Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Домашні ігри: політична конкуренція. Авторитарні операції впливу cпрацьовують, коли демократії розхитані – Едвард Лукас

Переклад iPress
Домашні ігри: політична конкуренція. Авторитарні операції впливу cпрацьовують, коли демократії розхитані – Едвард Лукас
Зображення створені за допомоги сервісу Canva
Відомий знавець росії, колишній журналіст, а тепер експерт з питань безпеки з Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас пояснює, чому автократи Китаю, росії, Ірану та Північної Кореї намагаються зараз повалити західну демократію. На його думку, найперше провина лежить на Заході, а причину можна сформулювати одним словом: зарозумілість.

У рік виборів демократія виглядає понівеченою. Економічна стагнація, величезні борги, громадські заворушення, страхітливі проблеми з імміграцією, соціальна фрагментація, культурна несміливість і політичний глухий кут – навряд чи це можна назвати привабливою пропозицією. 

Автократії насміхаються. Їхня система, принаймні так, як вони її зображують, не просто ефективна. У них немає історичного, географічного та морального багажу, який обтяжує Захід. Немає колоніальних імперій. Немає експлуатації, заснованої на несправедливій глобальній торговельній системі. Без лицемірства щодо прав людини. Ніякої безладної політичної невизначеності. Лише бадьорий фокус на економічному розвитку та політичній стабільності, ставлення до інших країн як до суверенних і рівних, а не лакеїв у застарілому світовому порядку.

У цих аргументах легко знайти прогалини. росія і Китай мають, м'яко кажучи, імперську спадщину. Автократіям не чужа політична невизначеність. Приклади питань: чи нападе материковий Китай на Тайвань? Чи нападе Північна Корея на Південну Корею з ядерною зброєю? Хто буде правити росією після путіна? Вибір між Байденом і Трампом, який стоїть перед американськими виборцями, у порівнянні з ними здається прозорим і керованим.

Але дискусійні питання не можуть замінити стратегію. Справа в тому, що ми живемо в епоху геополітичної конкуренції, де економічні та військові м'язи не є єдиними інструментами. Політичні ідеї також мають значення. Якщо Захід хоче перемогти, його захисники повинні викладати свої аргументи з більшою ясністю і фокусом.

У звіті Національного фонду підтримки демократії (National Endowment from Democracy), некомерційної двопартійної американської інституції, що значною мірою фінансується Конгресом, пропонується, як цього досягти: відкрито просувати демократію як організаційний принцип міжнародних відносин, пропагувати її успіхи, підкреслювати її здатність до самокорекції та інвестувати в інформаційну екосистему, яка підтримує поінформовані публічні дебати.

Чудові ідеї. Але нам потрібно набагато більше. Відправною точкою має стати неупереджена оцінка помилок, допущених протягом останніх трьох десятиліть. Приємно згадати, що 1991 року авторитарні ідеї стрімко відступали. Капіталізм загального добробуту був єдиною економічною системою, яка працювала. Демократія – багатопартійні вибори та верховенство права – була непереможною, тож складалося враження, що вона – назавжди. Такі затяті жорсткі режими Пхеньяну та Гавани здавалися комічним анахронізмом. Очолюваний США міжнародний порядок переміг комунізм, повалив режим Саддама Хусейна в першій війні у Перській затоці. Виглядало, що він керуватиме світом в осяжному майбутньому.

Так що ж пішло не так? Зарозумілість. Захід спіткнувся в колишній Югославії і перечепився головою у "глобальній війні з тероризмом" після терористичних атак 11 вересня 2001 року. Він проґавив наслідки економічного піднесення континентального Китаю і коріння реваншизму в росії. На економічному фронті так звані генії політики керували катастрофічною кризою 2008 року, коли фінансова система з високим рівнем кредитного навантаження переклала свої збитки на плечі платників податків, дозволивши авторам катастрофи зберегти свої прибутки. За той самий період ми дозволили інтернету розвиватися як центральній нервовій системі сучасної цивілізації, систематично надаючи перевагу зручності, адаптивності та низькій вартості над безпекою та захистом. Коротко кажучи, зарозумілість, наївність, самовдоволення і жадібність.

Такий самоаналіз є болючим і руйнівним, особливо для авторів цих помилок. Але він є здоровим, а не руйнівним, і є ознакою вільних суспільств. Автократіям, навпаки, це важко, навіть неможливо. росія так і не засудила сталінізм, китайське керівництво ходить навшпиньки навколо ще більших злочинів епохи Мао (натомість сучасний Тайвань енергійно займається вивченням власного періоду кривавих репресій).

Чесність щодо минулого породжує ясність і бачення. Це зробить західну критику егоїстичного кумівського капіталізму, що практикується в континентальному Китаї, Ірані та росії (та експортується ними), набагато потужнішою. Так, ми робимо жахливі помилки, але ми визнаємо їх і вчимося на них. А як щодо вас?

Джерело: CEPA

путін має програти в Україні. Занепокоєння Заходу зачекають – Пітер Дікенсон
путін має програти в Україні. Занепокоєння Заходу зачекають – Пітер Дікенсон
нова російська імперія путіна – це кошмарно кривавий фарс. Як і наступ до Дня перемоги – Девід Екс
нова російська імперія путіна – це кошмарно кривавий фарс. Як і наступ до Дня перемоги – Девід Екс
Теорія перемоги для України. Захід має позбавитися страху перед росією – Foreign Affairs
Теорія перемоги для України. Захід має позбавитися страху перед росією – Foreign Affairs
Військові кампанії України – 2024. Аналіз та висновки – Мік Раян
Військові кампанії України – 2024. Аналіз та висновки – Мік Раян
росіяни продовжують тиснути майже по всьому фронту. Фронт тримається – Том Купер
росіяни продовжують тиснути майже по всьому фронту. Фронт тримається – Том Купер
Експерти заликають: настав час спрямувати заморожені активи росії в Україну. Проте міністри G7 готові віддати тільки відсотки
Експерти заликають: настав час спрямувати заморожені активи росії в Україну. Проте міністри G7 готові віддати тільки відсотки
Фронт стабілізувався. росіяни продовжують втрачати техніку та людей – Дональд Гілл
Фронт стабілізувався. росіяни продовжують втрачати техніку та людей – Дональд Гілл
Нафтодолари продовжують годувати російську військову машину. Хоча багато російських суден простоюють у портах
Нафтодолари продовжують годувати російську військову машину. Хоча багато російських суден простоюють у портах