Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Європа намагається відновити свій військовий вплив – The Economist

Європа намагається відновити свій військовий вплив – The Economist
Фото: AFP
Європейські країни почали більше витрачати на оборону, хоча одні роблять це швидше і рішучіше, ніж інші.

Відколи росія вторглася в Україну в лютому минулого року, все, здавалося б, змінилося. Проте через 14 місяців після того, якщо подивитися на те, чи гроші йдуть туди, де вони найбільше потрібні, картинка на континенті здається не однорідною. 

Про це пише The Economist.

"Загалом європейські витрати на оборону, за даними аналітичного центру SIPRI, минулого року зросли на вражаючі 13%. Але близько двох третин цієї суми з'їла інфляція. І ця оцінка також враховує росію і Україну", - пише видання.

Видання пропонує поглянути на Німеччину. Канцлер Олаф Шольц пообіцяв "Zeitenwende", історичний зсув, через три дні після початку російського вторгнення. Головним заходом Берліна було створення спеціального фонду для модернізації німецьких Збройних сил у розмірі 100 млрд євро (110 млрд доларів). Ці гроші були залучені за рахунок боргових зобов’язань. Але поки що цей фонд лишається майже недоторканим.

Ще одна проблема - це громіздкий процес закупівель у Німеччині. До кінця минулого року лише підготовка контрактів для бюджетного комітету парламенту, який має затверджувати будь-яку закупівлю на суму понад 25 млн євро, зайняла близько року. Досягти консенсусу в коаліційному уряді щодо того, як витрачати ці гроші, дуже непросто.

Викликає занепокоєння і той факт, що фонд буде використаний, щоб наблизити незмінний німецький оборонний бюджет в 50 млрд євро до мети НАТО, згідно з якою кожна країна-союзник повинна витрачати на оборону щонайменше 2% від свого ВВП. Цю мету не вдасться втілити до 2024 року, тобто через 10 років після того, як канцлер Ангела Меркель взяла на себе зобов'язання зробити це після російської анексії Криму.

У Великої Британії вистачить зброї приблизно на 8 днів, згідно з результатами симуляцій під час військових навчань, проведених у 2021 році. Це трохи краще, але не набагато. Але з тих пір запаси були ще більше виснажені військовою підтримкою у розмірі 2,9 млрд доларів, яку королівство надало Україні. Але проблеми армії Великої Британії набагато глибші і складніші. Десятиліття скорочень армії поставили під сумнів її здатність виставити навіть одну важку дивізію (близько 30 тисяч солдатів з танками, артилерією і гелікоптерами) в конфлікті за участю НАТО.

Інша велика діра в британського бюджеті - це модернізація ядерних сил стримування. Чотири нові підводні човни з балістичними ракетами Dreadnought будуються для заміни застарілих Vanguards, що коштуватиме щонайменше 31 млрд фунтів стерлінгів. Британія також розширює свій арсенал боєголовок Trident. Він має перевищити цільовий показник витрат НАТО, але зобов'язання незабаром досягти 2,5% було послаблене.

Франція також інвестує значні кошти у свої сили ядерного стримування, але навряд чи почне заміну своїх чотирьох підводних човнів типу Triomphant до 2030-х років. У січні президент Еммануель Макрон пообіцяв збільшити витрати протягом семи років починаючи з 2024-го до 413 млрд євро, що на 40% більше, ніж за останній бюджетний цикл, який розпочався в 2019 році, і має перевищити цільовий показник НАТО.

Макрон назвав агресію росії в Україні головною причиною того, що "дивідендів від миру більше немає", і заохотив французькі оборонні компанії перейти на "економіку війни".

Правий уряд Джорджії Мелоні в Італії не збирається збільшувати видатки на оборону. Незважаючи на попередні обіцянки досягти 2% ВВП до 2028 року, за словами аналітика з питань військового бюджету Франческо Віньярки, цього року Італія отримає трохи менше 1,5%.

Контраст з Польщею дуже разючий. Уряд Матеуша Моравецького має намір витратити 4% ВВП цього року. Жодна країна Європи, навіть три балтійські держави, які зобов'язалися збільшити свої військові витрати до 3% ВВП, не відчуває більшої загрози від агресії путіна. Незважаючи на членство в НАТО, пересічні поляки вважають, що якщо він переможе в Україні, вони будуть наступними. Польські аналітики також побоюються, що росія здатна відновити свої сухопутні війська всього за кілька років.

Вторгнення росії в Україну спричинило колективний шок у Європі. У НАТО з'явилась нова енергія і мета. По всьому континенту оборонні бюджети починають зростати. Але випробуванням буде те, наскільки довго збережеться відчуття нагальності і готовність щось робити.

Боротьба з ППО супротивника  по-українськи. Українці ефективно знищують російську ППО вздовж лінії фронту – Том Купер
Боротьба з ППО супротивника по-українськи. Українці ефективно знищують російську ППО вздовж лінії фронту – Том Купер
Дугін розповів, як зруйнувати Захід зсередини. Такер Карлсон і
Дугін розповів, як зруйнувати Захід зсередини. Такер Карлсон і "путінський Распутін" залізли у вітальню США – Джулія Девіс
Ситуація на східному фронті. Часів Яр, Сіверськ та можливість наступу на Харків та Суми – Frontelligence Insight та Дара Массіко
Ситуація на східному фронті. Часів Яр, Сіверськ та можливість наступу на Харків та Суми – Frontelligence Insight та Дара Массіко
росія просувається на Сході. Її військова ефективність підвищилася, проте, чи надовго? – Мік Раян
росія просувається на Сході. Її військова ефективність підвищилася, проте, чи надовго? – Мік Раян
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
росіяни втратили можливість наступати на оперативному рівні. Тож маємо 1000 маленьких атак піхотою – Том Купер
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас