Лавринович зрікається міністерського крісла і мітить на голову Вищої ради юстиції

15 травня спікер парламенту Володимир Рибак доручив депутатам з комітету з питань верховенства права та правосуддя розібратися з несподіваним проханням Лавриновича, пише журнал "Forbes".

Мотиви міністра стали прояснюватися наступного дня. 16 травня голова ВРЮ Володимир Колесниченко склав повноваження. Разом з ним посаду залишила "довгожителька" ВРЮ - його замісник Лідія Ізовітова, яка працювала в Раді з 1998 року. Причина - у колишніх керівників закінчився трирічний термін перебування на посаді.

Депутати від ПР і опозиція впевнені, що кінцева мета Лавриновича - посада голови ВРЮ, яку не можна поєднувати з міністерським кріслом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович, наперекір Раді Європи, відклав реформу МВС ще на два роки

У ВРЮ - широкі повноваження. Вона затверджує кандидатури для призначення суддів вперше, приймає рішення про їх просуванні по кар'єрних сходах і звільнення з займаних посад. Рада також розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог про сумісництво, веде дисциплінарне провадження по членам Верховного суду та вищих спеціалізованих судів.

Теоретично Лавринович і зараз може бути обраний главою ВРЮ - за це повинні проголосувати мінімум 11 членів з 20. "Але голова, на відміну від простого члена, не може суміщати посади, а значить, від міністерського портфеля доведеться відмовитися. Якщо так, Лавринович автоматично позбудеться членства у ВРЮ. А бути головою цього органу, не будучи його членом, не можна", - пояснює тонкощі складної схеми попередник на посаді голови Мін'юсту Микола Оніщук.

Якщо ПР знайде голоси і делегує Лавриновича у ВРЮ за квотою парламенту, то питання про його призначення головою можна вважати вирішеним. Під час таємного голосування міністр може розраховувати мінімум на 12 з 20 членів ВРЮ, лояльних до Президента Віктора Януковича.