Прогрес у розслідуванні вбивств на Майдані відсутній, - Amnesty International
За два роки, що минули після Євромайдану, мало що реально зроблено для притягнення до суду правоохоронців, відповідальних за надмірне і незаконне застосування сили.
"У листопаді Генеральна прокуратура повідомила, що триває розслідування понад двох тис інцидентів, пов'язаних із Євромайданом, і проти 270 осіб порушено кримінальні справи. Почався суд над двома колишніми співробітниками спецпідрозділу МВС "Беркут", яких звинувачують у вбивствах і перевищенні влади у зв'язку з убивством 39 протестувальників 20 лютого 2014 року. Оболонський райсуд Києва засудив 7 грудня студентів Азіза Тагірова і Раміля Ісламлі до чотирьох років ув'язнення і чотирьох років позбавлення волі умовно за побиття, викрадення і погрози вбивством до демонстрантів 21 січня 2014 року. Більше у 2015 році жодних вироків за злочини, пов'язані з Євромайданом, не виносили", - йдеться в щорічній доповіді організації.
Міжнародна консультативна група, створена Радою Європи для спостереження за перебігом розслідувань Євромайдану і заворушень в Одесі 2 травня 2014 року, випустила 2015 року дві доповіді. При цьому, в обох випадках група встановила, що розслідування "не відповідає вимогам Європейської конвенції про права людини". Водночас зауважено, що ухвалення закону про створення Державного бюро розслідувань "стало довгоочікуваним кроком до побудови ефективного механізму розслідування зловживань, вчинених правоохоронцями".
Amnesty також зазначає, що незалежні та критично налаштовані ЗМІ й активісти не можуть вільно діяти в самопроголошених "ДНР-ЛНР" і в анексованому Росією Криму. На території, контрольованій урядом, загалом зберігалася свобода ЗМІ. Однак на фоні російської окупації й анексії Криму траплялися утиски "окремих осіб і ЗМІ, в позиції яких вбачалися проросійські погляди або співчуття сепаратистам".
Окремим розділом правозахисники описують загострення ситуації на сході України. Там, за їхніми даними, далі порушують права людини, разом із тим відповідальність сторони конфлікту покладають одна на одну.
"Під час загострення боїв на Донбасі в січні - лютому тривали невибіркові артобстріли цивільних районів, відповідальність за які сторони покладали одна на одну. Обидві сторони скоювали воєнні злочини, включаючи тортури і жорстоке поводження з полоненими. Згідно з підтвердженими повідомленнями, бійці-сепаратисти навмисне вбивали полонених", - наголошено в доповіді.
Як приклад наводять, зокрема, заяви бойовика "Мотороли", який на камеру зізнався у вбивстві українських бійців.
"Одного з 12 українців, які захищали Донецький аеропорт, Ігоря Брановицького 21 січня взяли в полон сепаратисти з батальйону "Спарта". На допитах його побили до втрати свідомості, а потім його вбив пострілом у голову командир батальйону, який пізніше зізнався в телефонному інтерв'ю у вбивстві ще 15 полонених", - йдеться в доповіді.
Не залишили правозахисники без уваги і гей-прайд ЛГБТ у червні в Києві, який закінчився заворушеннями, незважаючи на захист міліції.
"Десятки правих активістів прорвалися через міліцейський кордон і напали на гей-парад. Десять учасників і троє міліціонерів отримали поранення, 25 нападників затримали, але незабаром відпустили. Організаторам гей-прайду приходили 274 повідомлення з погрозами на мобільні телефони і через інтернет. Станом на кінець року було порушено і розслідували чотири кримінальні справи щодо супротивників ЛГБТІ. У серпні суд у Одесі заборонив проводити гей-прайд, пославшись на "загрозу громадському порядку та безпеці учасників", - йдеться у звіті.
Правоохоронці наголосили, що парламент прийняв поправки до трудового законодавства про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
"На цьому етапі, якому довго пручалися українські парламентарії, наполягав ЄС у рамках процесу лібералізації візового режиму з Україною", - наголошено в доповіді.
Нагадаємо, що суд продовжив до 23 квітня арешт співробітників "Беркута" Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янишевського, яких звинувачують у розстрілі 48 "євромайданівців".
Президент України Петро Порошенко заявив про неприпустимість зупиняти розслідування злочинів часів Євромайдану з 1 березня через недосконалість законів.
У своєму зверненні з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні Порошенко наголосив, що слідство знає замовників та виконавців вбивств на Майдані, а також має відповідні докази.
