Третій полюс світу: як міняється клімат Тибету
Це головна причина, чому кліматологів так цікавлять процеси, які відбуваються на Північному і Південному полюсах Землі. Танення і наростання льодовиків посилає недвозначний сигнал про те, що відбувається, і цей сигнал можна прочитати на гірських каменях, яким мільярд років. Усі ці сигнали ми можемо спостерігати саме сьогодні. Але полюсів у нас лише два. Проте, для висновків був би бажаний третій приклад. І цей третій приклад насправді існує.
Хоча кількість льоду на плато Тибету і на гірських масивах, які його оточують, у Гімалаях, Каракорумі і Памірі є набагато меншою, ніж на полюсах, тим не менш його дуже багато. 46 тис льодовиків Тибету покривають площу 100 тис квадратних кілометрів (40 тис квадратних миль) – приблизно 6% від площі льодовиків Гренландії. Ще 1,7 млн квадратних кілометрів - це вічна мерзлота, яка місцями може сягати 130 метрів у глибину. Це еквівалентно 7% території Арктики.
На відміну від льодовиків на полюсах, льодовики Тибету безпосередньо впливають на долю багатьох людей. Цей район відомий як водонапірна вежа Азії, тому що він є джерелом для десятка найбільших річок континенту. У басейнах цих річок живе близько 1,5 млрд людей у 12 країнах. Отже, ласкаво просимо на "Третій полюс" Землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Танення півночі
До недавнього часу дослідження третього полюса Землі були хаотичними. це не дивно, зважаючи на віддаленість, висоту, суворі погодні умови і той факт, що між країнами, які розділяють ці території, панують не дуже дружні відносини. Однак, у 2009 році Яо Тандонг із Пекінського Інституту досліджень Тибетського нагір'я, Лонні Томпсон з Університету штату Огайо і Фолькер Мосбрюггер із Інституту біорізноманіття Senckenberg у Франкфурті заснували міжнародну програму під назвою "Довкілля Третього Полюсу" (TPE). Минулого місяця четвертий за рахунком семінар цієї групи відбувся в Індійськомі місті Дехрадун.
Відмінності зникають
Усіх турбує одне важливе питання: чи відступають насправді льодовики, як це відбувається в деяких місцях на полюсах планети. У доповіді Міжурядової групи експертів зі змін клімату за 2007 рік було зроблене нерозумне припущення про те, що Гімалайські льодовики можуть зникнути до 2035 року. Враховуючи кількість льоду у Гімалаях, богам від погоди довелося б озброїтися паяльними лампами, щоб розплавити ці льодовики до 2035 року, тому ця пропозиція була дуже швидко дискредитована.
Торік Томас Джейкоб із Університету Колорадо опублікував дослідження у Nature. У ньому показано, що льодовики у Гімалаях і Каракорумі втратили зовсім небагато льоду в період між 2003 і 2010 роками, у той час, як льодовики Тибетського плато взагалі наростили свої масштаби.
Гімалаї. Фото: facebook.com
Багато гляціологів (експертів з питань льодовиків) не згідні з висновком цього дослідження. Тобіас Больш з Цюріхського університету пояснив учасникам семінару, що дані, використані у статті д-ра Джейкоба, були зібрані за сім років з допомогою супутникової місії під назвою Gravity Recovery and Climate Experiment (GRACE). Цей супутник використовував орбітальні гравіметри, вимірюючи зміни в крижаному покриві, залежно від змін у місцевому гравітаційному полі.
За словами доктора Больша, такий підхід є помилковим із двох причин. Одна річ - груба роздільна здатність інструментів супутника. Вони не були здатні виявити зміни серед об’єктів завширшки менше, ніж 200 км. Цього достатньо для вивчення великих областей з однорідною поверхнею: наприклад, Арктики та Антарктиди (для чого власне раніше використовували GRACE). Але гірська місцевість має складний рельєф.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміна клімату - виклик міщанам
Друга, більш серйозна, проблема - це те, що супутники не можуть виявити різниці між твердою і рідкої водою. Якщо льодовик тане, але вода залишається на місці у вигляді озера, GRACE не помітить жодних змін. Оскільки Тибетське плато містить багато таких "закритих" водойм, з яких тала вода не може просто витекти, багато випадків танення льодовиків могли відбутися непомітно з точки зору GRACE.
