилом російської бюрократії було те, що вони могли красти скільки завгодно і залишатися безкарними, за умови лояльності.
Це змінилося напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Як і всі інші представники московської еліти, Старовойт добре знав про нещасну долю іншого призначенця путіна: міністра відкритого уряду Міхаіла Абизова, колись близького соратника колишнього президента Дмітрія Мєдвєдєва, який перебуває у в'язниці з 2019 року і був засуджений до 12 років у 2023-му.
Приблизно того ж віку, що й Старовойт, Абизов був типом бізнесмена, який прийшов працювати в уряд, щоб отримати захист для своїх бізнес-активів. Розумний, привабливий і добре освічений Абизов заробив багато грошей, займаючись бізнесом в енергетичному секторі: у 2018 році Forbes оцінив статки Абизова в $600 млн.
Він подбав про все, щоб забезпечити собі та своїй родині безпеку і багатство: він отримав американське громадянство для трьох дітей від першого шлюбу – вони жили за кордоном з матір'ю, часто літаючи через Атлантику, щоб провести час у величезній квартирі родини в Лондоні та віллі в Тоскані. Після мирного розлучення він жив з моделлю і стюардесою, яка була майже на 20 років молодша за нього, і у пари народився син.
Абизов завжди розумів правила і широко запрошував колег-чиновників на борт свого особистого бізнес-літака під час поїздок на офіційні зустрічі. Здавалося, ніщо не могло йому зашкодити. Але в березні 2019 року його звільнили з посади і заарештували. Посадовця звинуватили у створенні злочинного угруповання з метою розкрадання десятків мільйонів доларів з кількох російських енергетичних і електричних компаній. Його відправили до Лєфортово, сумнозвісної в'язниці ФСБ для високопоставлених ворогів держави: шпигунів, терористів, дисидентів і урядовців.
Його арешт і судове переслідування були ініційовані відділом економічної безпеки ФСБ – потужним підрозділом, завданням якого є нагляд за економікою шляхом стеження та залякування, який прославився на початку 2000-х років тим, що виокремлював олігархів, які не цілували перстень путіна. Цей відділ кілька років стежив за Абизовим, перехоплюючи його телефонні дзвінки.
Не вірячи, що його судове переслідування не було помилкою, колишній міністр запропонував безпрецедентну за російськими мірками заставу – 1 млрд рублів, або $13 млн – в обмін на домашній арешт. Це не спрацювало. Він найняв вісьмох найкращих адвокатів росії. Це теж не допомогло. Влада націлилася на його офшорні активи, зокрема дві вілли в Італії. Вони навіть намагалися конфіскувати банківські рахунки його колишньої дружини, які були заморожені. Колишній глава адміністрації президента втрутився на його користь, але марно.
ФСБ продовжувала повільно, але систематично тиснути на Абизова. Колишній міністр був змушений виплатити 20 млрд рублів – рекордну суму в історії росії, але навіть це не допомогло йому вийти із ситуації. У лютому суд завершив процедуру банкрутства енергетичного бізнесу, створеного Абизовим – не допомогло навіть те, що він передав його своїй колишній дружині.
Відділ ФСБ, який так ретельно переслідував Абизова і його активи, є тим же, що збирався зробити те саме зі Старовойтом. Очевидно, саме тому Кіріл Кабанов, член Ради з прав людини при путіні і колишній співробітник ФСБ, заявив, що самогубство Старовойта "захистило його сім'ю", тобто захистило активи сім'ї, оскільки міністр помер.
Самогубство Старовойта нагадує давніх римлян, які, коли втрачали прихильність імператора, кидалися на свої мечі, почувши звуки наближення преторіанців. Вони сподівалися, що це врятує їхні сім'ї від переслідувань.
Чи спрацює це для родичів Старовойта у путінській росії – питання відкрите.
Джерело: CEPA
