Про це iPress.ua спілкувався із Олексієм Мельником, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
- Цієї осені Президент України Віктор Янукович анонсував останній призов до ЗСУ. Однак, як з'ясувалося згодом, призов залишили до Внутрішніх військ та до Державної спецслужби транспорту. Тобто повністю призов все ж таки не скасують?
- Згідно з останньою інформацією, призов залишили лише у Внутрішні війська. Так, призов не скасували. Загальна військова повинність залишається у законодавстві. Призупиняється призов до Збройних сил. І ці заяви, які лунали зокрема і від Президента про останній призов - є популістськими, бо насправді скасовують призов лише до ЗСУ. Залишається військова повинність і залишається система, яка у разі необхідності забезпечить його відновлення. Це може бути у випадку надзвичайних ситуацій або проблем із комплектування ЗСУ.
- Чому саме зараз, на два роки скоріше, ніж це передбачала Програма переходу армії на контрактну службу, вирішено відмовитися від призову?
- Я думаю, що це політичне рішення, оскільки перехід на контракт було одним із головних обіцянок передвиборчої програми Віктора Януковича. З того, що він обіцяв виборцям із військового, безпекового блоку – це єдине, що реально можна виконати до наступних виборів. Щодо термінів, то спершу перехід на контракт обіцяли на початок 2011 року, а сьогодні втілюють із запізненням на два роки.
ДИВІТЬСЯ ВІДЕО: Янукович розказав, як реформуватиме українське військо
Довідка: Зарплата військовослужбовців-контрактників сягає від 1800 до 3070 грн. На контрактну службу беруть юнаків від 18 до 35 років. Перший військовий контракт призовник підписує на три роки. Після закінчення цього терміну він сам визначає чи продовжувати його.
Олексій Мельник. Фото: Радіо Свобода
- Чи Збройні сили готові до переходу на контрактну службу? Чи не вплине цей крок на боєздатність та обороноздатність української армії?
- Процес переходу на контрактну службу в Збройних силах України почався ще в 2002 році. Тому це не є громом серед ясного неба. Хоча це створить певні труднощі. ЗСУ не повністю готові до переходу на контракт. Із цієї програми, про яку ви згадували, 90% заходів були виконані ще десять років тому. Залишалося виконати зовсім небагато умов, але саме вони були найбільш критичними. Йдеться насамперед про забезпечення житлом військових-контрактників. Цей пункт досі залишається невиконаним і це може бути однією з найбільших перешкод не стільки для комплектування, скільки для утримання підготованих і навчених після першого або другого контракту військовослужбовців. Щодо ж оборонездатності ЗСУ, то на усіх рівнях заявляють про критичний стан війська. Збройні сили й так, м’яко кажучи, не в стані боєготовності або ж обмежено готові до виконання завдань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Клюєв пообіцяв, що армія нарешті побачить як виглядає сучасна техніка
Варто згадати, що призовники за рік або за дев'ять місяців не встигали досягнути того рівня, коли можна було чекати ефективної віддачі від них, як від бійців. Тому те, що їх не буде в збройних силах не вплине суттєво на й так низький рівень боєздатності ЗСУ.
- Скільки солдатів втратять Збройні сили після скасування призову і чи, на Вашу думку, знайдеться стільки контрактників, щоб замінити їх?
- Ми чуємо, що паралельно відбувається процес скорочення Збройних сил. На жаль, немає затвердженої чисельності збройних сил на цей рік. Верховна Рада повинна щороку або раз на декілька років затверджувати чисельність ЗСУ. Зараз такого немає. Важко говорити, скільки втратять Збройні сили, бо все одно йде плановий процес скорочення. Звичайно, не лише господарські функції, але й з охорони об’єктів виконували службовці строкової служби. Тепер вони ляжуть на плечі контрактників і частково офіцерів.
- Відмову від призову невідривно пов'язують із переходом до так званої професійної армії. Чи Ви поділяєте цю думку? Невже лише цим одним рішенням можна створити в країні професійну армію?
- Звичайно, процес переходу на контракту службу є лише складовою створення професійної армії. Є приклади надзвичайно професійних збройних сил. Наприклад, сили оборони Ізраїлю, де збережена загальна військова повинність не лише для чоловічого, але й жіночого населення. Збройні сили Ізраїлю визнані одними з найбільш професійних у світі. Тут немає прямого зв’язку і немає гарантії, що перехід на контракт створить в Україні професійні збройні сили. Це лише одна зі складових процесу і одна з ознак, що це буде вид професійної діяльності тих, хто тепер буде служити, а сама служба буде не примусовою, а добровільною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міноборони розпродасть державні землі, щоб купити собі житло
Для створення професійної армії потрібно, як мінімум, забезпечення інтенсивної бойової підготовки, переозброєння і модернізація, щоб солдати-професіонали, яких наберуть за контрактом, мали новітню військову техніку і озброєння на яких вони б могли застосувати свої знання і підготовку.
Набір солдата на контракт – це лише один із етапів. Важливіше – утримати його після цього, як він пройде перші три роки контрактної служби, отримає знання, навички. Коли він стає або наближається до того рівня, коли його можна називати професіоналом, яким буде його рішення? Чи залишиться він у Збройних силах, чи йому це цікаво для кар’єри, чи йому це цікаво з погляду матеріального і соціального забезпечення? Чи зможуть ЗСУ утримати професіонала, який далі вдосконалюватиме свої навички, отримуватиме нові знання і працюватиме на віддачу? Чи він покине військо, а Збройні сили втратять професіонала і знову почнуть набір і підготовку контрактників?
- Міністр оборони Павло Лебедєв каже, що до 2017 року очікується, що чисельність збройних сил сягатиме 122 тисяч осіб, зараз їх 180 тисяч. Яка загалом оптимальна чисельність війська для такої країни як наша?
- Це питання набагато складніше, ніж дехто собі уявляє. Немає якогось єдиного прейскуранту про те, скільки грошей потрібно на певну кількість людей. Надзвичайно багато чинників впливають на визначення чисельності збройних сил і суму оборонного бюджету. Відповідь на це питання дає оборонний огляд, який періодично проводиться в більшості країн. В Україні такий огляд востаннє проводився в 2008 році і є опублікований стратегічний оборонний бюлетень, де є більшість відповідей на ці питання. Залежить, як буде змінюватися ситуація у світі. Безпека забезпечується не лише збройними силами. Є також внутрішня і зовнішня політики. Треба враховувати, які ризики вище керівництво України буде брати на себе і покривати їх за рахунок договорів, дипломатії, які ризики залишать на збройні сили, що буде покладатися на сили внутрішньої безпеки.
Довідка: Олексій Мельник. Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).
Розмовляв Ярослав Іваночко
