Передмова Тома Купера. Настрій в Україні зловісний, але все не так погано, як рік тому
Я знаю, що ви не можете дочекатися нових звітів та оновлень, і, будьте певні: ми хотіли б підготувати більше. Але на це потрібен час, а у нас з Доном Гіллом є не тільки сім'ї, але й робота. А коли ще й державні свята "вклинюються"... Звісно, ми чудово розуміємо, що це набагато приємніше, ніж те, що переживають українці в Україні, й особливо всі бійці ЗСУ в окопах між селами Тополі та Героївським останні два місяці. Повірте, як і вони, ми робимо все можливе.
Останні 7-10 днів уздовж цих ліній окопів йшли бої з усіма залишками російської військової потужності. Українці тримаються і дають відсіч, так сильно, як тільки можуть. Нижче Дон Гілл розповість вам усі подробиці.
Я знаю, що настрій в Україні загалом "зловісний": всі пригнічені відсутністю підтримки Заходу в останні кілька місяців, повідомленнями про нестачу військ тощо. На мою думку, насправді все не так погано: далеко не так погано, як у березні чи травні-липні торік, наприклад; навіть не так погано, як у жовтні-листопаді минулого року. Принаймні певна західна підтримка все ще надходить, і що ж... є люди, які докладають усіх зусиль, щоб ситуація покращилася.
Не дивно, що за останні 7-10 днів ЗСУ не лише зачистили та відновили контроль над Степовим: село більше не є "нічийною/сірою зоною". Саме тому вчора росіяни здійснили нову, надзвичайно запеклу спробу штурму: подробиці все ще надходять, тож не вбивайте мене, якщо щось з наведеного нижче буде "не зовсім правильним". Але судячи з усього, вони відправили щонайменше посилений батальйон за підтримки танків і бронетранспортерів. Українці знову відбили їх: за попередніми даними, більше половини російських сил не змогли повернутися на вихідні позиції. Особливо М2/3 "Бредлі" 47-ї мехбригади, які шматували росіян, наче завтра не настане: російські БМП-3, що протистояли їм, не мали жодних шансів.
Отже, я б сказав: так, війна далека від ідеалу, це ні що інше, як трагедія – бачити, скільки людей гине або калічиться щодня, і кінця-краю цьому не видно. Втім, все могло би бути набагато гірше, але це не так.
Завдяки людям, які служать в ЗСУ і тримаються, незважаючи ні на що.
Тижневик Дональда Гілла. Як ЗСУ зжували цілу російську бригаду за місяць
Західна Луганщина. Відколи зупинився харківський наступ, росія веде постійні атаки навколо Куп'янська і Луганська. Були сплески активності, такі як атака восьмої бригади на захід від Сватового наприкінці липня, і були паузи для перегрупування або відправки вкрай необхідного підкріплення до Роботиного, але за понад рік на цій лінії мало що змінилося. росія все ще атакує вздовж усього фронту, але особливо сильно вона просунулася в напрямку Синьківки, втративши при цьому багато особового складу і техніки. Їм вдалося взяти під контроль кілька будинків на околиці села, але українці витіснили їх звідти. ЗСУ також відбиваються у лісі на північ від Синьківки. Наразі немає жодних ознак того, що українська оборона в цьому секторі буде прорвана найближчим часом.
14-хвилинне відео українського підрозділу протиповітряної оборони під Куп'янськом: "російський безпілотник піднявся за 5 км і бачить все це тут. Війна зараз настільки страшна, що ми бачимо все про них, а вони бачать все про нас. Що атакується залежить від того, що вони вважають головним, і що ми вирішили зробити пріоритетним". Дрони "Орлан" важко заглушити, оскільки вони змінюють частоту кожні 53 мілісекунди.
російський наступ під Кремінною зупинено артилерією. Зрозумійте, якби Україна мала достатньо боєприпасів, кожен снаряд супроводжувався б п'ятьма іншими. Це західний стандарт. Проблема в тому, що у НАТО не вистачає снарядів для західного стандарту, незалежно від того, хто стріляє...
