У 2012 році держава заборгувала бізнесу 360 млрд гривень
Держзамовники просять відстрочки платежу за поставки на 60-90 днів, та аргументують це фінансовими проблемами, пише журнал Forbes.
Для металургійних компаній піти на такі умови - значить погодитися на відтік обігових коштів. Особливо, якщо врахувати, що завжди є ризик, що держзамовник не зможе заплатити взагалі.
Ця проблема набуває глобального характеру. Причому, якщо металурги відмовляються від участі у державних закупівлях, побоюючись появи боргів, то багато компаній зіткнулися з проблемою, коли вже взяли на себе зобов'язання - з ними просто не розрахувалися.
Згідно з інформацією Держстату, у 2011 році центральна і місцева влади, бюджетні організації і держкомпанії уклали контракти на закупівлю товарів і послуг на 483 млрд гривень. А в 2012-му - вже на 622 млрд гривень (у рамках тендерів і без них). Але із "законтрактованою" минулоріч суми сплачено лише 263,1 млрд гривень, тобто лише 42%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий бізнес змусив Тягнибока переглянути політику "Свободи"
Компанії зіткуються із такими проблемами не перший рік. У 2011 році статистика проплат також була невеликою - 47%. Але тоді до середини січня борги перед учасниками майже погасили.
"Однак зараз вже середина лютого, а погашення досі немає", - стверджує Владислав Зубар, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, який консультує компанії з питання їх участі в тендерах.
Середній термін заборгованості, згідно з договорами, значно зріс - деяким підприємствам контракти не проплатили ще з липня 2012-го, зазначає він
По-перше, борги у держзакупівлях попередніх періодів перейдуть в 2013-й: 360 млрд гривень - з 2012 року, 74 млрд гривень - з 2011-го (за боргами 2011 року було виплачено 182 млрд гривень в 2012-му). Але стан державних та місцевих ринків і без того плачевний.
А, по-друге, така затримка вимиває у бізнесу обігові кошти. Особливо якщо для виконання замовлення компанія бере кредит у банку.
"Часто буває, що держава затримує сплату коштів на півроку, і за цей час вартість кредиту з'їдає для учасників рентабельність від участі в проекті", - пояснює Зубар. При тому, що держава в той ж час вимагає від компаній платити податки та зарплати.
