Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

В очікуванні війни

Сергій Лефтер
В очікуванні війни
Фото: Fotobank.ru
Військова частина А1743 – унікальна для Криму. Тут розташована сімферопольська окрема берегова артилерійська група, єдина у своєму роді на весь Крим. Ще й розташована за 10 хвилин від центру столиці півострова.

Попри те, що половина особового складу – місцеві, вже три тижні з частини ніхто не виходить. 25 лютого їх підняли по бойовій тривозі, 26 – їх заблокували дві вантажівки із "зеленими чоловічками", які не приховували своєї приналежності до 810-ї бригади російського Чорноморського флоту. Переконували, що охороняють частину, аби з неї нічого не вивезли.

На території є склади зі зброєю, БТР-и та танки. Серед техніки – БМ-21. З таким арсеналом група може стримувати сили противника на керченському напрямку – не допускати висадку морського десанту та підтримувати оборону півострова.

Нещодавно "зелені чоловічки" поїхали, а на їхнє місце прийшла кримська самооборона та дружинники. Кілька днів тому вони заблокувала в’їзди до частини бетонними блоками.


Фото: Сергій Лефтер

До військової частини потрапити вдається не одразу. Прийшовши до КПП у домовлений час, телефоную до заступника з виховної роботи підполковника Сергія Ілляшенка, аби той дав команду пропустити. Але у відповідь відмова. Каже, йому не до цього, бо з протилежного боку частини стоять майже 40 агресивних хлопців з битами, травматичною зброєю та ножами. Поки дістався до третього КПП, де і крутилися молодики, вони зникли. Як пояснили згодом солдати, "битників" передислокували на площу Леніна у центрі Сімферополя.

Побачивши мене, вартові знову сполошилися, але коли почули, що журналіст, і Сергій Ілляшенко телефоном наказав пропустити, напруга спадає.

Від КПП у тил до командування проводить 36-річний сімферополець Володимир. Він на контрактній службі всього півроку. До цього – працював міліціонером.

"Вони стояли десь годину і намагалися психологічно тиснути, – стурбовано розповідає він про молодиків з битами. – Стояв серед них навіть хлопець, який мене знає. Казав, щоб я здавався і переходив на бік нової влади Криму. Добре, що я сім’ю вже вивіз у Миколаїв".


Російська вантажівка блокує ворота української військової частини. Фото: Сергій Лефтер

У тилу, де сидить командування частини, все спокійно. Щоправда, підполковник Ілляшенко від мобільного майже не відходить.

"Якщо чесно, ніколи б не подумав, що таке може бути. Нам збирають гуманітарну допомогу з різних регіонів. Постійно хтось телефонує і питає, чи нам щось потрібно. Телефон не витримує і розряджається за півдня", - розповідає підполковник.

У цей момент розмова переривається, тому що підполковник перевіряє у телефонному режимі інформацію, чи справді ще працює п’яте відділення "Нової пошти" в Сімферополі, аби через цю службу можна було передати та отримати гуманітарну допомогу. Днями компанія оголосила, що припиняє роботу на півострові.

"Ось поки ми говоримо, одна людина скуповує найнеобхідніше за гроші, які нам переслали, – продовжує він. – Разом з цим з Черкас нам везуть 100 кілограм вантажу. Це переважно продукти. Із Запоріжжя – ліки, цигарки, чай. А з Херсона – мішки для зведення фортифікаційних споруд, шкарпетки та цукерки"

Попри те, що на носі – референдум, ця тема для частини – точно не під першим номером. Ніхто з представників самопроголошеної влади Криму не приходив роз’яснювати, яким чином військові повинні голосувати. Адже покидати територію частини ніхто не збирається. А навіть якби й голосували, жоден з опитаних не сказав, що голосував би за приєднання до Росії. Адже такий прецедент може викликати ланцюгову реакцію по всьому світу – у регіонах інших країн теж створюватимуться парамілітарні структури, а деякі проблемні держави точно не захочуть відмовлятися від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Як це зробила на початку 90-х Україна.

