Верховна Рада проголосувала за легалізацію роботи тюремних капеланів

За даний законопроект проголосував 231 депутат.

Автором законопроекту є депутат Мірошниченко Юрій Іванович. 

У пояснювальній записці зазначається, що міжнародний досвід свідчить про позитивні наслідки функціонування інституту тюремних капеланів, який запроваджено також у тих країнах, що задекларували світський характер державної влади та принцип взаємного відокремлення державних і церковних структур.

"Європейська капеланська система має різні форми побудови. Капелани діють або на правах волонтерів (на добровільній основі), або як державні чиновники, які мають відповідне коло обов'язків. Правовою основою для тюремного служіння є Європейські пенітенціарні правила, доповнені внутрішньодержавними законами, положеннями та інструкціями. В Україні, на рівні відповідних законодавчих актів інститут капеланства досі не закріплений", - зазначають автори законопроекту. 

Законопроект спрямований на продовження співпраці між державою і церквою у напрямку пошуку ефективних механізмів створення умов для реалізації персоналом ДПтС України та членами їх сімей, засудженими та особами, взятими під варту, права на свободу совісті та віросповідання; рівності усіх конфесій та віруючих у можливостях задоволення та надання релігійних потреб; пріоритетності правил установ виконання покарань та місць попереднього ув’язнення під час планування та проведення заходів душпастирської опіки; недопущення появи та поширення релігійної ворожнечі. 

Капелани зможуть відвідувати установи виконання покарань для душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації установ в заздалегідь узгоджений час. Адміністрація установ повинна сприяти забезпеченню конфіденційності побачень. 

Крім того, капелан не може розголошувати інформацію, отриману на сповіді, в досудовому розслідуванні. Ця інформація є конфіденційною і не може використовуватися як доказ. 

Зазначається, що прийняття законопроекту сприятиме: забезпеченню конституційних прав і свобод персоналу ДПтС України та членів їх сімей, засуджених та осіб, взятих під варту, у сфері свободи совісті (права на свободу віросповідання та задоволення релігійних потреб); врегулюванню механізму задоволення релігійних потреб; духовному, культурному, моральному вихованню; профілактиці правопорушень та злочинів; адаптації колишніх в’язнів і створення можливостей у суспільстві; недопущенню стихійності у сфері взаємодії з представниками церков (релігійних організацій); побудові демократичного суспільства та відповідності європейським стандартам в гуманітарній сфері життєдіяльності суспільства.