Литва форсує угоду з Україною
Кореспондент Rzeczypospolitej у Брюсселі, Анна Слоєвска, у своїй статті розповідає про побоювання польських дипломатів та посадовців Європейської Комісії, що бажання Вільнюса досягти підписання угоди про асоціацію ЄС з Україною "за будь-яку ціну" може принести більше шкоди, ніж користі.
Бажання Литви досягти підписання угоди про асоціацію ЄС з Україною пояснюється тим фактом, що у наступному півріччі саме вона головуватиме у Раді ЄС, і саме на цей час припадає саміт Східного Партнерства (28 листопада у Вільнюсі), на якому очікується підписання угоди з Україною та парафування текстів угод з кількома іншими країнами-сусідами.
Президент Литви Даля Ґрібаускайте. Фото: profi-forex.org
Власне, це найважливіша подія, що має відбутися за головування Вільнюса, тому успіх саміту є справою престижу країни. Як наслідок, литовська дипломатія "наполегливо форсує цю мету, незважаючи на ціну". З неофіційних розмов з литовськими дипломатами випливає, що для Литви справа ув’язнення Тимошенко є другорядною. Україні слід дати угоду про асоціацію, щоб відтягнути її від Росії та втягнути в орбіту європейського впливу.
Для Литви справа ув’язнення Тимошенко є другорядною. Україні слід дати угоду про асоціацію, щоб відтягнути її від Росії та втягнути в орбіту європейського впливу
Але, як пише Слоєвска, поведінка Литви нервує інших гравців, оскільки аргументи Вільнюса чують у Києві та використовують в інтересах нинішньої влади. Це послаблює тиск на Київ у питанні проведення реформ, що ЄС вважає необхідною передумовою для підписання угоди. У Єврокомісії вважають ув’язнення Тимошенко політично мотивованим, а її звільнення, чи принаймні скерування на лікування або обіцянка повторити процес, є також однією з передумов для підписання угоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тимошенко заявляє про рішучу підтримку асоціації з ЄС", - Томбінський
За інформацією Rzeczypospolitej, Європейська Комісія бачить певний поступ, якого досягла Україна, у 8 пунктах, які були поставлені перед Києвом. Ще у 3-х немає ніякого поступу. Йдеться власне про вибіркове правосуддя (політичних в’язнів, а саме – Тимошенко), виборче законодавство та повноваження Генеральної прокуратури. ЄС хоче від Києва нового закону, який покінчив би з нинішньою практикою ухвалення окремих законів про вибори перед кожною виборчою кампанією. Потрібною є реформа, що дасть змогу перш за все деполітизувати Генеральну прокуратуру. Для цього була створена комісія, але її очолив нинішній генпрокурор, тому "важко сподіватися, щоб він запропонував заходи, що ослабили б його становище".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литовський урядовець: Україна належить Європі, але час не є її союзником
Інституції ЄС зобов’язані підготувати угоду до підписання, а тому вони діють так, неначе рішення точно буде позитивним. Водночас, вони чинять тиск на Київ, щоб він виконав решту умов. Остаточне рішення буде прийняте на політичному рівні на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у жовтні або листопаді. Країни Центрально-Східної Європи "схильні вибачити Януковичу його гріхи", хоча жодна з них, навіть прихильна до України Польща, не йде так далеко, як Литва.
Країни Центрально-Східної Європи "схильні вибачити Януковичу його гріхи", хоча жодна з них, навіть прихильна до України Польща, не йде так далеко, як Литва
Натомість, країни Західної Європи, і перш за все, Німеччина, скептично ставляться до поступок Януковичу. Позиція Берліна буде, найімовірніше, ключовою, оскільки іншим країнам Західної Європи Україна є радше байдужою. Водночас, як стверджує німецький експерт, Берлін не змінював своєї позиції, і навряд чи змінить, оскільки зараз Німеччина надає велике значення проблемі захисту прав людини в ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович радше грає на суперечках ЄС і Росії, ніж хоче зближення з однією зі сторін, - The Financial Times
ХДС (партія Меркель) є членом Європейської народної партії, яка не раз голосно заявляла про справу Тимошенко. Меркель особисто відвідала Тимошенко в ув’язненні, а тому доля Тимошенко їй не байдужа. Втім, на думку німецького експерта та дипломатів країн-членів ЄС, якщо Київ продемонструє бажання до змін, то ЄС може підписати угоду, навіть якщо поставлені перед Україною умови будуть виконані частково.
За будь-яку ціну проти Януковича
У радіорепортажі німецького суспільного радіомовника Deutschlandfunk йдеться про "дивну" співпрацю "демократичних" опозиційних партій – УДАРу та "Батьківщини" з ультраправою "Свободою".
Фото: facebook.com/bryhynets
Журналістка Сабіна Адлер, що підготувала радіорепортаж, висловлює своє здивування через те, що "Батьківщина" та УДАР погодилися провести спільну демонстрацію із "Свободою" минулого тижня, і що вони домовилися співпрацювати з нею під час президентської виборчої кампанії та висунути спільного кандидата у другому турі. Навіть в УДАРі, що раніше критично ставився до будь-якої співпраці зі "Свободою", тепер змінилася думка. З німецької точки зору, це може означати дискредитацію демократичної опозиції або навіть її "зараження" ультраправою екстремістською ідеологією. Але у Німеччині політики є більш чутливими до ксенофобії та нетолерантності, ніж у пострадянських країнах.
