"Після розпаду Радянського Союзу Захід вимагав від Києва передати москві системи доставки стратегічної зброї або знищити їх. Зараз москва використовує саме ці ракети. Як можна зволікати з наданням хоча б невеликої заміни, наприклад, крилатими ракетами TAURUS?" – запитує Клеменс Вергін у виданні Welt.
Він нагадує, як у 1991 році, коли розпалася радянська імперія і пригноблені москвою народи стали незалежними, Захід зіткнувся з дилемою: одна радянська ядерна держава раптом стала багатьма, тому що тактична і стратегічна ядерна зброя зберігалася на території росії, білорусі, Казахстану і України, які раптово стали незалежними державами.
Україна, наприклад, після свого відновлення одразу ж стала третьою за величиною ядерною державою у світі. Добре відомо, що Захід чинив величезний тиск на Україну, щоб вона здала свій ядерний арсенал з кількома тисячами боєголовок росії в обмін на гарантії безпеки москви у Будапештському меморандумі, який виявився абсолютно нікчемним спочатку 2014 року і знову 2022-го. У той час уряд США шантажував Київ, даючи зрозуміти, що передача зброї є обов'язковою умовою, якщо Україна хоче мати якісь відносини із Заходом.
Бомбардувальники і крилаті ракети. Як Захід тиснув, аби Україна їх знищила
Менш відомо, що Захід також чинив величезний тиск на Україну, щоб вона або передала москві системи доставки стратегічних озброєнь, або знищила їх. Сюди входили кілька десятків стратегічних бомбардувальників і сотні міжконтинентальних балістичних і крилатих ракет.
У новому тисячолітті США також фінансували знищення величезних арсеналів зброї та боєприпасів радянських часів, що зберігалися в Україні.
Захід, включно з Німеччиною, завжди розглядав цю зброю лише як ризик розповсюдження, не беручи до уваги, що одного дня вона може знадобитися Україні для захисту від російського імперіалізму, який щойно пробудився. Фактично, росія зараз використовує ті самі бомбардувальники, які здала Україна, для атак на українські міста.
Уламки також довели, що ті самі крилаті ракети Х-55, які були передані москві, зараз використовуються проти України. росіяни замінили ядерні боєголовки на баласт і використовують Х-55 як макети для насичення української протиповітряної оборони, щоб інші ракети з боєголовками могли досягти своїх цілей.
Отже, наголошує німецький журналіст, Захід не лише допоміг озброїти нинішнього ворога України українською зброєю. Він також використав значні важелі для того, щоб зробити Україну беззахисною, особливо з точки зору її здатності розгортати ракети більшої дальності.
З огляду на цю історію, незрозуміло, чому такі держави, як США і Німеччина, продовжують відмовлятися повертати Україні цей потенціал, хоча б у менших масштабах.
Німецькі крилаті ракети TAURUS та американські ракети ATACMS для реактивних систем залпового вогню HIMARS мають лише малу частину дальності ракет великої дальності, які Україна колись мала здати або знищити. Але з огляду на масове переважання росіян у далекобійних озброєннях, вони були б вкрай необхідні для того, щоб дещо змінити військовий баланс, який був втрачений через західний вплив, на користь України.
Джерело: Welt
Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба минулого тижня звернувся до Німеччини щодо Taurus та відкинув занепокоєння німецького уряду, що передача далекобійних ракет нібито призведе до ескалації, оскільки Україна не вестиме ними удари по території росії. "По-перше, тому що інші партнери вже поставили ракети з подібною дальністю. По-друге, жодне попереднє рішення Німеччини постачати Україні новий тип зброї не призвело до ескалації. Навпаки, німецьке озброєння вже врятувало багато українських життів", – зазначив міністр. Але німецька преса повідомила, що канцлер ФРН Олаф Шольц досі не визначився з питанням постачання німецьких крилатих ракет Taurus в Україну. Він заявив, що розглядається також питання про технічне обмеження дальності польоту ракет, але не хоче, щоб його квапили з цим питанням. Тим часом німецькі депутати розійшлися в думках щодо необхідності передачі Україні цих ракет. Тож стаття Клеменса Вергіна у Welt має знайти свого читача і натиснути на німецький уряд.