Китай обмежує потік критично важливих елементів до західних оборонних виробників, затримуючи виробництво і змушуючи компанії шукати по всьому світу запаси мінералів, необхідних для виготовлення всього – від куль до реактивних винищувачів, пише Wall Street Journal.
На початку цього року, коли торговельна напруженість між США і Китаєм різко зросла, Пекін посилив контроль за експортом рідкісноземельних металів. Хоча Пекін відновив торгівлю після того, як адміністрація Трампа погодилася на низку торговельних поступок, він зберіг контроль над критично важливими рідкісноземельними металами для оборонних цілей. Видання нагадує, що Китай постачає близько 90% рідкісноземельних елементів у світі та домінує у виробництві багатьох інших важливих мінералів.
За словами трейдерів, деякі матеріали, необхідні для оборонної промисловості, зараз коштують у п'ять і більше разів дорожче, ніж це було до нещодавніх обмежень на рідкісноземельні ресурси, запроваджених Китаєм. Одна з компаній повідомила, що нещодавно їй запропонували самарій – елемент, необхідний для виготовлення магнітів, які витримують екстремальні температури двигуна реактивного винищувача, за ціною, що в 60 разів перевищує стандартну. Це призводить до зростання вартості оборонних систем, кажуть постачальники і керівники оборонних відомств.
Як зазначає WSJ, дефіцит критично важливих мінералів підкреслює, наскільки американські військові залежать від Китаю в значній частині свого ланцюжка поставок, що дає Пекіну важелі впливу в період зростання напруженості між двома державами і гарячих торговельних переговорів. Виробники оборонної промисловості США покладаються на ресурси, які переважно виробляються в Китаї для мікроелектроніки, двигунів БПЛА, окулярів нічного бачення, систем наведення ракет і оборонних супутників.
Хоча в останні роки компанії намагалися знайти альтернативні джерела цих мінералів, деякі з елементів є настільки нішевими, що їх економічно неможливо видобувати на Заході, кажуть керівники галузі.
На додаток до нещодавніх заходів з контролю за експортом рідкісноземельних елементів, Китай з грудня заборонив продаж до США германію, галію і сурми, які використовуються для загартовування свинцевих куль і снарядів та у приборах нічного бачення. Деякі компанії вже попереджають про скорочення виробництва, якщо не надійде більше мінералів.
У середу виконавчий директор Leonardo DRS Білл Лінн заявив, що американська оборонна компанія вичерпала свій "страховий запас" германію. "Для того, щоб підтримувати своєчасні поставки продукції, потік матеріалів повинен покращитися в другій половині 2025 року", – пояснив він.
Германій йде в інфрачервоні датчики, які використовуються в ракетах та іншому озброєнні, що виробляє компанія. Лінн сказав, що компанія розглядає можливість диверсифікації свого ланцюжка поставок, а також пошуку шляхів його заміни у своїх продуктах.
Пентагон вимагає від оборонних підрядників припинити закупівлю магнітів, які містять рідкісноземельні елементи з Китаю до 2027 року. Як наслідок, деякі компанії мають значні запаси магнітів, але далеко не всі.
Як зауважує WSJ, одними з найбільш вразливих є виробники БПЛА, оскільки багато з них є невеликими стартапами, мають дуже обмежені доходи або досвід роботи з ланцюгами поставок, і ніколи не мали можливості придбати великі запаси рідкісноземельних магнітів і металів.
За даними компанії Govini, яка займається розробкою програмного забезпечення для оборонної промисловості, понад 80 000 деталей, які використовуються в системах озброєнь Міністерства оборони, виготовляються з використанням критично важливих мінералів, які зараз підпадають під китайський експортний контроль. Майже всі ланцюжки поставок ключових критично важливих елементів, що використовуються Пентагоном, покладаються принаймні на одного китайського постачальника, а це означає, що обмеження з боку Пекіна можуть спричинити широкомасштабні перебої.
Після посилення експортного контролю на початку цього року Китай почав вимагати від компаній надання детальної документації про те, як вони будуть використовувати рідкісноземельні елементи і магніти, які імпортують, зазначає WSJ. За словами західних покупців, китайські регулятори часто вимагають конфіденційну інформацію, таку як зображення продукції і навіть фотографії виробничих ліній, щоб гарантувати, що жоден із матеріалів не буде використаний у військових цілях.
Одна західна компанія, яка постачає рідкісноземельні магніти китайського виробництва як цивільним, так і оборонним компаніям, каже, що її запити на імпортні магніти нещодавно були схвалені для багатьох цивільних цілей, але відхилені або відкладені для оборонної та аерокосмічної галузей.