"АК-47. Нас мало, но мы в тельняшках"

Артилерійці не один день готуються до пасивної оборони. По всьому периметру охорона посилена бійцями з автоматами Калашникова. З внутрішнього боку ворота заблоковані вантажівками чи БТР-ами. В деяких місцях військові спорудили саморобні захисні механізми. Фотографувати їх, як більшість об’єктів тут, – заборонено. Аби не полегшити потенційним штурмовикам роботу. Хоча справедливості ради варто сказати – хто потрапить у ці примітивні пастки, тому не позаздриш. Особливо, якшо наступ відбудеться вночі.


Всередині військової частини життя триває. Особовий склад готовий відбити атаку противника.

Як і інші кримські військові, ці знають і пам’ятають про наказ в.о президента Олександра Турчинова – "триматися". І не застосовувати зброю. Але їхня думка змінилася після 13 березня, коли "зелені чоловічки" напали на сімферопольский склад паливно-мастильних матеріалів. Ще й Мамчур заявив: якщо не буде конкретних вказівок "зверху", то діятимуть згідно із законом та уставом. Керівники артилерійської групи налаштовані також рішуче. Якщо буде вторгнення на територію, не виключають, що бійці стрілятимуть після попередження. Але 21-річний Олексій зізнається – це буде нелегко зробити.

"Уся ця ситуація психологічно складна. Вони ж росіяни – наші брати. Як-не-як стільки років колись жили в одній країні. А тут доведеться стріляти. Хоча буде простіше, якщо вони перші відкриють вогонь".

"Зрадники нікому не потрібні"

На території частини біля головного КПП кілька бійців спокійно курять та усміхаються. Кажуть, попри три тижні блокади настрій не падає. Дехто навіть набрав ваги через посилене триразове харчування.

Настрою додало і підвищення зарплат контрактникам. Аби не велися на обіцянки російських військових. Мовляв, під триколором їхній гаманець суттєво потовстішає.


Український прапор неодмінний атрибут на КПП.

"У мене раніше була зарплата 3100 грн, – каже Ілля, матрос та водій-електрик. – Зараз шість тисяч. Але проблема в тому, що зарплату потрібно підняти всій армії України. І техніку суттєво оновити. Бо коли тут стояли "зелені чоловічки" у них озброєння було на порядок вище. Нам до них далеко з одним лише АК".

Хоча, схоже, гроші для цих хлопців не головне. Кажуть, присягали вони на вірність Україні. Тому здаватися у будь-якому випадку не збираються:

"Якщо нас сьогодні захопила Росія, завтра – Америка, а післязавтра – ще якась країна, то щоразу присягати новій державі та народу? Такі військові нікому не потрібні".

Сергій Лефтер, Крим

Занепад росії. Слабка економіка, союзники-невдахи та зростаючий опір – Ольга Лаутман
Занепад росії. Слабка економіка, союзники-невдахи та зростаючий опір – Ольга Лаутман
Вашингтон потребує нового підходу до НАТО. Сім пріоритетних країн для нової адміністрації Трампа – Ендрю Міхта
Вашингтон потребує нового підходу до НАТО. Сім пріоритетних країн для нової адміністрації Трампа – Ендрю Міхта
Сирія може стати початком кінця (імперських амбіцій) росії. Що мають робити США? – TIME
Сирія може стати початком кінця (імперських амбіцій) росії. Що мають робити США? – TIME
Зимова оборона України: збереження сили. Трамп підтримає перемогу України або виглядатиме світовим лохом – Ендрю Таннер
Зимова оборона України: збереження сили. Трамп підтримає перемогу України або виглядатиме світовим лохом – Ендрю Таннер
Переговори з росією. США слід пам'ятати, що дипломатія для росії – інструмент для перемоги над супротивником
Переговори з росією. США слід пам'ятати, що дипломатія для росії – інструмент для перемоги над супротивником
Україна – не Сирія. Чому Сирський не може реформувати ЗСУ – Том Купер
Україна – не Сирія. Чому Сирський не може реформувати ЗСУ – Том Купер
Огляд московської кампанії
Огляд московської кампанії "Осінь 2024": кров за землю. Припинення вогню зараз лише зробить гамбіт путіна успішним – Ендрю Таннер
Сирійські повстанці отримали допомогу від України. Скромна роль у поваленні режиму Асада і значно помітніша у приниженні росії – Девід Ігнатіус
Сирійські повстанці отримали допомогу від України. Скромна роль у поваленні режиму Асада і значно помітніша у приниженні росії – Девід Ігнатіус