- Як ця політична ситуація і суспільне збурення сьогодні впливають на фінансовий ринок в Україні та економіку держави?
- Безумовно, гостре політичне протистояння, яке сьогодні триває в державі в економічній сфері найбільше може вплинути на фінансовий сектор, зокрема на валютному ринку. Якщо порівняти економіку з організмом, валютний ринок – це нервова система, яка першою реагує на все. У Національного банку складне завдання - не допустити валютних спекуляцій з боку банкірів, які хотіли б скористатися політичною напругою, щоб заробити швидкі і великі гроші. Ще одним важливим моментом на нашому банківському ринку це те, що в Україні працюють чотири великі російські банки, які сумарно займають понад 20% банківського ринку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перемогу" Путіна в битві за Україну оплатять росіяни
Якщо буде дана відповідна політична команда з Кремля, то навіть всупереч своїм збиткам або прибуткам, ці банки спокійно можуть спровокувати дуже негативні девальваційні зрушення гривні. Найбільше мене хвилює ситуація на валютному ринку. А в самій промисловості, в аграрному секторі, звичайно, серйозних змін немає, оскільки вони поза політичними баталіями. Єдине на що вплине політична напруга – це на сектор державних установ. У дуже багатьох містах страйкують державні органи влади, сфера освіти. Будемо мати проблеми, які потім відобразяться у невиплаті зарплат, допомог і пільг страйкарям. Це дуже зручна нагода для уряду виправдати те, що будуть невиплачені якісь соціальні допомоги, платежі, зарплати. Дуже зручно це пояснювати Євромайданом, і таким чином виправдати свою неефективну політику впродовж останніх років.
- Україна сьогодні гостро потребує коштів. У ситуації, коли Захід грошей вже не дає, а Схід ще не дає і невідомо, чи дасть взагалі, де взяти ці гроші?
- Зараз дійсно є гострий дефіцит грошей. При чому у двох напрямках: для уряду, якому треба покривати величезний дефіцит бюджету, і для Нацбанку, якому треба терміново серйозно поповнювати свої золотовалютні резерви. На це нам потрібні дуже великі суми, які залучити на внутрішньому ринку вже неможливо, бо цей ринок український уряд своєю недолугою політикою фактично спустошує – у підприємств і населення нема грошей. Залишаються лише зовнішні запозичення. У мене була 100% впевненість, що підписуючи асоціацію із Євросоюзом, ми зможемо зняти гострі фінансові проблеми, бо ми б отримали підтримку з боку Європи, продовжили б співпрацю з МВФ і швидко отримали перші транші. Також розширили б програми співпраці із ЄБРР. Найголовніше, на що ми могли розраховувати після підписання Угоди про асоціацію – це на повернення інвесторів в Україну, які останнім часом активно покидали нашу державу. Але, оскільки у нас не відбулося підписання Угоди, то ми на все це розраховувати не можемо. Збільшиться інвестиційний відтік капіталу з України. Хіба що політичне протистояння призведе до відставки уряду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна і Росія домовились про те, як "Нафтогаз" оплачуватиме борги
Зараз українській владі на Заході ніхто грошей не дасть. Особливо після жорстокого розгону Євромайдану. Європейські політики не захочуть мати справу з українською владою. Залишається шукати гроші в Росії або в розвинутих азіатських країнах. У гроші від Росія я не дуже вірю. Ми бачимо, що "Газпром" виставив "Нафтогазу" борг у $2млрд. Ті обіцяні ефемерні суми – декілька десятків мільярдів доларів, які фігурували, як винагорода Україні за не підписання асоціації з ЄС, тепер Росія їх просто не дасть. А якщо й дасть, то це будуть не кредити, а гроші взамін на стратегічні об'єкти України. Мова може йти навіть про приватизацію певних військових заводів. Гроші від Російської Федерації – це надзвичайно дорогі гроші, які супроводжуються не лише відсотками, але й здачею найбільш ліквідних об’єктів. Не підписавши асоціації, українська влада сама себе загнала в глухий кут, вихід з якого можливий лише через політичні зміни в державі – відставку уряду, можливо, дострокові вибори у парламент, щоб сформувати там іншу більшість. Із такою на половину демократичною владою, можливо, захоче працювати Європа і світ.
- Крім приватизації стратегічних об'єктів, чи є ще якісь способи отримати гроші, не використовуючи зовнішні запозичення?
- Продаж землі. Хоча у нас офіційно ще немає ринку землі, але можуть почати, як це у нас практикують через судові рішення віддавати землю. Якби так сталося, то це б викликало ще більші соціальні збурення і могло призвести до зметення цієї влади на всіх рівнях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець обмеженого континенту: чужа вудочка, тухла риба
- Яку суму потрібно владі, щоб стабілізувати економіку України?
- Наскільки відомо, Президент Віктор Янукович зараз просить в Китаю суму у понад $10 млрд. Програма України із МВФ, яка мала шанс бути підписаною у випадку підписання Угоди про асоціацію, передбачала до $20 млрд. Сьогодні, щоб більш-менш поповнити золотовалютні резерви НБУ треба $3-5 млрд. А уряду для покриття дефіциту бюджету, який на кінець року становитиме близько 50 млрд грн треба понад $6 млрд.
- Чи можна обійтися без зовнішніх запозичень і виправити ситуацію шляхом випуску облігацій зовнішньої позики, як це робилося раніше?
- Уряд активно випускав облігації упродовж року. Але, якщо на початку року ці облігації продавали під 6,5% річних у валюті, то зараз менше 5% немає. Ці гроші дуже дорогі. По-друге, великих сум виручити за облігації український уряд зараз не зможе, бо основними покупцями можуть бути західні партнери, які зараз через своє дуже нелояльне ставлення до української влади, великі ризики через політичне протистояння, бо невідомо, як закінчиться Євромайдан, не захочуть цього робити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перемога хулігана. Кого шантажує Янукович?
- Раніше була інформація про те, що Американський інвестиційний фонд купив 20% державного боргу України. Скажіть, будь ласка, що мала б робити Україна взамін на таку допомогу?
- Мова йде про те, що попередні тримачі цього боргу вирішили зараз не ризикувати, злякалися політичної напруги і продали цей борг навіть нижче його номіналу. Потім український уряд все одно змушений буде виплачувати ці боргові зобов’язання. Можливо, Американський фонд не буде реструктуризовувати цей борг, коли Україна матиме таку потребу, а займатиме жорстку позицію отримання грошей, як передбачає угода.
- Який запас міцності української економіки, скільки вона витримає в умовах Євромайдану?
- Ми вже мали досвід подібних процесів. Помаранчева революція тривала декілька місяців. Як швидко розвиватиметься ця ситуація залежить від активності протестувальників і зустрічних кроків влади. Сьогодні активність протестувальників не зростає, є відчуття, що партія влади потроху починає приборкувати ситуацію. Враховуючи псевдоопозиційність наших опозиціонерів, ймовірно, що ситуація буде спущена на рівні опозиція-влада. Але невідомо, як відреагують люди, які повстали, самоорганізувалися і тепер їм не потрібно участі опозиції.
