Переписаний мовний закон тепер захищатиме українську
Проект закону про зміни до закону України "Про засади державної мовної політики" робоча група схвалила більшістю голосів, інформує "Коммерсантъ".
Державній мові - 75% квоти мовлення, іноземній продукції - переклад на українську
Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судно- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у галузі науки, освіти і реклами.
Законопроект встановлює 75-відсоткову квоту мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Іншомовні програми та фільми повинні дублюватись, озвучуватись або супроводжуватись субтитрами державною мовою.
Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович вважає, що з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є "поверненням до того, що діяло в Україні більше десяти років".
"Але з точки зору ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів", - зазначив Курдінович.
Держпідтримка регіональним, якщо її носіїв не менше 30%
Відповідно до нової редакції закону, до регіональних мов належать білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, російська, румунська, словацька та угорська мови.
Для надання цим мовам статусу регіональних на конкретній території повинно проживати не менше 30% носіїв такої мови.
Як відомо, відповідно до чинної редакції закону визнання мови регіональною дозволено там, де кількість її носіїв становить не менше 10%.
Зібравши підписи щонайменше 30% членів територіальної громади, місцева рада повинна звернутись до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин".
У свою чергу облрада протягом 30 днів повинна звернутись із таким клопотанням до парламенту, який "приймає закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища чи міста".
Якщо мові нададуть статусу регіональної на певній території, ця мова використовуватиметься паралельно з державною.
"Закон про зміни – гидота, а його автори – українофіли", - Колесніченко
Не сподобалась така редакція мовного закону його авторові – регіоналу Вадимові Колесніченкові, який також входив до складу робочої групи. Він вважає її діяльність провальною, а інших членів називає українофілами.
"Вона була створена для внесення поправок в мій закон. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, з самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію", - зауважив Колесніченко.
За його словами, цей документ є "гидотою", і його прийняття може "призвести до громадянської війни".
Втім, попри певні розбіжності, саме цей варіант законопроекту підтримала більшість членів робочої групи.
Після остаточного доопрацювання документ передадуть Раїсі Богатирьовій для звіту перед Президентом Віктором Януковичем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Азаров: ця влада не скасує мовний закон
Інший документ, який також затвердила робоча група, а підготувала підгрупа Леоніда Губерського, - концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови - повинен забезпечити її повноцінне використання в різних галузях.
Для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів.
Також розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з його вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії.
Окремим пунктом зазначається необхідність розробки "дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства". Втім, змісту цих механізмів у концепції не розкривають.
Окрім цього, члени підгрупи розробили порядок фінансування заходів з розвитку української мови - воно буде здійснюватися з державного та місцевого бюджетів.
Зокрема, з держбюджету передбачається витратити 582 млн 239 тис грн: у 2013 році - більше 168 млн грн, у 2014 році - понад 220 млн грн, в 2015 році - понад 192 млн грн. З місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015-го року понад 1 млн грн.
Леонід Губерський повідомив, що концепцію передадуть у Кабмін, де її розглянуть "у найближчий час без затримок".
