Членство України в НАТО – не на порядку денному – WSJ
Питання членства України в НАТО не стоїть на порядку денному Альянсу, тож лідери обговорюють, який втішний приз запропонувати державі.
Про це йдеться у матеріалі Wall Street Journal.
У статті зазначається, що на майбутньому саміті Альянсу в липні президент США Джо Байден та інші національні лідери країн НАТО зіштовхнуться з сильним тиском з боку президента України Володимира Зеленського, який вимагатиме від них прогресу в питанні українського членства.
Це прагнення України може посилитися зі здобуттям перемоги над російськими військами під час контрнаступу, початок якого очікується найближчими тижнями.
Видання наголошує, що українська армія – єдина серед сучасних європейських збройних сил, яка не лише протистоїть широкомасштабному нападу з боку рф, але й завдає противнику серйозної шкоди.
"Українці переконані, що це дає їм право на місце за столом НАТО", – вказано у статті.
У матеріалі йдеться, що швидкий вступ Фінляндії до Альянсу, яка 4 квітня вже офіційно стала членом блоку, контрастує зі статусом і перспективами України.
Автори статті нагадали, що 2008 році країни НАТО оголосили Україні, що вона колись приєднається до Альянсу, не вказавши жодних часових меж. На сьогодні західні чиновники кажуть, що швидкі дії щодо членства України не обговорюються, перш за все тому, що держава перебуває у стані війни з росією. Чиновники побоюються, що членство України в Альянсі у цей час спровокувало б прямий конфлікт із рф, чого НАТО старанно уникає.
"Оскільки питання членства України не стоїть на порядку денному НАТО, лідери обговорюють, який втішний приз запропонувати, щоб продемонструвати підтримку і заохочення, не обіцяючи занадто багато і не даючи росії якусь пропагандистську перемогу. Яким би не був пакет, що з'явиться на саміті у Вільнюсі, він стане основою для відносин НАТО з Києвом на місяці або роки вперед", – зазначається у матеріалі WSJ.
Там також поінформували із посиланням на джерела, що дебати в НАТО, в яких візьмуть участь очільники МЗС, зосереджені на таких питаннях, як надання Україні твердих або більш розмитих гарантій безпеки, і на тому, як знайти баланс між розбудовою короткострокового військового потенціалу і формуванням довгострокових політичних зв'язків.
У статті йдеться, що Україна розраховує, на повернення собі військової ініціативи під час контрнаступу, аби дати відсіч ворогу. Водночас у НАТО сподіваються, що Україна здобуде достатню перевагу на полі бою, щоб підштовхнути до переговорів президента рф володимира путіна.
Хоча господар кремля не виявляв жодного інтересу до мирних переговорів, у разі, якщо вони таки відбудуться, союзники України хочуть, щоб ці перемовини були достатньо сильними для того, аби рф не змогла використати перемир'я для перегрупування і відновлення бойових дій.
"Ми не знаємо, коли ця війна закінчиться. Але коли це станеться, нам потрібно буде вжити заходів для того, щоб Україна могла стримувати майбутню агресію", – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Тож наразі обговорюється, на що можуть бути схожі такі заходи. Так, Польща, Литва та Естонія наполягають на наданні Україні сильних гарантій безпеки і чіткого шляху до членства в Альянсі з тісними політичними зв'язками. Інші члени блоку, зокрема США, Німеччина і Франція, виступають за зосередження на короткострокових практичних питаннях: надання зброї, фінансування, гуманітарна підтримка.
