RSS
ЗДОРОВ'Я СТАТТІ

Лондонський психіатр Денис Угрин: "Індивідуалізація – одна з причин поширення депресій у Європі"

Одна з найбільших проблем в українській психотерапії – це використання методів, які не мають доказової бази і є неефективними
Старший лектор в Інституті психіатрії Лондонського університету, КПТ-терапевт, доктор Денис Угрин займається дитячою та підлітковою психіатрією і щороку приїздить з Великобританії до України обмінюватися досвідом у сфері психотерапії з українськими колегами.
Лондонський психіатр Денис Угрин: "Індивідуалізація – одна з причин поширення депресій у Європі" Фото: paradigmmalibu.com

 В Українському католицькому університеті він викладає один із найбільш поширених в країнах Заходу метод когнітивно-поведінкової терапії. Напередодні Дня психічного здоров’я говоримо про збільшення популярності послуг психотерапевтів, реформи у сфері психічного здоров’я у Великобританії та неефективні методи психотерапії. 

В Україні люди соромляться визнавати, що потребують послуг психолога та психотерапевта, бо це викликає негативні стереотипи. Натомість у Великобританії послуги психотерапевтів досить поширені. Чому консультації з цими фахівцями так по-різному сприймають? 

Попри те, що у Великобританії існує низка державних програм з розвитку психотерапії,  там люди також у певній мірі соромляться звертатися за консультаціями. З роками стигматизація зменшується, але все ж існує. Раніше у моїй практиці було багато батьків, які не хотіли діагностувати психічні розлади у своїх дітей. Вони запевняли, що в їхніх родинах і в житті їхніх дітей все гаразд. Зараз же деякі батьки самі просять перевірити дитину і встановити діагноз. Очевидно, з цього приводу стали менше соромитися – стигматизація зменшилася. Психічному здоров’ю почали надавати більше значення, з’явилися закони проти дискримінації осіб з неповносправністю. Так, у Великобританії роботодавець не може відмовити людині у працевлаштуванні на підставі якоїсь хвороби або неповносправності. Нещодавно, переглядаючи резюме великої кількості кандидатів, я обрав найкращих трьох. У програмі з базою даних відразу з’явилося віконце з повідомленням, що серед відкинутих кандидатів є люди з неповносправністю, і чи випадково це не стало підставою відмови, адже це дискримінація. Це важливий момент, на який у Великобританії зважають. Є ще кілька причин, чому люди перестали приховувати і менше соромитися діагнозів психічних розладів. Зокрема, у школах надають пільги для дітей з поставленим діагнозом психічних розладів. Діти із розумовою відсталістю можуть мати додаткові заняття. Діти з аутизмом часто навчаються у спеціальних школах. У Великобританії державні програми з охорони психічного здоров’я спрямовані на подолання суспільних стигм щодо консультацій із психологом. Політики і співаки відкрито говорять про особисті психічні розлади. У кінематографі також просувається ідея психічного здоров’я – у багатьох серіалах є сюжети, де герої звертаються за консультаціями до психологів і психіатрів. 

У країнах Заходу до 40% усіх випадків інвалідності виникають через психічні розлади. Використання антидепресантів – це звична річ. Попри розвинуту психотерапію і медицину, люди мають проблеми з психічним здоров’ям. Як ви це пояснюєте? 

У країнах Заходу дійсно збільшується кількість людей з депресією. Причини різні, і не всі я зможу пояснити. Більша частина усіх хвороб – це комбінація генетичного компонента та компонента впливу зовнішнього середовища. Попри те, що поширеність генетичних маркерів психічних хвороб майже не змінюється, кількість людей з депресією зростає. Отже, є інші чинники, а не тільки генетика. Так, аутизм – це хвороба з великим елементом успадкування. Водночас кількість людей з аутизмом зростає. Виникає запитання – зростає поширеність самої хвороби чи зростає діагностика? Відповідь проста – поширеність навряд чи збільшується, зате до психіатрів почали звертатися люди, яких ми раніше не діагностували. Аутизм вважався рідкісною хворобою, яка траплялася в однієї людини на тисячу. Але останніми роками її частота – більше ніж в одної людини на сто осіб. Звичайно, йдеться не про спадковість, а про зростання діагностики. 

Щодо депресії питання залишається відкритим. Результати певних досліджень вказують на те, що зросла саме її поширеність. Одна з причини зростання депресій у країнах Заходу – це збільшення індивідуалізації суспільства. Західне суспільство рухається від спільноти до індивідуалізму. З одного боку, це добре, а з іншого, зникає взаємодія між людьми, і люди, які були близькими між собою, віддаляються одне від одного. Багато людей похилого віку живуть на самоті і мало контактують. Перехід від близьких сімейних стосунків до більш індивідуальних є одним з факторів зростання психічних розладів. Припускаю, що в Україні сім’ї набагато міцніші і ближчі ніж у Великобританії. Водночас поширеність психіатричних хвороб в Україні є вищою ніж у Великобританії. Можливо, причиною є алкоголізм чи бідність. У країнах Заходу ще однією проблемою, пов’язаною із психічним здоров’ям є самоушкодження серед підлітків. За останній час підлітки значно частіше вдаються до самоушкодження. В соціальних мережах і веб-сайтах деякі субкультури популяризують таку практику серед молоді. Девіантна поведінка молодої люди має певний елемент соціального впливу. Дуже часто діти імітують поведінку інших, щоб бути поміченими. 

Якщо дитина потрапляє у субкультурне середовище, її там щось приваблює. Що саме, на вашу думку?

