Нобелівську премію миру отримала Організація із заборони хімічної зброї
Нобелівську премію, сума якої становить $1,25 млн, представникам Організації із заборони хімічної зброї вручать в Осло 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля.
Через витік інформації більш ніж за годину до офіційного оголошення лауреата норвезький телеканал NRK повідомив ім’я переможця.
ОЗХЗ створили за підтримки ООН у 1997 році після набуття чинності Конвенції про заборону хімічної зброї.
Експерти організації цього місяця розпочали знищення хімічної зброї у Сирії, уряд якої погодився на це, щоб уникнути військового удару з боку США та їхніх союзників. Країни Заходу попередньо висловили готовність покарати режим президента Башара Ассада за застосування хімічних бойових речовин проти мирного населення. У такій атаці у передмісті Дамаску 21 серпня загинули, за деякими повідомленнями, близько 600 осіб.
Нагадаємо, минулого року нагороду отримав Європейський союз за "шість десятиліть захисту прав людини та довгострокову роль в об’єднанні Європи".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нобелівську премію з літератури отримала канадська новелістка Еліс Мунро
Попередньо, за оцінками букмекерів, головною претенденткою на отримання нагороди була пакистанка Малала Юсуфзаї, 16-річна школярка, на яку минулого року скоїли замах таліби за її критику Талібану і захист права дівчат на отримання освіти.
Також серед основних претендентів були гінеколог з Конго, який спеціалізується на допомозі жертвам групових зґвалтувань, і колишній працівник спецслужб США Едвард Сноуден, який цього року оприлюднив інформацію про глобальне електронне стеження, яке здійснює американський уряд.
Крім цього, серед можливих лауреатів 2013 року називали засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа, екс-президента США Білла Клінтона, інформатора WikiLeaks Бредлі Меннінга і генерального секретаря ООН Пан Гі Муна. Серед цьогорічних номінантів була також соцмережа Facebook.
У заповіті самого Альфреда Нобеля йдеться, що премію миру повинна отримувати людина, яка зробила найбільше заради об’єднання націй, знищення рабства, зниження чисельності армій і організації мирних конгресів. Згодом критерій доповнили формулюванням "за досягнення у боротьбі з міжетнічними конфліктами, у боротьбі за демократію і права людини".
За матеріалами Reuters