Ще одна коротка інформація про події на північному заході Авдіївської ділянки фронту.
Чому саме там? Тобто чому така "наполегливість" і "зосередженість саме на цій ділянці"?
З багатьох причин. Це криза, яка загрожує Україні великими втратами території: якщо ця битва розвиватиметься так, як вона розвивається приблизно з 15-17 квітня, ЗСУ будуть змушені відступити ще на 10-15 км, приблизно до лінії, що з'єднує Новоолександрівку на півночі, Кмишівку, і – через Карлівське водосховище – Карлівку на півдні.
... що, в свою чергу, призведе не лише до повного руйнування, але й до втрати Неталівки та Карлівки, а також Новоселівки Першої, Уманського та кількох інших населених пунктів. Звичайно, з відстані кількох тисяч кілометрів легко говорити, що "а, кого хвилює ще одне українське село"..., але подумайте, що б ви сказали, якби одне з цих сіл було вашим власним домом...
Крім того, не варто забувати, що ця битва також є драматичною демонстрацією різниці між добре продуманим комплексом укріплень в районі Авдіївки, який витримував усі російські атаки протягом майже двох років, і поспішними оборонними спорудами, збудованими західніше, за останні два місяці.
Якщо цього недостатньо, то вже зараз можна з упевненістю стверджувати, що це криза, яка призвела до важких втрат для ЗСУ, і яких, що найгірше, можна було б уникнути. У той час, як ЗСУ не вистачає піхоти, кілька рот з кількох бригад ЗСУ (не лише 115-ї) були знищені – і це лише за "лише" 8-9 днів боїв. Більше того, українці втратили низку де-факто "незамінних" бойових броньованих машин, поставлених Заходом, таких як танки M1 Abrams і Leopard 2, а також бойові машини піхоти M2/M3 Bradley.
Захоплений Leo 2 під час буксирування росіянами...
Це також приклад того, як легко росіяни можуть досягти прориву, якщо українці не будуть достатньо обережними. А обережними вони мають бути постійно. Дослівно: "24/7". Це означає, що таке може статися і на інших ділянках фронту.
Це хороший приклад того, чому подальші, ще більш радикальні реформи ЗСУ є вкрай необхідними. Особливо щодо успадкованої від Радянського Союзу практики призначення на командні посади... ну, просто "неправильних людей" (наприклад, випускників університетів). Університетський диплом не є показником того, що людина, про яку йдеться, має якісь командирські навички. Хіба що його словниковий запас трохи багатший...
Нарешті, це гарний приклад того, як проводяться проривні операції на другому році цієї війни (навіть якщо це не обов'язково те, як вони повинні проводитися).
Іншими словами: ця битва є "символічною" для дуже багатьох речей.
А що відбувається "там", в районі Очеретиного?
Думка: не можу сказати, що у мене є всі шматочки пазлу, але "туман війни" з кожним днем розвіюється.
По суті...
Протягом останніх двох днів росіяни продовжували тотальний наступ в районі Очеретиного. Основний натиск здійснюється силами 15-ї та 30-ї мотострілецьких бригад: росіяни не тільки утримують місто, але й наступають з нього в західному та південному напрямках, а також намагаються зачистити рештки українських позицій на півночі від нього. Я тільки не знаю, яка з цих двох бригад відповідає за який сектор.
За допомогою безперервних авіаударів вони відтіснили українців приблизно на 1000 метрів на захід від Очеретиного.
Наразі я не маю чіткого уявлення, які саме підрозділи ЗСУ де саме воюють. Можу лише сказати, що 47-а мехбригада час від часу випускає короткі відео, на яких видно, що її "Бредлі" М2/М3 на західних підступах до Очеретиного, які, як видно, зазнали ударів російської авіації (очевидно, планерних бомб УМПК). Як у цьому випадку:
...і що 47-а мехбригада, як відомо, втратила близько 5-6 "Бредлі" за останні 3-4 дні...
Щось на кшталт мого "найкращого припущення" полягає в тому, що ОСГ "Таврія" (штаб ЗСУ, відповідальний за цей сектор) розгорнув 100-ту механізовану бригаду (колишня 100-та бригада територіальної оборони з Волинської області) на північній стороні російського проникнення. 25-та повітряно-десантна бригада може перебувати на позиціях на захід і південь від Очеретиного.
Якщо це так, то росіяни навіть не мають переваги у військах "3 до 1", як це часто стверджується: їхні повітряні удари і артилерія в поєднанні з відсутністю українських укріплень мають вирішальне значення. росіяни дійсно обстрілюють будь-яку українську позицію, яку можуть знайти, насамперед, за допомогою планерних бомб УМПК, а також реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-21, БМ-27 і БМ-30.
На південь від Очеретиного росіяни спустошили Соловйове близько десятком залпів з РСЗВ, а також кількома авіаударами. Потім штурмували і захопили більшу частину зруйнованого села. Припускаю, що для цього вони задіяли частини 90-ї танкової дивізії.
Один з щонайменше дюжини залпів з РСЗВ, які влучили в позиції ЗСУ (найімовірніше, 47-ї мехбригади) в Соловйовому, перед тим, як це місце штурмували росіяни, 24 квітня.
Ця ж дивізія (90-та танкова), ймовірно, бере участь в обстрілі позицій 115-ї мехбригади і батальйону "Скала" в районі Новокалинового. Цей обстріл супроводжується великою кількістю ударів за допомогою УМПК. Вчора 277-й батальйон спецназу і 228-й мотострілецький полк змогли просунутися в східну частину цього села, в напрямку Кераміки.
47-й механізована бригада все ще тримається в Бердичах, але 3-й штурмова втратила Семенівку: ЗСУ не може доставити підкріплення та/або постачання, коли дороги, що ведуть з Новоселівки Першої, безперервно прострілюються російською артилерією..., що в свою чергу означає, що авіаудари ВКС та артилерійські загородження всрф є ефективними в сенсі "запечатування" поля бою.
... все це призводить до того, що карта цього сектору поля бою виглядає приблизно так:
... і далі в тилу..?
Ну, так, росіяни гірко скаржаться на активність українських БПЛА на відстані до 30 км за лінією фронту. Більш важкі типи тим часом завдають ударів по їхній артилерії і навіть передовим штабам.
Я, як і раніше, занепокоєний здатністю росіян продовжувати використовувати слабкі місця протиповітряної оборони ПСУ: по суті, їхні БПЛА блукають Дніпром у пошуках будь-яких "складських приміщень". Все, що виглядає як "великий гараж/ангар", оголошується "місцем зберігання західного озброєння" московськими "тупоголовими командирами" і стає мішенню для С-300, БМ-27 і БМ-30 (кадр з відео нижче показує удар касетними боєприпасами по якійсь "промисловій зоні" приблизно в 10 км на південний захід від Дніпра).