У травні компанія ePropelled, що базується в Нью-Гемпширі та виробляє двигуни для безпілотників, отримала тривожні запитання від свого китайського постачальника магнітів. Постачальник надіслав китайському уряду форми з вимогою надати креслення і фотографії продукції ePropelled, а також список покупців. Він також попросив запевнити, що рідкісноземельні магніти, які Китай постачатиме ePropelled, не будуть використані у військових цілях.
"Звісно, ми не збираємося надавати китайському уряду таку інформацію", – сказав виданню віцепрезидент з глобальних продажів ePropelledКріс Томпсон. Компанія має близько 100 клієнтів, серед яких великі американські оборонні підрядники і виробники БПЛА в Україні.
Відтак китайські постачальники призупинили поставки, і ePropelled довелося затримати деякі замовлення клієнтів на один-два місяці – вдвічі довше, ніж зазвичай потребує доставка двигунів. Компанія шукала альтернативних постачальників у США, Європі та Азії, зокрема купувала магніти у постачальників з Японії та Тайваню, хоча вони теж покладаються на рідкісноземельні елементи з Китаю.
Компанія також уклала угоди зі стартапами-виробниками магнітів Vulcan Elements у Північній Кароліні та USA Rare Earth з Оклахоми. Проте ці стартапи не будуть готові постачати продукцію для ePropelled щонайменше до кінця цього року, і їм потрібно буде нарощувати альтернативні джерела елементів, в яких домінує Китай. Металотрейдери кажуть, що оскільки Китай вимагає знати кінцевого споживача рідкісноземельних магнітів і металів, він не затверджує ліцензії для трейдерів на створення запасів.
Міністерство оборони США надає гранти на розширення виробництва нішевих матеріалів, зокрема торік воно виділило $14 млн канадській компанії для виробництва германієвих елементів, які використовуються в сонячних батареях для оборонних супутників. У липні Пентагон погодився заплатити $400 млн за привілейовані акції MP Materials, які можуть бути конвертовані у звичайні акції. Крім того, він придбав варрант, що дозволяє йому купувати додаткові звичайні акції MP Materials. Разом ці умови дали Пентагону можливість володіти 15% звичайних акцій MP Materials. Ця компанія – оператор найбільшої в Америці шахти з видобутку рідкісноземельних металів, яка швидко нарощує потужності з виробництва магнітів.
Минулого місяця під час телефонної конференції генеральний директор Lockheed Martin Джеймс Тейклет назвав угоду з MP Materials новаторською і заявив, що вона допоможе забезпечити постачання магнітів, необхідних для його винищувачів F-35 і крилатих ракет. Але налагодження нових поставок займе певний час.
На початку минулого року Міністерство оборони США створило Форум критичних мінералів, який частково має на меті стимулювати більше проєктів з постачання мінеральної сировини у США і країнах-союзниках, зокрема допомогти гірничодобувним компаніям отримати фінансування для збільшення виробництва критично важливих матеріалів, таких як сурма і германій.
WSJ наголошує, що оборонні компанії, які традиційно доручали закупівлю критично важливих мінералів субпостачальникам, тепер використовують свою ринкову вагу для того, щоб спробувати придбати джерела ключових матеріалів самостійно. Великі оборонні компанії "починають все більше і більше панікувати, тому що вони розуміють, що просто не отримають магніти, що б не сталося, якщо вони не втрутяться", – пояснив Ніколас Майерс, генеральний директор Phoenix Tailings, стартапу з Массачусетсу, який видобуває рідкісноземельні метали.
Пекін демонструє, що він дуже серйозно ставиться до заборон на експорт сировини. На початку цього року один з американських постачальників оборонної продукції, United States Antimony Corporation, намагався доставити 55 тонн сурми, видобутої в Австралії, на свій металургійний завод у Мексиці. Вантаж йшов транзитом через китайське портове місто Нінбо – донедавна це було звичайною практикою. Але в квітні, коли вантаж перевантажувався у Нінбо, китайська митниця затримала його на три місяці, що змусило United States Antimony звернутися за допомогою до Держдепу та Білого дому.
Китайці випустили вантаж у липні за умови, що він буде відправлений назад до Австралії, а не до США. Коли він прибув до Австралії, представники United States Antimony дізналися, що пломби на продукції були порушені. Наразі компанія з'ясовує, чи була сурма підроблена або забруднена.
Джерело: Wall Street Journal
