Рябошапка обіцяє ратифікувати Римський статут

На засіданні йшлося про напрацювання правових підстав для повернення окупованих територій Донбасу та Криму. 

Рябошапка пообіцяв підготувати концепцію перехідного правосуддя та імплементувати норми і принципи міжнародного гуманітарного і кримінального права.

Відзначимо, що ратифікація Римського статуту міжнародного кримінального суду є частиною Угоди про асоціацію з ЄС. Це міжнародне зобов'язання.

Злочини, скоєні на території України у зв'язку з війною, є юрисдикцією МКС. Ратифікація також гарантує неможливість уникнення покарання за міжнародні злочини.

Приєднання України до МКС стимулюватиме роботу правоохоронної та судової систем. Суд може розпочати провадження, коли національна правоохоронна система не може чи не хоче самостійно розслідувати найтяжчі злочини.

МКС називають таким собі "Гаазьким судом", який може притягнути до відповідальності будь-яких високопосадовців.

Римський статут, ухвалений у 1998 році, встановив чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії.

Країни, які ратифікували його, стають учасниками Міжнародного кримінального суду і стають підсудними за злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території.

Читайте також: Ратифікація Римського статуту: що це може означати для України

Україна договір підписала, але не ратифікувала.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2001 року (№ 3-в/2001) констатував, що Римський статут не відповідає Конституції України в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та ст. 1 статуту, за якими "Міжнародний кримінальний суд... доповнює національні органи кримінальної юстиції".

Верховна Рада могла ратифікувати Римський статут після внесення до ст. 124 Конституції доповнення, що Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах і в порядку, передбачених статутом.

У 2014 році Україна підписала політичну частину угоди про асоціацію з Європейський союзом, тим самим зобов'язавшись ратифікувати Римський статут.

У лютому 2015 року фракція "Блок Петра Порошенка" заявила, що не підтримає ратифікацію, мовляв, тому, що статут може бути бути використаний "проти нас же в цій військовій ситуації".

20 січня 2016 року Amnesty International в Україні закликала президента Петра Порошенка прискорити ратифікацію.

2 червня 2016 року Верховна Рада затвердила зміни до Конституції в частині правосуддя конституційною більшістю. При цьому, зміни до Конституції відклали ратифікацію Римського статуту на три роки.