Це продовження (і, сподіваюся, завершення) мого аналізу останніх подій у повітряно-ракетній війні між росією та Україною (а отже, не лише "частини 1" цієї статті, але й історії про "ЗРК-коридори"...), бо, так, я трохи аутист і дивак, як той "Бухгалтер" з однойменного голлівудського фільму: я мушу все "довести до кінця", зрозуміти, пояснити собі і тим, кому цікаво послухати – інакше мій розум не знаходить спокою...)
Масовані російські повітряні удари по українській енергетичній системі (включно з мережею газопроводів) за останні кілька днів були, принаймні частково, затьмарені кількома... "вражаючими" ударами українських БПЛА по російській нафтовій/газовій індустрії.
Атака 22 серпня на федеральну нафтобазу в Пролетарську, що двома ударами знищила більшу частину від 8 до 10% російських запасів паливно-мастильних матеріалів і спричинила таку пожежу, що вона досі горить, вісім днів потому, не залишився єдиною такою операцією за останні кілька днів. Навпаки.
Як згадувалося раніше, вже під час великого російської атаки 26 серпня, українці відповіли ударом на удар по "Газпромнефть-ОНПЗ" під Омськом – найбільшому нафтопереробному заводу в російській федерації. Результат: установка первинної переробки нафти АВТ-11 вийшла з ладу на кілька місяців. Приблизно в той самий час українці також завдали удару по авіабазі "Енгельс-2".
Потім, в ніч з 27 на 28 серпня, кілька українських БПЛА завдали удару по полігону "Атлас" в Астахові (ще один об'єкт, що належить Федеральному агентству з державних резервів), що у Ростовській області. Цей об'єкт зазнав удару за 25 днів до того, але тепер завдані збитки набагато масштабніші. Станом на вчорашній ранок пожежі ще не були ліквідовані.
Нарешті, рано-вранці 28 серпня щонайменше два українські безпілотники влучили у склад ПММ у Вятці у Котельничі, що в Кіровській області. Місцеві жителі повідомили про чотири вибухи і підпал двох цистерн: позаминулої ночі вибухнула ще одна цистерна.
...і це лише "повітряна/ракетна війна на стратегічному рівні". Тепер перейдемо до "оперативно-тактичного рівня", де також є чимало новин.
Так, судячи з того, що можна відстежити у соціальних мережах, російські Повітряно-космічні сили (ВКС) перебувають у процесі реорганізації частини своєї протиповітряної оборони. Наприклад, приблизно 21-22 серпня, окрім перекидання 5-ї зенітно-ракетної бригади, оснащеної ЗРК "Бук М3", до Глушківського району, ВКС також розгорнули одну зенітно-ракетну систему С-300П або С-400 в районі Курська:
27 серпня в цей же район були перекинуті ще одні ЗРК С-300П або С-400:
Ба більше, з'явилися повідомлення про передислокацію (можливо, "останню"?) ЗРК С-300/400 із західного або центрального Криму в район Керченської протоки. Дехто вважає, що цей ЗРК буде передислокований кудись у Ростовську область... що звучить логічно, особливо з огляду на те, що за цим послідує. Втім, і "забігаючи наперед": у мене є сумніви щодо обґрунтованості таких висновків. Мені здається, що ця система прямує в район Керчі, а в район Ростова "замість неї" збираються перекинути якусь іншу.