Віктор Янукович та його Партія регіонів використовують солідарність опозиції у власних цілях, представляючи всю її як радикалів та ксенофобів на своїх "антифашистських" маршах
У репортажі йдеться також, що Президент Віктор Янукович та його Партія регіонів використовують цю солідарність опозиції у власних цілях, представляючи всю її як радикалів та ксенофобів на своїх "антифашистських" маршах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антифашистський сценарій розколу України
Втім, на цих маршах організатори зовсім не закликають до толерантності щодо мігрантів чи засуджують антисемітизм. Своєю чергою, критики спільних дій опозиційних демократичних партій з ультра-правими вважають, що те, що опозиційні партії не можуть запропонувати нічого більше, окрім спільного кандидата у другому турі, є свідченням їхньої програмної та інтелектуальної слабкості.
Вільний голос в Україні
Боґуслав Хработа, головний редактор Rzeczypospolitej, описуючи свої враження з участі у форумі "Європа-Україна", який відбувся у середині травня у Будапешті, дійшов висновку, що Україна не буде готова до інтеграції з ЄС протягом трьох найближчих поколінь. Хработа був модератором дискусії "Медіа в Україні: між бізнесом та політикою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти прийшли до Азарова: "Чьо такий дерзкий?"
Польський журналіст пише, що дискусія, у якій брали участь росіянин, поляки, українці та італієць, що мешкає у Києві, була "переповнена агресією", особливо між українцями (Джангіровим та Портніковим – прим. iPress.ua), тому він може зробити лише малооптимістичні висновки та довіритися статистиці, зокрема рейтингу від "Репортерів без кордонів", які вважають, що Україна перебуває на 126-му місці за свободою слова у світі.
Статус журналіста на службі олігархів нічим не відрізняється від статусу працівника корпорації. Його свобода висловлення думки є лише функцією інтересів власника, - Боґуслав Хработа, головний редактор Rzeczypospolitej
Свободи слова в Україні, на його думку, практично немає: "Статус журналіста на службі олігархів нічим не відрізняється від статусу працівника корпорації. Його свобода висловлення думки є лише функцією інтересів власника. Він може висловлювати свою думку лише у межах, визначеними його інтересами та політичними зв’язками. Позиція щодо суспільних проблем, зазвичай, також відображає особисті зв’язки та інтереси власника. Недотримання правил, спроби дотримуватися незалежної позиції, суворо караються. У найкращому випадку це втрата роботи та привид голоду. У найгіршому – переслідування, побиття, і навіть вбивства".
Боґуслав Хработа. Фото: mediacafepl.blogspot.com
Ситуація у ЗМІ є відображенням загальної нинішньої політичної ситуації в Україні. Хработі видається, що мрії про демократію та верховенство права відійшли у минуле вслід за деморалізованими лідерами Помаранчевої революції: "Влада у Києві продала суверенітет олігархам. Вони нагадують давніх королев’ят часів І Речі Посполитої. У своїх регіонах вони майже повністю контролюють владу та власність. Їх цілком легітимізує Київ, оскільки вони добре платять столичній політичній еліті. У своїх регіонах вони є володарями життя та смерті.
ДИВІТЬСЯ ФОТО І ВІДЕО: Нелегальні копанки на Донеччині продовжують працювати попри заборону
Єдиними працедавцями та водночас філантропами, як найвідоміший з них Ахметов. Дає працю у шахтах Донецька. Допомагає людям, будує стадіони. Проте, це лише один бік медалі. Іншою є майже феодальна експлуатація з ганебною відсутністю поваги до яких-небудь норм гігієни та безпеки праці. Люди працюють, заробляють, але й гинуть для олігарха. Держава є вкрай корумпованою та неефективною. У державних установах досі чинна радянська модель: громадянин є непотрібним додатком. Він повинен не бунтувати, мовчати і слухати. Такою є сучасна Україна. Такими є її сучасні медіа".
Держава є вкрай корумпованою та неефективною. У державних установах досі чинна радянська модель: громадянин є непотрібним додатком. Він повинен не бунтувати, мовчати і слухати. Такою є сучасна Україна. Такими є її сучасні медіа
Хработа доходить висновку, що зближення України з ЄС, яке є пріоритетом польської зовнішньої політики, "виривання її з обійм Москви", хоч і є "геполітично слушним, але йому бракує реалізму". В нього склалося враження, що "Україна не була, не є та не буде готова до інтеграції протягом трьох найближчих поколінь". Збереження польською дипломатією цього пріоритету ґрунтується на фальшивих передумовах. Головний редактор Rzeczypospolitej вважає, що Польща лише створює в самих українців ілюзії, що вони можуть розраховувати на членство ЄС: "Україна немає шансів на вступ до ЄС, поки не зрозуміє, що вся система, у якій вона існує, є антидемократичною та антиєвропейською. Чи не слід врешті-решт це голосно сказати та припинити жити у сфері ілюзій?".
Європейська realpolitik пожертвує Тимошенко заради України
"У Брюсселі настали часи Realpolitik. Європейський Союз має намір досягти прогресу в переговорах щодо укладення угоди про торговельне партнерство з Україною, незважаючи на тривожні повідомлення про порушення прав людини та утримання в сумнівних умовах у в'язниці колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко", - йдеться у матеріалі італійської газети La Stampa.
Газета зауважує, що голова однієї з європейських країн на умовах анонімності сказав: "Проблема дуже складна. Насправді все залежить від підходу до цього питання Путіна, який прагне до міцного співробітництва. Україна опинилася на півдорозі між нами і Москвою. Держава тяжіє до обох варіантів і поки що не має демократичного інстинкту, який сформувався в ЄС в останні роки".
"Тому було б помилкою з європейського боку переривати переговори. Путін робить все можливе, що переговори не відбулися. Ми не повинні потрапити в пастку. Окремий випадок не повинен змусити нас втратити Україну", - переконаний політик.
