Живопис та матюки, Революції та політика, війна та Перемога. 5 сенсів буття – до 70-річчя Леся Подерв'янського

Ірина Камінська
Живопис та матюки, Революції та політика, війна та Перемога. 5 сенсів буття – до 70-річчя Леся Подерв'янського
Сьогодні своє 70-річчя святкує Лесь Подерв'янський – філософ, людина-цитата. Його постать саме у цьому, а не в пунктах біографії. До Дня народження Митця іPress спробував створити пазл із його цитат, які змусять не лише посміхнутися у ці важкі дні, але і більш натхненно продовжувати лупати цю скелю, за якою вже відблискує Перемога.

Навряд чи хтось із українських митців мав на творчому шляху співставний за масштабом сплеск популярності та уваги до своєї персони, як Лесь Подерв'янський. Наприкінці 90-х "Гамлєт" і "Король Літр" однаково заходять і молодим, і сивим, освіченим і не дуже. Записанi на аудiокасетах, а згодом і на СD-дисках, вони кочують від хати до хати. Підлітків захоплює смачна лексична брутальність текстів. Літературно підготовлений читач шукає в них паралелі зі Франсуа Рабле чи Шарлем Бодлєром. Хоча, може, і не шукає. А просто регоче до сліз від такої несподіваної літературної провокації. Натури витончені кривлять носом і "фекають" на надмірність підзаборної лексики у текстах. Але і вони слухають. Бо, як не крути, але таке поєднання смислової та образної ємності з компактністю текстів – то геніально.

Подерв'янський у спілкуванні з пресою жартома каже, що в українській драматургії рівних йому шекспірів немає. Але визнавати й приймати масштаби своєї слави не поспішає. Каже, що мужик, який виграв у лотерею "Жигулі", вважає себе успішним, а Юлій Цезар усе життя заздрить успіхам Македонського і вважає себе невдахою. А отже, успіх – річ суб'єктивна.

Разом з тим на тлі шаленої популярності автор літературних хітів дає розлогі інтерв'ю пресі, в яких свідомо чи підсвідомо, але підкреслює, що він передусім художник.

Подерв'янський і живопис. Робота, яка не потребує вербалізації

Було б дивно, якби Лесь Подерв'янський (справжнє ім'я – Олександр) не став художником. Батько – художник, професор, член Спілки художників, мама – відома мистецтвознавиця. Дід також був художником. Попри такі "зв'язки", до Київського художнього інституту вступив із другої спроби. Щоб по-чесному. Після першого провалу рік займався з батьком, вдосконалював техніку. Його вчителями були Тетяна Яблонська, Микола Стороженко, Вілен Чеканюк. Фото: facebook.com/poderviansky

"Справжній художник відрізняється від несправжнього тим, що якщо він опиниться на безлюдному острові, де ніхто і ніяк його не побачить, він все одно буде малювати. А коли оцієї складової у тебе немає, то, можливо, тобі треба міняти професію", – казав він в інтерв'ю Сергію Рахманіну для радіо "Свобода".

Загалом, у розмовах із пресою Лесь Подерв'янський неодноразово казав, що саме картини – його робота й заробіток, а аж ніяк не літературна діяльність. Його роботи виставляються у Європі та США, звідки потрапляють у приватні колекції поціновувачів живопису. Саме так написана наприкінці 90-х років картина "Воїн, смерть і диявол" з виставки Art Expo-2020 у Нью-Йорку переїхала в квартиру Вуді Аллена. Не плутати з гравюрою "Лицар, смерть і диявол" Альбрехта Дюрера. Хоча Подерв'янський якось казав, що назви для картин – то лише данина традиції, але по суті вони абсолютно не потрібні. Власне, як і коментарі до вже написаних робіт чи пояснення захованих у них сенсів.Картина "Воїн, смерть і диявол", 1999 рік. Джерело: podervyansky.blogspot.com

"Я принципово жодним чином не трактую свою творчість. На живопис потрібно дивитися! І спостерігати. Це як у ресторані – їжу потрібно їсти ротом. А живопис – це та сама їжа, тільки їсти її треба очима. Якщо ви почнете в ресторані багато говорити, то мало з’їсте. Живопис і література ніяк не перетинаються. Вони існують паралельно і апелюють до різних речей. Живопис – невербальне, література – вербальне мистецтво".

Подерв'янський і матюки. Як не втратити потужну сутність 

У відкритих джерелах дуже багато розмірковувань і коментарів автора творів "Кaм’яний Довбой…б. П’єсa про Донa Жуaнa" та "Місце встрєчi iзмєнiть нiззя, бл…!" про застосування ненормативної лексики у житті та літературі. Звісно ж, його питають про це скрізь і завжди. Воно й не дивно. Та щоразу у відповідь звучить, що він не поділяє слова на "погані" та "хороші". Бо, наприклад, вважає дискусійним запитання, яке слово краще: "х*й" чи "смерть"?