Без сумніву, це прийняття одне одного. Здебільшого субкультури приваблюють тих дітей, які мають проблеми у спілкуванні з іншими підлітками. Там вони знаходять взаємодію, підтримку і взаєморозуміння. У підлітковому віці дружні стосунки стають найважливішою частиною життя, і якщо вони не можуть знайти дружбу в мейнстрімкультурі, то знаходять її в інших місцях. Часто ці середовища є шкідливими для здоров’я і практикують самоушкодження. Щоб вирішити цю проблему, треба насамперед зрозуміти мотивацію дитини. Вона повторює дії інших заради того, щоб зберегти дружбу і бути в колективі. Отже, найперше, дитині треба забезпечити здорове соціальне середовище, в якому вона почала б товаришувати і загалом контактувати із людьми без самоушкодження. 

"Психічне здоров’я" досить широке поняття. Майже в кожної людини бувають кризи – тривоги, зникнення сну, пригнічений настрій. Що можна вважати проблемою? Як британські фахівці визначають – психічно здорова людина чи ні?

Треба зрозуміти різницю між симптомами і хворобою. Симптоми психіатричних хвороб є майже у всіх людей. Але кількість хворих є дуже маленькою. Симптоми ще не свідчать про хворобу. Хвороба наступає тоді, коли з’являється дисфункція. Люди, які бояться павуків чи висоти, не є психічно хворі. Ці страхи рідко призводять до дезадаптації до навколишнього середовища. Вони мають друзів, роботу, займаються спортом. Але коли внаслідок симптомів людина втрачає роботу, друзів, погіршуються стосунки з рідними, це вже ознака хвороби. Отже, психічний розлад діагностують за двома елементами – симптоми і дисфункція. Якщо вони відсутні, то і хвороби немає. 

Великобританія пройшла свій шлях у сфері реформ психічного здоров’я. Які кроки були найважливішими і що з того варто запровадити в Україні? 

Великобританія йшла дорогою поступових реформ. Одна з найбільш важливих – це деінституалізація пацієнтів з психічними розладами. Замість тривалого лікування в лікарнях пацієнти перейшли на амбулаторне лікування. У наших клініках тривалість лікування у стаціонарі є дуже короткою – 35 днів у середньому. Тоді як раніше це могло тривати роками. Зараз основна робота ведеться не в стаціонарі, а в амбулаторіях. Це велика справа, яка змінила на краще життя багатьох тисяч пацієнтів. Очевидно, громадська психіатрія має багато проблем, але їх не можна зрівняти з проблемою десятків років життя в тюрмі психіатричної лікарні. В Україні варто також провести таку реформу. Зокрема, зменшити тривалість лікування дітей у стаціонарах. Деякі зміни відбуваються одночасно – і у Великобританії, і в Україні, зокрема, поява нових психофармакологічних засобів. 

Друга важлива реформа – це розвиток психотерапії. За останні роки у Великобританії набув популярності метод когнітивно-поведінкової терапії. В країні розробили державну програму, спрямовану на навчання, тренування та супервізію великої кількості психотерапевтів, зокрема, в сфері КПТ. Люди, які довгий час чекали на психотерапевтичні послуги, зі збільшенням кількості фахівців могли її отримати набагато швидше. В Україні проблема в тому, що більшість видів психотерапій, які використовуються, на жаль, не мають доказової бази. Треба розуміти, що серед різних видів психотерапевтичних методів є такі, які довели свою ефективність і ті, які є неефективними і не працюють. Зокрема, КПТ є лідером серед психотерапій із ефективною доказовою базою. В Україні фахівцям варто сконцентрувати увагу не просто на психотерапії як на абстрактному понятті, а на психотерапії, яка має доказову базу. Це може бути метод когнітивно-поведінкової терапії, окремі форми сімейної терапії (має доказову базу при анорексії), інтерперсональна терапія (має доказову базу при депресіях). І навпаки, я б не радив розвивати психотерапії без доказової бази. 

Чи можете назвати, які види психотерапій не мають доказової бази

Дуже велику кількість неефективних психотерапій використовують у лікуванні аутизму. Зокрема, з використанням тварин, вживанням вітамінних додатків. Зазвичай їх рекламують і пропонують нечисті на руку люди. Заради здоров’я дитини батьки йдуть на всілякі пропозиції. Завдання фахівців нашої галузі – застерегти від психотерапій, які не дають результату. Коли дитині з патологією аутизму пропонують психотерапію, наприклад, з використанням дельфінів, це є нонсенсом з наукової точки зору. Я би дуже радив батькам попросити такого психотерапевта показати наукове дослідження щодо ефективності. Немає жодних доказів, що дельфінотерапія змінює центральні симптоми аутизму. Якщо вам за великі гроші пропонують дельфінотерапію, будьте певні, що вас обманюють. 

Довідка

Доктор Денис Угрин – дитячий та підлітковий психіатр, КПТ-терапевт, старший лектор в Інституті психіатрії Лондонського університету. Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та у 1998 року переїхав до Лондона. Там здобув післядипломну підготовку у сфері дитячої та підліткової психіатрії. У Великобританії працює дитячим психіатром в лікарні Maudsley (Лондон), а також є деканом магістерського курсу з дитячої психіатрії в King's College London (відділ Лондонського університету). Денис Угрин веде програму обміну інформацією між Великобританією і Україною і організовує щорічні конференції з питань розвитку психіатричних служб в Україні. Його основні професійні інтереси – запобігання психічним розладам особистості і ефективні заходи щодо самоушкоджень.

Спілкувалася Ірина Наумець

 
Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

08 10 2016 00:35
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ
TrendStat