Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Правила вступу до вишів змінено: що варто знати абітурієнту

Правила вступу до вишів змінено: що варто знати абітурієнту
Фото: vestnik.in.ua
Цьогоріч вступна кампанія має низку новацій. Абітурієнтів прийматимуть до вишів в одну хвилю, а не три, як минулоріч.

Про це у Львові на прес-конференції повідомила координатор освітніх програм громадянської мережі "Опора" Ольга Стрелюк, інформує корупондент iPress.ua.

Абітурієнт, як і торік, може подавати документи до п'яти вишів на три спеціальності в кожному. Але тепер запроваджено пріоритетність, яку присвоює абітурієнт кожній заяві (максимум 15, де 1 – найвищий показник).

Тобто за 15-бальною шкалою позначити навчальні заклади, до яких майбутній студент найбільше хоче вступити. Її не можна змінювати протягом кампанії. 

Серед головних запроваджень є новий підхід до обчислення балів: тепер вступник може набрати максимум 210 балів за результатами ЗНО, балу атестата й конкурсів. Кожен ВНЗ індивідуально визначатиме ваговий коефіцієнт. 

Автоматизована система надання рекомендацій до зарахування на бюджет відбудеться в один етап. Рейтинговий список абітурієнтів формуватиме Єдина державна електронна база з питань освіти, а не виші.

За умови недобору, бюджетні місця заповнюватимуться за рахунок контрактників, які подали оригінали документів. 

“Ці нововведення зроблено для того, аби запобігти умовної минулорічної “четвертої хвилі”. 20-80% абітурієнтів зараховувались поза законною процедурою. Нова система є більш справедливо, адже усуває корупційні ризики”, - запевняє Стрелюк. 

Майбутнім студентам варто уважно вчити правила прийому вишу, до якого вони вступають та визначити пріорітетність особисто для себе.

Нагадаємо, що цього року ЗНО було об'єднано із ДПА, значно розширена мережа пунктів тестування і тести були двох рівнів складності (базового та поглибленого) з метою надання вишам права обирати найбільш здібних абітурієнтів. 

Зауважимо, на Кабінеті Міністрів напрацьовано два законопроекти щодо реформування системи освіти: про освіту та про професійну освіту.

Підготувала: Катерина Сирота

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post