Для нього табуйована лексика – органічна іі напрочуд емоційно ємна частина мови, а в деяких ситуаціях без неї взагалі не висловиш гранично точно думку чи почуття. Але треба зважати на нюанс. Застосування матюків – це теж майстерність: "Дуже часто люди застосовують його неадекватно – просто до слова, і від того він втрачає свою потужну сутність. Якщо він спльовується з рота, як насіння, це доволі огидно. Мати – це ємні слова, як кулі…"   

Подерв'янський і Революції. Народ, коли допечуть, знімає чергових рагулів

З дружиною на Помаранчевому Майдані, фото: censor.net

Як казав один із його літературних героїв, "не вірю у силу слова я, а вірю в силу пі*дюлей".

Лесь Подерв'янський активно підтримав Помаранчеву революцію 2004 року, згодом пояснюючи в інтерв'ю "Цензору" свою позицію так: "можна було лишатися вдома і почуватися бидлом, а можна було вийти на вулицю й почуватися людиною гідною". 

Згодом головним надбанням тієї Революції він називав десакралізацію влади і казав, що український народ, якщо його допечуть, зніме й наступних "рагулів". 

Подерв'янський, 2005 рік: "Величезне надбання нашого свободолюбного, волелюбного народу саме в тому і полягає, що ніхто не дивиться тепер на начальників знизу вгору". 

Подерв'янський, 2013 рік: "Кажуть, що є вибір: туди чи сюди. Начебто є перша причина, друга і навіть третя. Я впевнений, що ні х*я ніяких причин немає, і вибору теж немає, тому що коли у вас в одній руці морозиво, а в іншій – гівно, то ви все одно оберете морозиво. Ви знаєте, що морозиво набагато небезпечніше: воно холодне, від нього може бути ангіна, воно солодке, від нього може бути діабет. Але це все одно морозиво, а не гівно. У нас немає вибору, ми маємо бути в Європі. Треба усвідомлювати, що росія – абсолютно ворожа Україні країна".

Подерв'янський і політика. Великий шанс занудьгувати та спитися 

Людина з такою популярністю та харизмою за законами українського політикуму вже давно мала б кудись балотуватися. Вміння створювати епатаж навколо себе у цій царині – додатковий бонус. Подейкують, що і Подерв'янський на пару з тележурналістом Миколою Вереснем хотіли колись податися в депутати, щоб "внести певну жвавість у середовище цих занудних придурків". Але відмовилися від таких планів з остраху, що їм буде нудно і вони зіп'ються. "Дві нормальні особи серед 450-ти – це все-таки дуже мало. Жодних шансів".

Ідею Володимира Зеленського балотуватися в президенти у 2019 році Подерв'янський, м'яко кажучи, не підтримав. Зеленського і 95-й квартал він назвав лайном, а його виборців – бидлом. 

Подерв'янський і війна. Мерзотний сцикливий кацапський нацизм

Звісно, автор пророчої п’єси "Кацапи" не міг промовчати після подій 24 лютого, і дав велике інтерв'ю Айдеру Муждабаєву.

"Тут перекидуються такими звинуваченнями: кацапи кажуть, що ми нацисти, ми кажемо, що вони нацисти. І я подумав, що нам можна було б сформулювати їхню форму нацизму як сцикливий. У німців нацизм був чесним, вони не казали, що вони хороші, когось звільняють. Ми дамо вам всім п*ди, бо ви недолюди. Але ж кацапи так не кажуть. Вони кажуть, нас там немає, ми хороші, ми звільняємо… Вони, коли бомлять, вони звільняють. Це такий мерзотний сцикливий нацизм".

А тим часом вся українська армія цитує його "Кацапів": "Міша: – Скажи, Толя, за*бав ти меня, папа, сваімі ахвіцеpами, я на моpе їду купаться. Хочеш купаться? Толя: – Я стpілять хочу!"

Подерв'янський і Перемога. Весь світ дасть зрозуміти кацапу, що він вонюче гівно

У тому ж інтерв'ю Лесь сказав дуже серйозно: "Це буде інша країна. Але буде важко. Спочатку точно буде важко, тому що впаде економіка, впаде зарплата, впаде все на світі і всі муситимуть згуртуватися й допомагати один одному, багаті допомагати бідним… І ясно, що весь світ допомагатиме нам. Але легко не буде". І своєю згуртованістю сьогодні ми доводимо, що Митець правий. Але й ми готові.

Втім, будуть і приємні моменти. "Побачивши українця кацап буде дуже сильно кланятися, робити ку, оскільки в усьому світі йому дадуть зрозуміти, що він вонюче гівно. І це не може не тішити".

Корупція та прагнення генералів до традиційних
Корупція та прагнення генералів до традиційних "радянських стандартів" поховали російські повітряні сили. Повітряна війна, частина 4 – Том Купер
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють –
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють – "орланів" поменшало – The Washington Post
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер