Український рахунок за газ
The Financial Times у своєму редакційному коментарі припускає, що вимога "Газпрому" до "Нафтогазу" сплатити $7 млрд може підштовхнути Київ до Європи.
Видання вважає, що "Газпром" повернувся до своїх давніх звичок, але якщо з 2006 року він двічі перекривав Україні газ взимку під час цінових суперечок, то зараз вирішив виставити Києву рахунок на $7 млрд за неімпортований у 2012 році газ.
Принцип "бери або плати" передбачений у багатьох газових контрактах, не лише тих, що пропонує "Газпром". Російська монополія стверджує, що Україна імпортувала минулого року газу набагато менше мінімального контрактного обсягу. Натомість, Україна каже, що вона повідомила Росію завчасно, що їй не буде потрібен такий обсяг газу, як це дозволяє контракт, і що ціна є несправедливо вищою, ніж для більш віддалених західноєвропейських клієнтів "Газпрому". Можливо, щоб розсудити сторони, потрібен буде арбітраж.
Викручування рук Україні може мати для Москви протилежні наслідки від бажаних - воно підштовхне Україну до Європи, - The Financial Times
The Financial Times видається, що російська вимога є застосуванням силових методів тиску у ситуації, коли Україна змушена робити вибір між інтеграцією з ЄС або інтеграцією з Росією. Підписання угоди з ЄС було заморожено через політично забарвлене ув’язнення Юлії Тимошенко. Натомість, Москва пропонує знижку на газ, якщо Україна приєднається до Митного союзу, але це поховає угоду України з ЄС.
У підсумку, викручування рук Україні може мати для Москви протилежні наслідки від бажаних - воно підштовхне Україну до Європи. Умови партнерства з Росією й так вже були надто важкими для Києва. Остання вимога ще більше підсилить потребу Україну, що намагається знайти $10 млрд для погашення зовнішніх державних боргів цього року, у допомозі МВФ.
Таким чином, МВФ та ЄС отримують важіль впливу на Україну, яким вони повинні скористатися. На думку видання, МВФ повинен зробити жорсткі структурні реформи, що включають підвищення цін на газ для населення, передумовою для будь-якої допомоги. Брюссель, натомість, повинен чітко сказати, що повинна зробити Україна для підписання угоди. Це означає кінець вибіркового переслідування Тимошенко та її союзників та чергових звинувачень проти неї. Це також означає відчутний поступ у відновленні демократичних свобод та свободи слова, які згорнув Віктор Янукович.
Деякі європейські урядовці побоюються, що така твердість могла б привести Януковича в обійми Москви. Але минулотижневий величезний рахунок за газ, безперечно, зробить українське керівництво ще навіть менш охочим до руху в обійми Росії, ніж раніше.
Відносини ЄС з Україною переживають кризу
Павел Коваль. Фото: livejournal.com
Павел Коваль, депутат Європейського парламенту з Польщі та голова делегації Європейського парламенту у Парламентському комітеті співробітництва Україна-ЄС дав велике інтерв’ю порталу Польського Радіо про перспективи розвитку відносин ЄС з Україною у 2013 році.
На думку Коваля, відносини ЄС з Україною зараз переживають кризу, і навіть "немає сенсу приховувати цей факт" - минулого року не відбувся щорічний двосторонній саміт.
Коваль нарікає, що відносини з Україною є мало інтенсивними, якщо брати до уваги намір ЄС підписати угоду про асоціацію з Києвом. Вину на кризу він переважно покладає на Україну, зокрема, справи Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Оскільки їх ЄС сприйняв як вибіркове застосування правосуддя, довіра до української влади у Європі впала.
Депутат Європарламенту ще зберігає надію на підписання угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі цього року, проте, "дорога до угоди не буде простою". На проміжному саміті Україна-ЄС, що має відбутися у лютому, за його словами, обговорюватимуть спільні енергетичні проекти і стан демократії в Україні. ЄС привітав би кроки назустріч, які міг би зробити Віктор Янукович, наприклад, звільнення Тимошенко.
Можливо, це парадокс, але іноді ув’язнення переконує політика ще більше діяти на користь держави, - Павел Коваль
Саму Тимошенко Коваль оцінює у розмові як одного з найцікавіших політиків Східної Європи: "Вона дуже харизматична, перед нею ще велике політичне майбутнє". Він має надію, що її "перебування у в’язниці є лише епізодом у кар’єрі". Польський політик каже, що Тимошенко і у в’язниці планує реформи - принаймні так йому видалося під час зустрічей з нею. Водночас, він має сумніви, що Тимошенко буде звільнена до президентських виборів 2015 року. Згадуючи про Юрія Луценка, Коваль зазначає, що він так само через своє перебування у в’язниці не перестав бути політиком, і додає: "Можливо, це парадокс, але іноді ув’язнення переконує політика ще більше діяти на користь держави".
Натомість, зовнішню політику Віктора Януковича він вважає такою, що відповідає традиціям української політики, яку започаткував ще Кучма: "бути десь посередині, між Росією та ЄС". Нині, щоправда, це "посередині" означає "трохи ближче до ЄС". Коваль переконаний, що у політиці Януковича робиться акцент на зближенні з ЄС. Водночас, він робить низку символічних жестів задля "тих українців, що не хочуть ідентифікувати себе із Заходом, розмовляють російською мовою".
Окрім Януковича, частково у блокуванні підписання угоди про асоціацію Україна-ЄС, на думку Коваля, винні й європейські політики, які вважають, що громадська думка у їхніх країнах важко сприйме нове розширення. Вони вважають, що розширення під час кризи не є правильним кроком для ЄС. Є також й такі політики, що зі своїх опитувань громадської думки отримують сигнали, що, на думку їхніх громадян, криза викликана розширенням 2004 року, і вони не витримають чергового (розширення).
Підготував Сергій Брикса, міжнародний оглядач iPress.ua
