путін отримує те, що хоче в ізраїльській війні – The New York Times

Наразі немає доказів того, що москва безпосередньо допомагала чи сприяла жорстокому нападу Хамас на Ізраїль, попри деякі припущення. 

Про йдеться в матеріалі The New York Times.

В дипломатичному плані росія відіграє незначну роль і не в силах розрядити напруженість.

"Минулий тиждень наочно продемонструвала його периферійний статус. Поки президент США Джо Байден поїхав до Ізраїлю в рамках інтенсивної човникової дипломатії США на Близькому Сході, президент росії путін, чекаючи майже 10 днів, щоб вшанувати прем'єр-міністра Ізраїлю Бенджаміна Нетаньяху телефонним дзвінком, замість цього поїхав до Пекіна", - пише видання. 

В ООН офіційні особи росії висловили жаль з приводу жертв серед мирного населення і вимагали припинення вогню з гуманітарних міркувань, проте це не була демонстрація. 

Без важелів впливу на конфліктуючі сторони, москва не може домогтися звільнення заручників Хамасу чи забезпечити гуманітарні коридори, не говорячи про припинення бойових дій.

Але попри обмеженість своїх можливостей, росія стає одним з головних бенефіціарів війни. 

Так, при мінімальних зусиллях росія отримує вигоду з регіонального хаосу, яка загрожує ізраїльтянам і палестинцям розрухою. 

В трьох ключових моментах - військова кампанія проти України, плани на Близькому Сході і глобальна війна наративів із західними державами - росія виграє від тривалого конфлікту і тому, не докладаючи особливих зусиль, путін може домагтися свого.

Перш за все, події в Газі відволікають західних політиків і громадськість від війни в Україні. 

В введенні важкого контрнаступу і піддаючись постійним російським бомбардуванням, Україна повинна тепер ділити ефір з Ізраїлем і палестинцями. Побоювання, що західні суспільства почали страждати від "втоми від України", досить реальні до 7 жовтня, будуть лише рости. 

Для росії це може стати довгоочікуваним перепочинком від постійної уваги до її злочинів в Україні. Минулого тижня, коли вся увага була прикута до Гази, смертоносний російський ракетний удар по українському місту Запоріжжя залишився непоміченим.

Якщо увага ЗМІ в дефіциті, то і до боєприпасів теж. 

Президент США пообіцяв, що США зможуть підтримати потреби в безпеці як Ізраїлю, так і України, і попросив в Конгресу %105 млрд у вигляді надзвичайного фінансування.

Проте  Ізраїлю в кінцевому підсумку може знадобитися зброя, якої зараз не вистачає Україні: бойові безпілотники і артилерійські снаряди. 

Загнана ж в кут і виснажена, росія, мабуть, радіє появі нового і складного для США конфлікту, що виснажує сили її противників.

Крім того, війна в Газі може відстрочити, або й зовсім зірвати зусилля адміністрації Байдена щодо нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією. 

І це дає привід радіти офіційним особам в москві, які розглядають Авраамські угоди, як американський проект, який відсовує росію на другий план. І його зрив приносить росії задоволення від того, що Америка зазнає труднощів. 

Так, москва має власні плани співпраці з Саудівською Аравією в ядерній сфері та сподівається перешкодити становленню арабо-ізраїльського оборонного партнерства проти Ірану.

Те що кремль відмовився назвати напад 7 жовтня "тероризмом" і звинуватив в ескалації західні політичні помилки - відповідає настроям населення на більшій частині Близького Сходу. В росЗМІ демонстрація страждань палестинців в Газі займає центральне місце і там підкреслюють гуманітарні проблеми, уникаючи прямого засудження Хамасу. 

Проте російські прагнення виходять за рамки Близького Сходу. росія представила свою війну проти України як "антиколоніальну" боротьбу, покликану покласти край глобальному пануванню Заходу, і тим самим торкнулася сильного невдоволення країн, що розвиваються, зарозумілістю і лицемірством Заходу. Тому посилення розчарування росії в заходних країнах і навіть завоювання нових прихильників свого виклику світовому порядку - це аванси, які варті ризику засмутити Ізраїль. 

Цинізм росії очевидний, адже в ООН москва скликала екстрену сесію у зв'язку з нападом на лікарню в Газі - і це не рахуючи того, що вона вже 20 місяців бомбить житлові будинки і цивільну інфраструктуру в Україні. 

Підтримуючи Україну протягом останніх 600 днів і тепер підтримуючи Ізраїль в його найважчу годину, західні чиновники намагалися переконати решту світу в тому, що глобальний порядок знаходиться під загрозою, як і демократичні цінності. 

оки Ізраїль і Хамас втягуються у вихор насильства, Захід далекий від перемоги в битві наративів, а війна в Україні відійшла на другий план. 

При такому положенні справ росія буде робити все можливе, щоб отримати вигоду.