Україна може стати частиною НАТО, якщо союзники проявлять сміливість – Politico
Зараз росія знає, що все, що їй потрібно зробити, щоб запобігти приєднанню країни, - це вторгнутися і частково окупувати її - і це потрібно змінити.
Про це пише Politico .
Обраний президент США Дональд Трамп прагне завершити війну росії проти України, але його підхід досягнення справедливого й тривалого миру залишається невизначеним.
Найефективнішим варіантом було б надання Україні зброї та ресурсів, необхідних для відновлення контролю над її міжнародно визнаними кордонами 1991 року. Однак США й інші західні союзники досі дотримувалися стратегії надання допомоги, достатньої лише для того, щоб Україна могла вижити, але не перемогти.
Видання зазначає, що це спільна помилка Західного світу, а не Києва. Водночас врегулювання конфлікту має враховувати два ключові моменти: будь-яка угода має бути справедливою для України та забезпечувати їй надійний захист від майбутніх агресій з боку росії.
Президент Володимир Зеленський нещодавно натякнув на можливість завершення "гарячої фази" війни в обмін на членство в НАТО. Цей крок, хоча й суперечливий, заслуговує на серйозне обговорення.
Членство України в НАТО могло б забезпечити:
- ефективне стримування російської агресії;
- розподіл тягаря оборони між країнами-членами Альянсу;
- міцну основу для тривалого миру у Східній Європі.
- Навіть якщо післявоєнне врегулювання залишить частину української території під російським контролем, існує можливість приєднання України до НАТО за умовою обмеження гарантій колективної безпеки (стаття 5) лише до територій, що не знаходяться під окупацією.
Видання наводить три ключові кроки для реалізації цієї стратегії:
1. Офіційне зобов’язання України не застосовувати силу для повернення окупованих територій.
Київ міг би запозичити підхід Західної Німеччини, яка перед вступом до НАТО в 1954 році задекларувала мирний шлях вирішення територіальних суперечок.
2. Включення всієї міжнародно визнаної території України до НАТО.
Гарантії безпеки поширюватимуться лише на території, що не знаходяться під російським контролем. Це узгоджується з попередніми практиками НАТО щодо регіонів поза зоною дії статті 5, як-от острови Франції або британські Фолкленди.
3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору.
Ця стаття визначає географічну зону відповідальності НАТО. Її тимчасова зміна дозволить виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін існують, наприклад, для Греції, Туреччини та Франції.
Дослідження НАТО 1995 року щодо розширення Альянсу не накладає обов’язкової вимоги щодо вирішення територіальних суперечок до вступу. Воно лише зазначає, що такі суперечки мають бути врегульовані мирним шляхом, і їх вирішення буде одним із факторів, але не вирішальним.
Країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія чи Хорватія, успішно приєдналися до НАТО.
Нещодавно новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що розуміє почуття росії, яка заявляє про неприпустимість вступу України до НАТО.
