ООН: щороку 1,3 мільярда тонн харчів опиняється на смітнику
Згідно з даними фахівців ООН, таке марнування не лише спричиняє економічні збитки, а й завдає великої шкоди довкіллю, інформує DW.de.
Цінність такої кількості змарнованих харчів відповідає ВВП Швейцарії, заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Жозе Граціану да Сільва в Римі.
Втрати обходяться світовій економіці щороку в €570 мільярдів ($750 мільярдів), зазначається у звіті "Наслідки марнування продуктів - вплив на природні ресурси", представленого в Римі та Найробі у середу, 11 вересня.
Це неприйнятно з моральної точки зору, наголосив Граціану да Сільва. "Ми не можемо дозволити, щоб третина продуктів харчування, які ми виготовляємо, марнувалася або втрачалася у той час, коли щодня від голоду потерпають 870 мільйонів людей", - цитує слова гендиректора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН агентство dpa.
Крім того, під час виробництва цих продуктів продукуються парникові гази, що відповідає ефекту 3,3 мільярда тонн вуглекислого газу. Лише США та Китай викидають щороку більше вуглекислого газу, йдеться у документі. Але й це ще не все.
Майже 30% світової площі сільськогосподарських земель використовується для виробництва продуктів харчування, які ніколи не з'їдаються. "Якби марнувалося менше харчів, це б не лише зменшило тиск на ресурси, яких обмаль, а й також стало б непотрібним збільшувати виробництво на 60%, щоб мати змогу і 2050 року прогодувати все населення Землі", - пишуть автори звіту.
Не поспішати викидати
У країнах, що розвиваються, йдеться нсамперед про те, що частина продуктів втрачається під час виробництва. У бідніших державах до того ж бракує відповідних можливостей для зберігання, таким чином продукти харчування псуються ще до того, як доходять до споживача.
Натомість у багатих країнах або в магазинах, або в приватних господарствах просто викидається величезна кількість продуктів харчування, які ще придатні до вживання. Так стається серед іншого й тому, що на упаковках зазначається мінімальний термін зберігання, що споживачі часто плутають з терміном придатності.
