Клімкін: Скасування закону "Ківалова-Колесніченка" не має викликати занепокоєння у нацменшин

"Жодних занепокоєнь з приводу скасування закону Ківалова-Колесніченка ні у наших угорців, ні у Угорщині за визначенням бути не повинно. І не потрібно це ставити в послідовність, як вони це роблять - спочатку закон про освіту, потім скасування закону (Ківалова-Колесніченка - ред.). Це не є певною послідовністю. Але це послідовне бажання зробити для угорців так, щоб у них були всі шанси реалізувати себе в Україні", - сказав Клімкін, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Міністр вважає правильним скасування мовного закону.

"Те, що ми маємо робити - це національна дискусія про те, як ми повинні це питання вирішити всередині країни. Я вважаю, що багато повноважень мають реалізовуватися об'єднаними територіальними громадами, у простих питаннях, де вони не стосуються української як державної та питань національної б скасування закону", - сказав Клімкін.

Раніше глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що рішення Конституційного суду України щодо мовного закону "Ківалова-Колесніченка" свідчить про "брутальну атаку" української влади на право меншин розмовляти рідною мовою.

Як відомо, "закон Ківалова-Колесниченка" авторства депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка був прийнятий Радою в липні 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Це, зокрема, стало підставою для заяв про "утиски прав російськомовногонаселення в Криму".

Разом з тим, на той час в.о. голови Верховної Ради та в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. 28 лютого 2018 року Конституційний суд скасував цей закон.