Літо - час відпусток. Цьогоріч, на відміну від карантинного 2020 року, українці мають набагато більше можливостей для того, аби провести відпочинок за кордоном.
Тож напередодні відпустки все більше людей позирають на табло обмінників в надії вигідно придбати валюту. І така можливість не змушує себе довго чекати.
За перші два тижні червня гривня відносно американського долара зміцніла на 50 коп, досягнувши рівня 27 грн/дол.
Учасники ринку та експерти очікують, що це ще не межа: у гривні є потенціал для подальшого зміцнення до кінця літа, а от на осінь та взимку курс "зеленого" знову може піднятися.
Така поведінка курсу валют не нова для України. Насправді, вона повторюється майже щороку (за поодинокими виключеннями): першу половину року долар зазвичай дешевшає, а другу - знову відіграє втрачені позиції.
Яким буде курс долара цього літа, чи може гривня повторити свій "стрибок" 2019 року до 23 грн/дол, і чи варто вже зараз купувати валюту для літньої відпустки?
Валютне "потепління"
З того часу, як гривню "відпустили у вільне плавання" і Національний банк перестав тримати курс на позначці 5,05 грн/дол або 7,99 грн/дол, майже щороку спостерігається схожа картинка: весною та влітку американська валюта дешевшає, а восени та взимку - дорожчає.
Така поведінка гривні часто провокує розмови про сезонність курсу валют. Але як пора року впливає на вартість долара? Щоб зрозуміти це, потрібно подивитися на структуру ВВП України.
За даними Держстату, за підсумками 2020 року частка сільського господарства у ньому складала 9,3%. Більший вклад в економіку країни роблять лише податки на продукти (14,5%), роздрібна торгівля (13,9%) та переробна промисловість (10,1%).
Вплив сільського господарства на ВВП настільки великий, що навіть незначні відхилення від норми у часі збору врожаю можуть "просаджувати" всю економіку. Так, наприклад, було у 2020 році. Тоді через пізніший початок жнив та гіршу врожайність ВВП України у другому кварталі втратив додаткові 0,9%.
Виробництво у сільському господарстві прямо прив’язане до змін пір року. Весною починається посівна, влітку - жнива. Восени та взимку аграрії продають свій врожай, значна частина якого відправляється на експорт, забезпечуючи надходження валюти в економіку.
Завдяки тому, що більшу частину врожаю українські аграрії експортують, в них накопичується чимало валюти. Продають її, як правило, весною для забезпечення паливно-мастильними матеріалами на період посівної. Такі дії призводять до росту пропозиції валюти на ринку, через що гривня зміцнюється.
Фото: Економічна правда
Восени на український валютний ринок, як правило, впливає початок підготовки до опалювального сезону. Україна активно закачує газ до підземних сховищ, більша частина якого - імпорт.
Ціни на газ на європейських ринках, за правилам яких наша держава закуповує блакитне паливо, реагують на наближення холодів та підвищений попит зростанням. Тож валютні витрати на його купівлю збільшуються, що в свою чергу тисне на курс.
Наприкінці року гривню "добивають" відкладені державні видатки. Бюджетні установи в останній момент намагаються освоїти виділені на ті чи інші програми фінансові ресурси, через що на ринок потрапляє чимало гривні, частина з яких конвертується в іноземну валюту.
Ще одним сезонним чинником є податковий календар. У період сплати квартальних зборів (наприклад, податку на прибуток) компанії-експортери, продають валюту аби отримати гривню та провести розрахунки з бюджетом. Це відбувається у другий місяць кожного кварталу.
Цього року сезонність курсу гривні підсилили ще й високі ціни на товари українського експорту, зокрема агропродукцію та залізну руду. А відповідно в країну надходить більше валюти.
