Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Україна зможе поступово вступити в Євросоюз після війни – дослідження

Україна зможе поступово вступити в Євросоюз після війни – дослідження
Фото: з вільного доступу
Після війни Україна матиме можливість вступити в Євросоюз і інтегруватись в європейський ринок, як це зробили інші держави Європи.

Важливо, що при цьому вона не перевантажить Євросоюз економічно.

Про це йдеться в дослідженні Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь і німецького Фонду Бертельсманна (WIIW). 

Статус України як країни-кандидата на членство до Європейського Союзу створив дискусії про готовність до вступу і викликав сумніви щодо того, чи зможе Україна відповідати Копенгагенським критеріям для вступу до ЄС через те, що вона велика, бідна і корумпована, і має величезний сільськогосподарський сектором, який може перевантажити ЄС.

В дослідження написано, що там вивчили здатність України відповідати економічним аспектам Копенгагенських критеріїв і порівняли її з країнами Центральної та Східної Європи на момент подання ними заявок на членство та вступу до ЄС. 

В WIIW вважають, що Україна здебільшого є типовою країною центральної, східної та південносхідної Європи. І за багатьма показниками її можна порівняти з Румунією, Польщею, країнами Балтії на момент подання ними заявки на членство в союз.

В певних галузях Україна вже має пристойний рівень конкурентоспроможності і це обіцяє хороші перспективи для майбутньої конвергенції, йдеться в дослідженні. 

Після закінчення війни, якщо Україна отримає гарантії безпеки, вона зможе йти шляхом успішної конвергенції і інтеграції з ЄС країн Центральної та Східної Європи.

Члабкими сторонами України є негативний демографічний прогноз, історичні труднощі із залученням прямих іноземних інвестицій і обмежений рівень наявної економічної інтеграції з ЄС. 

Але вирішення цих проблем має стати одним з головних економічних пріоритетів після закінчення війни.

В економічному плані Україна не перевантажить ЄС, адже якби країна приєдналася сьогодні, то економічне виробництво ЄС збільшилось би на 1%, його населення на 9%. Схожий ефект мав вступ Польщі до ЄС в 2004 році.

Перед російським вторгненняп ВВП України зростав швидше, ніж ВВП ЄС в 2000- 2008 роках,з 2010 по 2013 і з 2016 по 2019 рік. 

"Це говорить про те, що Україна має потенціал так швидко наздогнати відставання після закінчення війни, як це зробили нові члени на сході, особливо якщо вона отримає глибший доступ до спільного ринку та отримає фінансування від ЄС", - заявив заступник директора  Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь і співавтор дослідження Річард Грівсон.

Він додав, що надійна перспектива вступу до ЄС, якої країна не мала донедавна, значно допоможе цьому процесу економічного наздоганяння.

Економіка України сьогодні схожа на економічну структуру Румунії до її вступу в ЄС і сильно характеризується сільським господарством і видобувною промисловістю, тоді як промисловість відіграє меншу роль.

В макроекономічному плані Україна була відносно стабільною до війни, навіть незважаючи на те, що інфляція була традиційно вищою, ніж в інших країнах-кандидатів, а деякі сфери української економіки, такі як IT-сектор, металургія, оборонна промисловість і, перш за все, сільське господарство, вже є дуже конкурентоспроможними і мають великий потенціал.

Але з багатьма світлими є й темні сторони: одна з таких – величезні втрати населення, спричинені війною - біженців. Незалежно від того, як довго війна триватиме і чи відбудеться подальша ескалація війни, Україна, ймовірно, ніколи не зможе демографічно оговтатися від демографічних наслідків війни, як показало ще одне дослідження  Інституту.

В 2040 році, як прогнозують, в Україні буде близько 35 мільйонів жителів, а це на 20% менше, ніж до війни.

Нестача робочої сили також стане головною проблемою для реконструкції і економічного відновлення.

Друга серйозна проблема - нестримна корупція в поєднанні з усе ще слабким верховенством права, незважаючи на цілеспрямовані антикорупційні реформи останніх років.

На сьогодні Україна далека від інституційних стандартів країн-членів ЄС зі Східної та Центральної Європи на момент їхнього вступу до ЄС і приблизно її можна порівняти з Болгарією та Румунією в 1990-х роках. 

Аби досягти інституційного рівня цих двох країн, який, за загальним визнанням, був низьким, коли вони приєдналися до ЄС в 2007 році, Україні все ще потрібно досягти прогресу в боротьбі з корупцією.

 
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман