Війна між європейськими країнами та монополістом триває вже довший час. Польська газова компанія PGNiG ініціювала в кінці лютого 2012 року позов до Стокгольмського арбітражу з метою добитися знижки на газ на 20%.
Поляки вимагають переглянути газові контракти, укладені з "Газпромом" у вересні 1996 року. Вони аргументують це тим, що в 2011 році "Газпром" надав 15-відсоткову знижку Латвії та Естонії, а також ввів спотову складову в формулу ціни для німецької E.On, французької Gaz de France та італійської Eni (за різними оцінками, зниження цін для цих країн, через частковий перехід на спот, становило 10-15%).
Єврокомісія близько року тому вилучила документи у практично всіх європейських газових компаній з метою дослідити, наскільки прописані там умови відповідають ситуації на ринку і чи не варто було б "Газпрому" переглянути формули, згідно з якими від хоче отримувати гроші за блакитне паливо. Аналіз діяльності дав підстави Європі розпочати відповідне розслідування.
Маючи довгострокові контракти та вигідну погоджену формулу, Росія йде на певні поступки Європі. Лояльність Старого світу для неї є неабияк важливою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія звинувачує Єврокомісію у прагненнях знизити ціни на газ
"Росія хоче отримати кредити від Євросоюзу на розвиток своїх родовищ. В них немає власних коштів. Брак живих коштів наявний у всіх. "Газпром" - сильна компанія, але також залучає кошти на світових ринках (зокрема через єврооблігації)", - розповів в коментарі iPress.ua член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
Тому "Газпром" намагається задобрити європейські компанії, щоб ті не знижували обсягів закупівлі газу. Крім того, ЄС скоріш за все доб’ється скорочення довгострокових контрактів з 15-20 років на 5-10 років, з можливістю їх перегляду.
У випадку знаходження порушень Єврокомісія зможе накласти штраф на російського монополіста у розмірі 10% від річного обороту, що, за деякими даними, становить $10 млрд.
Польська PGiNG добивається знижки від "Газпрому". Фото: forbes.pl
"Розслідування може тривати 2-3 роки. В цій ситуації Європа не виносить рішення, яка має бути ціна. Європа прийме рішення в частині того, чи є конкуренція на ринку, чи Росія надає комусь переваги", - зазначив екс-міністр палива і енергетики Юрій Продан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газпром ризикує стати аутсайдером світового ринку
Однак "Газпрому" цей штраф не такий страшний.
"Газпром не є членом Європейського союзу, не є членом європейської енергетичної хартії, не виконує другий енергопакет, третій не збирається виконувати. Як можна застосувати ці санкції – важко уявити", - зауважує Юрій Корольчук.
Однак, страшнішим тут виглядає удар по діловому іміджу компанії, який може спричинити падіння акцій і неприхильність Європи. Тому монополіст намагатиметься вирішити цю ситуацію спокійно, без гучних заяв зі сторони ЄС.
Україна поза грою
Якщо стару формулу переписати і включити в неї нові складники, а саме ціну вугілля, власного газу, електроенергії та інших альтернативних видів палива, то країни ЄС зможуть отримати близько $100 знижки на одній тисячі кубометрів.
"Якщо сьогодні європейські країни платять, наприклад, $450 за тис куб м з усіма знижками, то так би платили $350, а то й менше. Україна би при своїй ціні в $400, платила б $250 також за цією формулою", - зазначає Юрій Корольчук.
Здавалося б, чому Україні не скористатися можливістю і знизити собі ціну газ, знайшовши претензії до "Газпрому таким же способом, як це робить Європа. Україна може провадити розслідування та подавати позов до Стокгольмського арбітражу, оскільки працює з Росією на тих же ринкових умовах і з подібними формулами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі сподіваються, що Єврокомісія поставить "Газпром" на місце
Однак для таких кроків потрібно запастися серйозним арсеналом для захисту. "Газпром" ніколи не керувався виключно діловими методами знаходження компромісів, і в питаннях, коли потрібно добитися більш вигідного для себе результату, застосовував політичний тиск. Тому реакція Росії на позов України до суду буде значно різкішою, ніж це є у випадку з країнами Європи.
"Між Україною і Росією існують специфічні відносини в газовій сфері. Україна є молодшим партнером. Тут навіть не працюють закони логіки", - зауважує незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін.
Україна вже довго добивається зміни правил гри з "Газпромом". На фото: глава Міненергопалива Юрій Бойко та шеф "Газпрому" Олексій Міллер. Фото: radiosvoboda.org
З іншої сторони, українській владі потрібно було добиватися зниження ціни на газ через суд раніше. Теперішні війни між ЄС та "Газпромом" могли б зіграти нам на руку: аргументи, які Європа представляє щодо російської компанії, можна було б використати на свою користь.
"Ми могли б долучати документи про те, що розслідує Єврокомісія. А так ми в суд не подали. Треба було подавати два роки тому, можливо зараз воно б сприяло", - зазначає Юрій Корольчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна могла б використати конфлікт між ЄС і "Газпромом" у свою користь, - експерт
"Зараз подавати в суд можна, але він триватиме довго. А ми вже близько року ходимо на грані: нам потрібно домовлятися з Росією або з МВФ, щоб якось виходити з ситуації" - додав він.
Сьогодні Україні потрібно чекати, поки завершиться розслідування. Розраховувати на те, що українська влада добиватиметься свого через суд – не варто. Вже довший час між сторонами тривають переговори.
Росія заявила, що питання про знижку для України не є на порядку денному. Знижка для нас, а також питання газотранспортної системи, може вирішитися вже після компромісу між ЄС та Росією.
"Бачимо, що є певний пресинг щодо агресивної і часто нечесної політики в стосунку до партнерів (зі сторони "Газпрому" - ред.). Складається загальна негативна аура "Газпрому". Я думаю, що Стокгольмський суд, якщо Україна згодиться подати позов, чітко б визначив, хто порушує законодавство, хто є монополістом тощо", - резюмує Володимир Саприкін.
