Зруйнований Київ, спалена Москва: українські події надихнули польського художника намалювати кінець світу

"Імпульсом до створення цих картин були перші тривожні звістки про заворушення на київському Майдані. Я відчував, що протести українців можуть переродитися в щось більше і загрозливіше, а західні медіа замість зосередитися на протестах, більше звертали увагу на зимову олімпіаду в Сочі", - розповідає Жак в інтерв'ю Gazeta.pl.

"Я вирішив взяти слово і почав створювати колажі післявоєнних міст. Натхненний фотографіями Варшавського повстання і руїн Варшави, особливо тих, на яких можна побачити повстанців напередодні їх останнього бою – усміхнених, веселих. Коли вперше її (Варшаву - ред) побачив, то подумав, що саме так буде виглядати кінець нашого західного світу. Подібно, як в у "Пісні про кінець світу" Чеслава Мілоша, в якій кожен живе власним життям не очікуючи раптового кінця. Без блискавок і громів, без знаків і архангельських сурм, просто несподіваний кінець", - розповідає польський митець.

Київ

На питання про те, чому він змальовує майбутнє в такій апокаліптичній формі, Жак відповідає:

"Важко трактувати боротьбу в Україні, як якісь незначні сутички. Політики зберігають стриманість, коментуючи ці події. Мистецтво не повинно цього робити".

Вільнюс.

Токіо

Таллін

"В ідилію ми не мусимо вірити, бо й так у ній живемо. У Європі вже кільканадцять років маємо мир, але він не даний раз і назавжди, про що нагадує конфлікт в Україні", - вважає Міхал Жак.

Рига

Жак переконаний, що Захід відповідальний за те, що відбувається в Україні.

"Через торгівлю, через те, що впускає до нашого дому тільки тих, які нам пасують і лише на наших умовах, через продаж зброї і творення політично-торгових кордонів. Ліквідація кордонів усередині Європейського союзу у рамках шенгенської зони є добрим прикладом того, що ці лінії на мапі, які  відділяють наші країни можна стерти, що ми можемо жити понад кордонами, а не за їх межами. Україна, через протести і жертви на Майдані чітко висловила, що хоче того самого, на що ми відреагували або надто пізно, або занадто нерішуче", - стверджує польський митець.

Рим

Прага

Париж

"Про Україну, як і про Сирію чи Ірак, ми розмовляємо зі співчуттям, але також раціонально. Ми уміємо розділити політику від народу, тобто критикувати Росію за її агресивні дії в Україні, водночас не відчуваючи ненависті до звичайних росіян", - розповідає художник.

Він каже, що німці ставлять до подій в Україні холодніше від поляків, що пояснюється їх раціональним підходом до політики економічної взаємодії на Сході. "Німеччина експортує чотири рази більше товарів і послуг до Росії, ніж Польща", - додає Жак.

Нью-Йорк

Мадрид

Лондон

Німці, за словами Жака, не ігнорують актуальних подій в Україні, але також не хочуть вдаватися в занадто необачні політичні чи економічні ігри з Росією, оскільки раптовий зрив економічних відносин відіб'ється дуже голосною луною в Німеччині.

"Кажучи простіше, призупинення торгового співробітництва зі Сходом спричинить раптове зростання безробіття. Але не мається чого боятися, Німеччина - це досвідчена і урівноважена політика, вільна від забобонів і колоніальних тенденцій. Відтак візію поділу Європи чи Польщі між Берліном і Москвою я вважаю необґрунтованою", - вважає Жак.

Брюссель

Берлін

Амстердам

Жак переконаний, що війна Росії з Україною закінчиться діалогом.

"Історія дає нам досить багато доказів на те, що використання сили ніколи не будувало, а завжди нищило. Наближається 1 вересня, а разом з ним 75 річниця вибуху Другої світової війни. Це є добрим моментом, щоб ми нагадали собі, що нас може чекати, якщо ми припинимо між собою розмовляти. Ми мусимо припинити робити ті самі помилки, які вже щонайменше двічі привели світ на межу загибелі. Я маю надію, що мої колажі, хоч коштували мені багато годин роботи, колись я порву і викину до смітника", - підсумував Жак.

Міхал Жак: "За професією я електрик, за освітою – філософ. Зараз я є артистом, займаюся живописом у всілякій формі. У моїх роботах я стараюся з'єднувати графічну естетику з суспільно-політичними проблемами, а отже творити речі, які ви могли б також повісити над каміном і стіною в центрі міста. Крім того, я почав документувати історії поляків, які так само як і я приїхали колись до Берліна. Деякі на трохи, деякі назавжди".