Чому так? У мене таке враження, що "замість" того, щоб продовжувати розбудовувати точкову оборону навколо найважливіших міських районів і об'єктів в тилу (що роблять ПСУ в Україні, і що, поклавши руку на серце, насправді неможливо зробити належним чином по всій росії, оскільки країна занадто велика), росіяни зараз передислоковують свої ЗРК дальнього радіусу дії, намагаючись створити щось на кшталт "багатошарової зенітно-ракетної стіни" вздовж кордону з Україною. По суті, щось на зразок цього:
Це – сильно спрощена карта "Стіни ЗРК" ВКС, яку, на мою думку, росіяни намагаються створити вздовж кордону з Україною. Той факт, що на ній показані "приблизні" місця розташування "лише" ЗРК С-300/400/500, не повинен означати, що там немає інших ЗРК, а також інших радіолокаційних станцій, систем радіоелектронної боротьби тощо... або що їх немає на Донбасі, наприклад. Це лише означає, що у мене недостатньо інформації про розташування інших систем (за винятком приблизного місця розташування одного ЗРК "Бук М3"), і що ця карта складена, перш за все, з метою пояснити суть того, що, на мою думку, намагаються зробити ВКС.
Подібно до того, як всрф "вишикували" свої підрозділи навколо українського проникнення в Курську область, ВКС тепер збираються вишикувати свої ЗРК на всьому шляху від Кінців через Брянськ до Курська, потім до Бєлгорода, Воронежа, через Богучар до Ростова, а потім до Краснодара і Новоросійська.
Чому саме так?
Тому що це значно спрощує багато речей для росіян.
Досі ВКС намагалися вести "точкову оборону": вони покладалися на розгортання "Панцирів" і "Торів" поблизу районів, які мали захищати (незалежно від того, чи розгорталися передсерійні/виставкові зразки "Панциря С-1М" для захисту Керченського мосту, наприклад, чи всередині й навколо важливих об'єктів у Підмосков'ї). Це просто відповідає її доктрині й тактиці: немає сенсу "захищати територію, де немає власних військ або інших важливих об'єктів, які потрібно захищати".
Це виявилося неефективним: маса українських БПЛА дальнього радіусу дії потрапляла у російський повітряний простір, а потім літала туди, куди хотіла. Зокрема навколо об'єктів у глибині росії, щоб атакувати їх "зі спини" – тобто зі сходу. Справа в тому, що в росії занадто багато об'єктів і споруд, щоб захищати їх у такий спосіб, і занадто багато повітряного простору, щоб захищати його (відносно) "невеликими" засобами, які є в наявності; у ЗСУ було занадто багато можливостей для створення "коридорів ЗРК".
Натомість ідея полягає в тому, щоб діяти на випередження: створивши багатошарову ЗРК-стіну вздовж кордону (багатошарова означає, що вона включає не лише ЗРК С-300/400/500, але й "Буки" та інші). ВКС можуть виявляти, відстежувати і збивати українські БПЛА вже тоді, коли вони перетинають кордон з України в росію: задовго до того, як вони зможуть перехитрити ППО ВКС і завдати шкоди об'єктам, розташованим далі на сході. Це також краще підходить для ВКС, оскільки таким чином визначаються чіткі зони відповідальності для всіх задіяних підрозділів (оскільки, майте на увазі, що це, безумовно, не лише передислокація ЗРК С-300/400/500, але й низки радарів раннього попередження/спостереження та інших ЗРК меншого радіусу дії).
Це важливо для того, що відбувається в повітрі та на тактичному рівні, й особливо на південному заході Курської області: в районі, що постраждав від української атаки.
На початку наступу ЗСУ застосували свої власні мобільні системи, такі як "Оса-АКМ" і "Тунгуски". Їх підтримували ЗРК ПСУ, наприклад, один SA-3, розгорнутий у Сумах, плюс, ймовірно, два ЗРК MIM-23 HAWK, а також (далі в тилу) один український С-300.
Якщо є якісь сумніви щодо "українських ЗРК SA-3 в районі Сум": ось кадр із відео, оприлюдненого "тупоголовими командирами" в москві 16 серпня, на якому видно, що це або типова, зчетверена пускова установка ЗРК С-125 з чотирма ракетами V-601 (звітна назва ASCC/NATO – SA-3 Goa), або надзвичайно переконлива приманка.
У поєднанні з ПЗРК протягом перших 24 годин українські ППО збили щонайменше один Су-25 та К-52. З ПЗРК також був збитий Мі-8. Тому ВКС задіяли авіацію ближньої авіаційної підтримки в зоні бойових дій.
