США намагаються зірвати рішення ЄС щодо активів рф для України – Politico
Адміністрація президента США Дональда Трампа чинить тиск на низку країн Європейського Союзу, аби заблокувати рішення щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
Про це повідомляє медіа організація Politico.
За даними видання, ключовою темою саміту лідерів ЄС, запланованого на четвер, 18 грудня, стане питання можливості спрямування близько 210 млрд євро заморожених активів рф на підтримку України. За словами чотирьох європейських чиновників, представники адміністрації Трампа активно переконують окремі уряди ЄС відмовитися від цього плану, насамперед ті країни, які у Вашингтоні вважають найбільш дружніми.
"Вони хочуть послабити нас", - заявив Politico високопосадовець ЄС, обізнаний із перебігом трансатлантичних консультацій напередодні саміту.
Як зазначає видання, ще під час жовтневої зустрічі в Брюсселі лідерам ЄС не вдалося досягти домовленості щодо використання заморожених активів рф, зокрема через позицію Бельгії. Однак згодом стало очевидно, що головною перешкодою є не лише внутрішні розбіжності в Євросоюзі, а й позиція Білого дому.
Протягом останніх тижнів Єврокомісія та ключові столиці ЄС намагалися заручитися підтримкою прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, оскільки саме в цій країні зосереджена значна частина російських заморожених активів. Переговори активізувалися в останні дні, а Брюссель намагався надати Бельгії додаткові гарантії.
Втім, за словами високопоставленого чиновника ЄС, який говорив на умовах анонімності, перспективи ухвалення рішення лише погіршилися.
"Мені хотілося плакати", - зізнався він, описуючи атмосферу під час зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі напередодні саміту.
Видання наголошує, що для України це питання є критично важливим: уже наступного року країна може зіткнутися з бюджетним дефіцитом у 71,7 млрд євро. Якщо фінансування не надійде до квітня, Київ буде змушений скорочувати державні витрати, що може підірвати економічну стабільність, моральний дух суспільства та здатність країни продовжувати оборону майже через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення росії.