"Більшу частину часу пропозиція валюти перевищує попит, що призводить до зміцнення курсу. Стрімке зростання експорту на тлі надзвичайно сприятливої цінової кон’юнктури на світових ринках забезпечує стійку пропозицію валюти на ринку. Імпорт також швидко відновлюється, але, вочевидь, апетити імпортерів не занадто великі, аби змінити баланс сил на ринку", - зазначає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.
Однак вплив сезонності все ж не вирішальний, вважають у Нацбанку.
"В останні роки ці сезонні патерни були актуальними, але інколи несезонні чинники можуть істотно нівелювати їхній вплив. До таких, зокрема, належить захід (чи вихід) нерезидентів в (або з) ОВДП.
Наприклад, у квітні, у період загострення конфлікту з нашим північним сусідом, нерезиденти продавали ОВДП і купували великі обсяги валюти, нівелювавши вплив сезонного збільшення пропозиції валюти зі сторони аграріїв", - наголошує заступник голови Національного банку Юрій Гелетій.
Чи врятують гривню іноземці
Вплив нерезидентів на валютний ринок найкраще проявив себе у 2019 році. Тоді, лише за 1 рік іноземці вклали в облігації внутрішнього державного боргу (ОВДП) 111,4 млрд грн. Як наслідок, курс долара за рік впав майже на 5 грн. Наприкінці 2019 року за один "зелений" давали трошки більше 23 грн.
"Карта" нерезидентів може зіграти на валютному ринку й цього року. У першій половині червня вони продали близько 400 млн дол, щоб купити ОВДП. Хоча ще у квітні, під час тривалої напруги на східних кордонах, нерезиденти виходили з українського боргу та купили валюти на 260 млн дол.
Фото: Економічна правда
Саме іноземні інвестиції в державні облігації наразі є одним з вирішальних факторів, що впливає на зміцнення гривні, вважають аналітики.
"Роль нерезидентів у зміцненні курсу є доволі високою, незважаючи на те, що в моменти їхнього різкого зростання портфелю Нацбанк збільшував викуп валюти. В тому числі діє й психологічний фактор 2019 року, коли неочікувано для багатьох приплив валюти від нерезидентів спричинив історичне ралі гривні, яке продовжувалось до лютого 2020 року", - нагадує головний менеджер з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.
Прихід іноземців в український державний борг став можливим завдяки багатомільярдному дефіциту державного бюджету, який Міністерство фінансів покриває за допомогою запозичень.
При цьому для іноземних інвесторів набагато цікавіше інвестувати саме у гривневі борги уряду, аніж у валютні, пояснюють у групі ICU.
"Нерезидентів наразі більше цікавить не збереження коштів в американській валюті, а отримання дохідності. Вони продають долари та купують місцеві валюти, зокрема, гривню, та вкладаються в більш дохідні та ризиковані активи, ніж у США", - зазначає старший фінансовий аналітик компанії Тарас Котович.
Участь іноземців в ОВДП зробила гривню менш схильною до сезонних коливань. Однак за це національна валюта поплатилася більшою залежністю від зовнішньоекономічних факторів.
Обираючи український держборг для примноження своїх статків, інвестори в першу чергу орієнтуються на ситуацію на глобальних ринках, політику провідних центробанків та рівень ризиків. Якщо ризиковість країн, що розвиваються, починає зростати, іноземці виводять з них кошти, вкладаючись у надійні цінні папери таких країн як США, Японія або Німеччина.
Виведення капіталу з країн, що розвиваються, відбувається також за умов зростання ставок за цінними паперами уряду США. Тоді маржа (різниця між ставками за боргами українського та американського урядів) зменшується, через що інвестори переорієнтовуються на більш надійні ринки.
Вплив нерезидентів на курс гривні також багато у чому залежатиме від політики Національного банку. Останній має достатньо інструментів для того, аби дозволити гривні зміцнюватися, як у 2019 році, або ж нівелювати всі позитивні для гривні фактори на валютному ринку.
Для Нацбанку зміцнення гривні є доволі вигідним, адже поточною метою регулятора є підтримання низького рівня інфляції. Наразі ж темпи зростання цін складають 9,5% на рік, що майже вдвічі вище цільового показника НБУ.
З іншого боку, різке зміцнення гривні може призвести до недоотримання бюджетом вагомої частки доходів (найбільшим наповнювачем бюджету є ПДВ з імпорту, на розмір якого прямо впливає курс валют).
"Не думаю, що Нацбанк дозволить гривні серйозно зміцнитися. Граничний показник – курс долара рік тому (26,76 грн/дол, ЕП). Якщо ж зміцнення гривні вийде за ці межі, то виникне питання бюджетних надходжень", - вважає виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.
Прогнози
Більшість опитаних ЕП учасників ринку та експертів сходяться на тому, що тренд на зміцнення гривні цього літа продовжуватиметься. Однак восени та взимку курс долара відіграє втрачені позиції, повернувшись у зону 28 грн/дол.
"В другій половині червня гривня може закріпитися на рівні менше 27 гривень за долар. Але вже в липні вона може почати ослаблюватися через збільшення попиту на іноземну валюту та повернутися до більш ніж 27 гривень за долар і поступово ослаблюватися із невеличкою перервою на період сплати квартальних податків", - вважає Тарас Котович.
Навіть без значних економічних чи політичних шоків гривня, швидше за все, завершить 2021 рік на позначці 28 грн/дол, прогнозують в компанії.
На продовження зміцнення національної валюти можуть зіграти лише позитивні новини, зокрема щодо співпраці з кредиторами України.
"Курс коливається в досить не великому діапазоні, я думаю, що така ситуація може бути відносно тривалою. А далі у нас будуть нові чинники. Якщо буде позитивне рішення про фінансування з боку МВФ, то може бути істотне посилення гривні і послаблення долара", - пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Не останню роль у поведінці курсу валют влітку відіграватимуть інвестиції нерезидентів та те, як на них реагуватиме Нацбанк, нагадують у "Райффайзен Банку".
"Ревальвація гривні, скоріше, продовжиться до кінця серпня, але буде стримуватися НБУ, особливо, якщо надлишок пропозиції валюти формуватиметься за рахунок збільшення портфелю нерезидентів в ОВДП", - вважає Сергій Колодій.
Прогноз "Райффайзен Банку" до кінця 2021 року - 28-28,5 грн/дол. Початок росту курсу валют там прогнозують у вересні, після закінчення сплати квартальних податків.
У Concorde Capital також прогнозують сезонне послаблення гривні восени, а за підсумками року там очікують курс долара на рівні 28,2 грн.
"Втім, ми не виключаємо повторення ситуації 2019 року, коли активність нерезидентів зберігалася впродовж досить тривалого часу. В такому випадку, процес ревальвації може виявитися більш тривалим і потужним", - додає Євгенія Ахтирко.
Більше світла на майбутню поведінку нерезидентів та їхній вплив на курс валют проливає нещодавнє рішення Національного банку щодо збереження облікової ставки на рівні 7,5% попри вихід інфляції вищі прогнозного значення.
"Зменшення інтересу іноземних інвесторів впродовж останніх днів свідчило про їхні очікування щодо збільшення ставки НБУ. Оскільки НБУ лишив ставку на незмінному рівні, ми не очікуємо значного збільшення інвестування у державні облігації з боку нерезидентів, якщо тільки Міністерство фінансів не підвищить ставки", - вважає головний економіст "Креді Агріколь Банку" Олександр Печерицин.
Навіть без значного притоку капіталу від нерезидентів, сезонний фактор нікуди не дінеться. Оптимістичні очікування щодо нового врожаю посилюватимуть позиції гривні у липні та серпні. Однак чи виллється це у падіння курсу валют, багато у чому залежить від рішень Національного банку.
Джерело: Економічна правда
Автор: Ярослав Вінокуров