Бахмут. У травні Україна почала обмежений контрнаступ на південь від Бахмута під керівництвом 3-ї штурмової бригади. Це був скромний штурм, який завоював певні позиції, але він просто тривав. Методичний, обережний та ефективний. Вони не просто здобули територію, вони зжували цілу російську бригаду за місяць. Вони продовжували наступати аж до жовтня, коли їх вивели на заслужений відпочинок. Однією з причин було те, що росія перекинула 80 тисяч чоловік до Бахмута, вдвічі більше, ніж росіяни відправили до Авдіївки, і почала безперервні атаки. Наступати ставало занадто дорого для України. Краще було оборонятися, щоб зберегти життя українців і знищувати російських солдатів. За останній місяць росія змогла просунутися на 3 км перед Ягідним, щоб вирівняти лінію фронту. В інших місцях вони залишаються стабільними.
Авдіївка. Біля Степового ми обговорювали, як оборонні позиції з часом руйнуються, найперше під впливом артилерійського і танкового вогню. Через це відсутність оборонних позицій робить територію надто небезпечною для утримання після того, як Україна звільнить її в контратаці. Оскільки росіяни постійно атакують, часу на їхнє риття не вистачає. Будь-які частково вириті позиції будуть використані росіянами, які готові ризикувати більшими втратами, щоб утримати перевагу.
Це вже було показано раніше, але це нагадування про те, що артилерія може зробити з окопами. За достатньої кількості снарядів позиції зникають. Той факт, що артилерійські і танкові снаряди можуть тераформувати місцевість, впливає на те, як ведеться бій...
Наразі Україна використовує залізничні колії, щоб ізолювати Степове від решти поля бою. У міру того, як російські війська і техніка відходять з Красногорівки через відкриті поля, українська артилерія і безпілотники зменшують їхню кількість. Вони залишаються під вогнем, поки штурм не втрачає темп і не зупиняється. Потім українці контратакують, іноді за допомогою "Леопардів", а частіше за допомогою "Бредлі", які прочісують лісосмуги вогнем із 25-мм гармат. "Бредлі" також перевозять невеликі штурмові групи, які час від часу зачищають росіян, що відстали. Після того, як Степове та лісосмуги вздовж залізниці очищені або майже очищені від російських військ, Україна відходить на свої функціональні оборонні позиції і чекає на наступну російську атаку.
Постійне відтіснення росіян допомагає зберегти оборонні позиції, які зараз займає Україна. Таку тактику 47-й бригаді набагато легше застосовувати завдяки вогневій потужності "Бредлі", який може вражати російську бронетехніку і вже робить це, а його гарматний вогонь є дуже ефективним проти російської піхоти, навіть коли вона знаходиться в укритті. Якщо ви подивитеся відео від 19 жовтня, в ньому також йдеться про здатність "Бредлі" витримувати обстріли з РПГ і продовжувати функціонувати. Це не тільки зберігає життя екіпажу, але й надає їм впевненості в тому, що вони можуть агресивно атакувати росіян, що має величезне значення.
110-та бригада захищає коксохімічний завод і лінії електропередач перед ним. Вони роблять те ж саме, що й 47-ма бригада: затримують російські сили, що наступають, коли ті наближаються до дерев залізничної колії, підривають росіян, які добираються до лісосмуги, а потім висилають штурмові групи, щоб зачистити перед відступом тих, хто вижив. Одна з переваг полягає в тому, що товсті стіни заводу забезпечують їм кілька кулеметних позицій, як на землі, так і на висоті, і вони знаходяться в межах 700-1500 м від лінії лісосмуги. Інша перевага полягає в тому, що 47-ма бригада часто підтримує їхні атаки з "Бредлі".
18-хвилинне відео від 10 грудня, на якому командир батальйону 53-ї бригади спостерігає за тим, як його підлеглі відбивають російську атаку, яка, за його оцінками, була п'ятою за величиною з часу їхнього перебування в Авдіївці. Він згадує, що українські розвідувальні групи встановлюють нові міни вночі, а росіяни не розміновують мінні поля перед атакою. Цей конкретний штурм розпочався в тумані, і перш ніж українці їх побачили, три російські танки підірвалися на мінах. Тієї ночі, готуючись витягти застряглий у багнюці "Бредлі", вони говорили про припаси і про те, як ставляться до українського уряду. Я дуже здивований, що вони використовують ліхтарики вночі, щоб витягти "Бредлі", коли знаходяться всього в 800 метрах від російських позицій. Крім того, оскільки сусідня 47-ма бригада є єдиною бригадою, яка має "Бредлі", схоже, що деякі з них були виділені для підтримки 53-ї бригади, так само, як 110-а бригада іноді отримує підтримку з "Бредлі".
Далі буде…