Справді, дослідження доктора Яо та його колег показує, що площа льодовикових озер на плато збільшилася приблизно на 26% з 1970 року. Доктор Больш вважає, що GRACE помилково визначив ці озера як льодовики, які збільшуються. Використовуючи інший супутник під назвою ICESat, в якому для вимірювання не тільки масштабів льодовиків, але й висоти їх поверхонь застосовувались лазери, доктор Больш і його колеги зробити висновок про те, що багато льодовиків Тибету зовсім не зростають, навпаки - вони стрімко відступають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Настав час брати до уваги зміни в кліматі?
Та не все так однорідно. Те, що побачив доктор Больш підтримує гіпотезу д-ра Яо і д-ра Томпсон, які вивчали польові звіти та супутникові фотографії більш ніж 7100 льодовиків, які були зібрані за останні 30 років, а не тільки ті сім льодовиків, які вивчав GRACE. Це дослідження висуває ідею про багато регіональних відмінностей.
Д-р Яо і д-р Томпсон з’ясували, що деякі льодовики дійсно наступають. Основна їх кількість знаходиться в Каракорумі і на Памірі, тобто в Західній частині Тибету. А от льодовики в Східних Гімалаях і на сході Тибетського плато швидко відступають. Ті, що зосереджені всередині плато також скорочуються, хоча і менш швидкими темпами. У підсумку виходить, що відбулися великі втрати льодовикової маси за 30 років вивчення регіону.
Фото: economist.com
Намагаючись розібратися, що ж відбувається, д-р Яо і д-р Томпсон вирішили дослідити останні погодні спостереження. Протягом десятиліть мусони в Індійському океані, які приносять сніг у південну частину плато та у східні і центральні Гімалаї, ставали слабкішими, хоча ніхто точно не знає, чому. А от опади на заході Тибету (Westerlies), які приносять сніг на Каракорум і Памір, ставали все сильнішими. Ці Westerlies викликані гарячим повітрям, що піднімається від океанів і рухається на північ (адже тепло рухається від гарячих регіонів до холодних) і схід (через сили Коріоліса, викликані обертанням Землі). Глобальне потепління означає, що більше гарячого повітря піднімається вгору, а значить більш сильними стають Westerlies.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: Подорож у Тібет
Вплив цих змін у силі вітру на зростання льодовика посилюється, залежно від пори року. Мусони надходять влітку. Westerlies - навпаки взимку. Потепління клімату, швидше за все, зупиняє накопичення снігів влітку, але не взимку. Якщо взяти разом ці зміни в силі вітру та температурі повітря – тоді ми отримаємо пояснення того, що відбувається. І тануть не тільки льодовики. За словами Ву Шінгбай із Інституту екології і досліджень холодних і посушливих районів у місті Ланьчжоу, територія вічної мерзлоти Тибету протягом останніх двох десятиліть швидко зменшується.
Гімалайське завдання
Одним із результатів семінару було те, що вдалося нарешті встановити факт зменшення крижаного покриву третього полюса, як і двох інших полюсів планети. Інший висновок доводить, наскільки нестійкими і розрізненими даними про цей регіон планети користується суспільство. Тибет є джерелом для багатьох рік, тому відсутність достовірних даних має велике значення. Китайська академія наук, до якої належать Іститути д-ра Яо та д-ра Ву, створила фонд на 400 млн юанів ($65 млн) для дослідження змін на третьому полюсі, і , що дуже важливо, чверть цих грошей призначені на дослідження за межами Китаю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміна клімату стає реальним бізнесом
Дослідники-учасники програми TPE тепер будуть моніторити зміни великої кількості льодовиків кожні шість місяців. Вони хочуть створити обсерваторії для вимірювання сонячної радіації, снігопадів, кількості талих вод і змін в грунті, а також температури повітря, атмосферного тиску, вологості і вітру. Вони планують також досліджувати лід на Тибетському плато. Це має дозволити їм реконструювати клімат в регіоні за останні кілька сотень тисяч років. Всі ці дані разом узяті допоможуть їм краще зрозуміти, чому і наскільки змінюється Третій полюс.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
