Міносвіти збільшить обсяг вивчення української мови для нацменшин, - ВІДЕО

Присутні на зустрічі представники нацменшин наполягали на тому, що компромісний варіант сьомої статті закону "Про освіту" звужує їхні права, гарантовані конституцією України.

"У школах із викладанням мовою нацменшин діти, здобувши середню освіту, іноді не володіють українською мовою. Це означає, що вони – кандидати на виїзд продовжувати свою освіту в інших країнах. Тож ми повинні збільшити частку вивчення і навчання української в школах із мовами нацменшин, для того щоб дати їм рівні шанси із рештою українських громадян виступати в українські виші", – заявила міністр освіти Лілія Гриневич під час публічної зустрічі з лідерами громадських організацій, що представляють інтереси нацменшин для обговорення статті 7 закону "Про освіту" щодо мови, інформує "Українська правда. Життя".

Зокрема, співпрезидент Асоціації єврейських організацій і общин України Йосиф Зісельс зауважив: "Я бачу як питання освіти та нацменшин політизується. Політизація, насправді, не допоможе, а тільки заважатиме вирішенню цих проблем. Ініціатива активістів з приводу мовного питання у школі спричинила тільки опір з боку національних меншин".

Найбільшу дискусію викликало поняття компактного чи дисперсного існування нацменшин у певних регіонах та пов'язані із цим особливості навчання чи викладання української мови у їхніх школах.

"Щоб вирішити питання співвідношення української та російської мов, ми зараз закопуємо усіх решту. МОН не треба дбати про дітей, краще дбайте про стандарти у школі. Якщо у вас немає можливості врегулювати становище російської мови – шукайте, але не чіпайте нацменшини", – заявив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Я не бачу реального звуження прав нацменшин", – наголосила під час зустрічі Гриневич.

Лариса Ніцой, ініціаторка дискусії з приводу мовної статті у законі "Про освіту" наполягала на тому, що за стартфордським прогнозом у 2020 році представники Румунії, Угорщини та інших держав можуть зазіхати на територіальну цілісність України у зв'язку із наявністю на її території найменшин.

"Захист нацменшин та їхніх мов не повинен звужувати прав мов більшості населення. Ми виступаємо за те, щоб не звести до мінімуму українську мову, а розширити її повноваження, тому що зараз усе зводиться до того, що в угорських школах в Україні наша мова вивчається, а навчання нею не відбувається", – наголосила Ніцой.

Чубаров, у свою чергу, наполягав, що предмети, які формують у дитини картину світу, повинні обов'язково викладатися мовою нацменшин.

"Позиції про зміцнення статусу української мови та збереження мов нацменшин не повинні суперечити одна одній", – сказав Чубаров.

За результатами дискусії, було вирішено продовжити обговорення мовного врегулювання освіти нацменшин у школах, а у самому тексті закону змінити формулювання "забезпечується навчання мовами нацменшин" на "гарантується навчання мовами нацменшин".

Також, попередньо узгодили "обов'язкове вивчення української мови в межах визначених державним стандартом" та забрати формулювання "у місцях компактного проживання осіб".

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки України зобов'язало своїх співробітників використовувати лише українську мову під час виконання службових обов'язків.

Раніше, глава підконтрольної Україні частини регіону Павло Жебрівський заявив, що середніх шкіл з українською мовою навчання стало 60%.

Минулого року у Києві одну із місцевих шкіл звинуватили в утисках україномовних дітей.