Далі МіГ-29 і Су-27 ПСУ завдали перехоплюючих ударів: використовуючи боєприпаси малого діаметру GBU-39 і GBU-62, вони почали наносити удари по російських штабах, основних укріпленнях, а потім і по понтонних мостах. Звісно, 12 серпня один із задіяних МіГ-29 був збитий (росіяни стверджують, що МіГ-31), але в цілому: російська протиповітряна оборона виявилася недостатньою. Тому протягом останніх двох тижнів ГРУ і всрф почали розгортати системи радіоелектронної боротьби, а потім і вищезгадані зенітно-ракетні підрозділи, оснащені ЗРК "Бук М3" і С-300.
Здається, це призвело до того, що ПСУ припинили наносити авіаудари: натомість російські понтонні мости на Сеймі, наприклад, стали мішенню для обстрілів з реактивних систем залпового вогню M142 HIMARS і M270 MLRS. росіяни відреагували на це розгортанням своїх розвідувальних БПЛА для пошуку пускових установок – і справді: "тупоголові командири" з москви заявили про 5-6 таких установок як знищені (частково "Іскандерами", частково БМ-30).
У відповідь на це українці почали полювання на БПЛА гелікоптерами своєї армійської авіації, модифікованими "Стрілами-10/СА-13" і своїми безпілотниками, своєю чергою змусивши росіян плакати про втрати їхніх розвідувальних дронів, і полювання на російські системи радіоелектронної боротьби своїми БПЛА та іншими засобами, що призвело, зокрема, до таких сюжетів (опублікованих 26 і 27 серпня):
Кадр із відео, на якому український БПЛА відстежує переміщення російського ЗРК "Житель", опублікованого 26 серпня... того самого, що згодом був знищений.
Ще одна російська система РЕБ, цього разу "Сапфір", зафіксована БПЛА Shark ССО України у Курській області...
Той самий "Сапфір" після влучання дрона...
...потім у той самий двір влучило щось більше – і розтрощило не лише машину "Сапфір", але й обидва будинки, між якими вона була схована... це все ще показує евакуацію поранених ("по-російськи")...
В цілому, однак, слід очікувати, що російські С-300/400, розгорнуті у Курській області, зроблять роботу екіпажів гелікоптерів української армійської авіації вкрай небезпечною, тому що, наприклад, будь-яка система С-400, розгорнута у цьому районі, повинна мати дальність дії майже до Сум (міста).
...саме тому дуже великою проблемою є те, що розгортання ATACMS проти цілей на території росії залишається під забороною "Тріо Фантастікус" у Вашингтоні: принаймні теоретично вони могли б розбити С-400, але це не станеться найближчим часом...
...якщо вам цікаво, хто такі "Тріо Фантастікус" (у Вашингтоні): це певний президент, його державний секретар і його радник з національної безпеки... У 1970-х роках був чудовий італійський комікс (під назвою "Алан Форд", якщо я не помиляюся), і в ньому теж було "Тріо Фантастікус", і виглядало воно так, як показано тут...
Враховуючи цей факт, а також фактичний успіх двох великих російських ударів по українській енергосистемі 26 і 27 серпня... що ж, не дивно, що Зеленський зажадав термінового засідання Ради Україна-НАТО. Де, звичайно, слід очікувати, що половина західного альянсу буде "вчити" його, як Захід засмучений його нападом на Курську область...
Поки що ми "на світлій стороні"...
Коли російські ударні БПЛА "Шахед" входять у повітряний простір Польщі та/або Румунії... нічого не відбувається.
НАТО про це "говорить" і "протестує"...
Для порівняння, білоруси збили один із двох виявлених БПЛА, що увійшли в їхній повітряний простір 26 серпня... тобто вони зробили те, на що НАТО досі "не наважувалося"?
(...далі буде... бо мені ще треба висвітлити останні новини про наземну війну...)
