Італія може повернутися до атомної енергетики
Уряд прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні створює правові умови для повернення країни до атомної енергетики, від якої Рим відмовився після аварії на Чорнобильській АЕС.
Про це повідомляє Associated Press.
Італійська влада розраховує, що нове покоління громадян сприйматиме атомну енергетику як джерело низьковуглецевої електроенергії, інструмент боротьби зі зміною клімату та спосіб посилити енергетичну незалежність на тлі криз, спричинених війною росії проти України та іншими глобальними потрясіннями.
Очікується, що найближчим часом парламент Італії схвалить урядовий законопроєкт, який визначить правові рамки для розвитку ядерних технологій нового покоління. Після цього уряд матиме рік на підготовку правил щодо ліцензування реакторів, стандартів безпеки, поводження з відходами та вибору місць для можливого будівництва.
"Завдання уряду зараз – створити умови, щоб у майбутньому можна було ухвалювати рішення щодо будівництва таких об’єктів", – заявив міністр охорони навколишнього середовища та енергетичної безпеки Гільберто Пічетто Фратін.
Італія вже мала власну атомну програму: до референдуму 1987 року в країні працювали чотири реактори. Після аварії на Чорнобильській АЕС виборці підтримали відмову від ядерної енергетики. Спроба відновити програму після аварії на японській АЕС "Фукусіма" у 2011 році також провалилася, тоді близько 94% учасників референдуму виступили проти будівництва нових реакторів.
Нинішній уряд робить ставку не на великі атомні станції минулого, а на малі модульні реактори (SMR) та інші сучасні технології, які, за словами чиновників, мають бути безпечнішими та швидшими у будівництві.
Водночас головними викликами залишаються вибір місць для майбутніх об’єктів і питання зберігання ядерних відходів. В Італії досі немає постійного національного сховища для таких матеріалів, а місцеві громади можуть виступати проти розміщення реакторів поблизу своїх територій.
Опитування показують, що хоча частина італійців підтримує повернення до атомної енергетики на загальному рівні, ставлення значно погіршується, коли йдеться про будівництво реактора безпосередньо у їхньому регіоні.
