Україна хоче, щоб її підтримка враховувалась у новій оборонній стратегії НАТО

НАТО веде активні переговори з країнами-членами щодо запровадження нової мети оборонних витрат на рівні 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП).

Про це повідомляє Bloomberg.

Згідно з попереднім планом, 3,5% з цієї суми мають бути спрямовані на жорсткі оборонні витрати (військову техніку, озброєння, інфраструктуру тощо), а решта 1,5% — на витрати, пов’язані з обороною. До останніх можуть входити фінансування розвідки, захист критично важливої інфраструктури, просторові програми та боротьба з тероризмом.

За даними джерел Bloomberg, Київ домагається, щоб допомога Україні також враховувалася в межах цих 1,5%. Це дало б змогу союзникам зарахувати свою підтримку Україні як частину оборонних витрат і частково компенсувати відсутність обговорення минулорічної обіцянки про допомогу Україні в розмірі 40 мільярдів євро.

Ширше визначення того, що вважається оборонними витратами, може полегшити досягнення нової мети для низки країн. Зокрема, південні члени НАТО виступають за включення витрат на боротьбу з тероризмом, а також на товари подвійного призначення, які можуть слугувати як цивільним, так і військовим цілям.

Очікується, що обговорення продовжиться на засіданні Комітету НАТО з політики і планування 28 червня. Після цього пропозицію можуть доопрацювати і винести на розгляд усіх членів альянсу.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив цього тижня, що очікує ухвалення нової мети в 5% ВВП. За його словами, це необхідний крок у відповідь на сучасні виклики безпеці.

Ідея збільшення витрат на оборону до 5% ВВП вперше пролунала на початку цього року від експрезидента США Дональда Трампа, який попереджав, що Вашингтон захищатиме лише тих союзників, які роблять достатній внесок у безпеку. Хоча спочатку ця ідея виглядала нереалістичною, з часом європейські союзники та Канада почали визнавати необхідність істотного зростання витрат на оборону.

На сьогодні лише 23 з 32 країн НАТО досягли чинної мети витрат у 2% ВВП, однак очікується, що до літа цю межу подолають усі.

Раніше ми писали, що очільник НАТО Марк Рютте прагне зробити щорічний саміт Альянсу, запланований на 24–25 червня в Нідерландах, коротким і спокійним, аби уникнути відкритої розбіжності щодо України, як це було два роки тому. Але саміт може виявитися складнішим через два чинники: участь експрезидента США Дональда Трампа, який виступає проти вступу України до НАТО, та саму присутність України, яка наполягає на членстві в Альянсі.