Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Нами керує простий патріотичний мотив, ми – за українську мову, - вікіпедист

Юлія Костюк
Нами керує простий патріотичний мотив, ми – за українську мову, - вікіпедист
Мар'ян Довганик
Один із наймолодших адміністраторів української Вікіпедії Мар’ян Довганик веде Твіттер. Твіт від 15 січня 2015, закріплений вгорі стрічки. У ньому йдеться про те, що: "Хто робить добро, ніколи не буде порожнім".

Міністр освіти і науки України (2007-2010) Іван Вакарчук у березні 2010 року звернувся із заявою до академічної спільноти України, в якій закликав науковців долучитися до розвитку Вікіпедії. Днями чинний Міністр освіти і науки Сергій Квітзвернувся до академічної спільноти з аналогічною заявою (див. фото). А от Міністр культури В’ячеслав Кириленко сам зареєструвався у Вікіпедії та створив статтю про Міжнародний день пам’яток і визначних місць. А потім ще і пост про це – у Фейсбуці, тобто популяризував Вікіпедію двічі. З реально корисних кроків - у червні цього року за підтримки Мінкульту Вікіпедія оголосила конкурс "Пам’ятки України. Крим", приурочений до Дня кримськотатарського прапора.

На цьому державна допомога у сфері розвитку україномовного інтернет-простору в межах Вікіпедії закінчується.Вікіпедисти ж діють самотужки. І творять неймовірне. Перша україномовна стаття, "Атом", створена 30 січня 2004 року. Сьогодні україномовна Вікіпедія – це більш ніж півмільйона статей, авторами яких є понад 1200 осіб зі всієї України. "Нас усіх поєднує бажання допомогти українському інтернет-простору, долучитися до чогось великого", - ділиться один з адміністраторів Мар’ян Довганик.

На інтерв’ю з  iPress.uaнаш співрозмовник прийшов у футболці з написом "Вітер На-Дії". Допомагає з проведенням молодіжного духовного фестивалю, що саме розпочався у Львові. 23-річний магістр української філології – активний дописувач онлайн-енциклопедії. Отримав статус вікі-адміністратора, будучи десятикласником. Тоді виділяв проекту по 25-30 годин на тиждень, тепер – менше. Його нік "MaryankoD"- перший на Стіні слави Вікіпедії. У рейтинг дописувачів потрапляють ті, завдяки чиєму внеску (за весь період), Вікіпедія отримала не менше 100 000 переглядів за місяць. У випадку Мар’яна – це 1 млн. 29 тис. переглядів за місяць.

Уже понад  8 років Ви активно займаєтеся вікі-діяльністю. Як все починалось для Вас, чим на той час була Вікіпедія?

Я "включився" у вікі-життя ще школярем завдяки моєму старшому брату. Саме він  розказав мені про інтернет-проект, де кожен може дописувати матеріали, а потім, завдяки активності, досягнути рівня адміністратора. Я захопився цією ідеєю – можливо, я колись стану адміністратором Вікіпедії?

Уже в ті роки над українським розділом дуже інтенсивно працював професор Володимир Білецький. Свою Гірничу енциклопедію, видану в Донецьку, він повністю інтегрував у Вікіпедію. Таким чином тоді можна було прочитати глибоко професійні статті, присвячені темі гірництва, але не можна було знайти бодай якоїсь інформації, наприклад, про найбільші  міста світу.

До речі, ця проблема зберігається і сьогодні.  Люди, які пишуть гарні статті, є переважно спеціалістами вузького профілю. Таким чином стаття про органічну хімію як розділ науки про природу може бути недопрацьованою, а от конкретні органічні сполуки – розписані максимально детально.

Який вектор розвитку є пріоритетним для української Вікіпедії?

Сьогодні важливим напрямом розвитку є оновлення існуючих статей. Багато читачів, побачивши новеньку напівсиру статтю, розчаровуються і переходять на інші гілки Вікіпедії. За рахунок конкурентного мовного поля, передусім, – на російську.

Ми ростемо. Усе, що відбувається у Вікіпедії, – відбувається добре. Це один із найпопулярніших сайтів в інтернет просторі. Наше завдання – робити його якіснішим і якіснішим. З кожним днем.

-  Українська Вікіпедія не підтримується державою фінансово. Іномовні розділи онлайн-енциклопедії живуть в аналогічних реаліях?

Дійсно, фінансової державної підтримки Вікіпедії в Україні, на жаль, не існує. Але про неї можна говорити в контексті досвіду інших держав. Скажімо, фінансову підтримку держави отримує німецька Вікіпедія. Крім того, у Німеччині діють різні програми стимулювання, ініційовані Урядом. Особливо активно своєю онлайн-енциклопедією опікуються уряди скандинавських країн.

Наприклад, шведська та нідерландська Вікіпедії, за рахунок державної підтримки,  мають велику кількість статей – далеко непропорційну величині мовної спільноти цих країн. Звичайно, урядове стимулювання грає свою роль, але і усвідомлення важливості проекту робить свій внесок у якісний розвиток цих мовних розділів. Розуміння того, що "нам це потрібно". Розвиток української Вікіпедії лежить саме в такій парадигмі.

Будь-яка публікація залишається інтелектуальним продуктом його творця. Вас, як творців, не знають. Інформація з Вікіпедії – рай безтурботних студентів – копіюється без зазначення джерел. Вас це не ображає?

Ні, анітрохи. Я маю можливість удосконалити свої знання, тому що написання будь-якої публікації– це завжди узагальнення, систематизація опрацьованої з різних джерел інформації.

А ще це відчуття –"тебе читають". Якось мікробіологи казали: "От напишемо ми статтю у якомусь часописі. Скільки людей її побачить? У Вікіпедії читачів значно більше". Якось я зауважив як студенти-філологи носились з моєю статтею про наддністрянський говір. Вони не знали, що матеріал мій, але мені було приємно, що мене читають. Я розумів, що зробив корисну справу – інформація поширилась. А ще, нами керує простий патріотичний мотив, ми – за українську мову.

Разом з тим, усі автори мають право на те, щоб їхню працю можна було ідентифікувати. При копіюванні матеріалу з Вікіпедії потрібно зазначати, що він поширюється на умовах ліцензії. В ідеалі, там же мають зазначатися усі автори, які долучилися до створення статті.

Але з авторами статей важко ознайомитись, навіть якщо поставити собі таке завдання.Наприклад, відкриваю Стіну слави української Вікіпедії. З перших 10-ти осіб у списку – одразу ідентифікувати  можна лише одну людину – автора та редактора першої національної української Гірничої енциклопедії  Білецького Володимира Стефановича, про якого Ви згадували.  Чому дописувачі приховують справжні імені за ніками?

Питання ніків – надто індивідуальне. Я керувався бажанням приховати себе за ніком, тому що будучи школярем,  не знав, як інші вікіпедисти мене сприйматимуть. До речі, не безпідставно. Якось я листувався з канадійським вчителем. Він з повагою відносився до мене за мій внесок в україномовну Вікіпедію. Але його ставлення змінилось, коли він дізнався, що я навчаюсь у 10 класі.

Серед вікіпедистів чимало дописувачів-альтруїстів, які не потребують слави, подяк, винагороди. Їхня діяльність є жертовною. Знаю декілька таких авторів, причому жоден з них не відкрив свого імені чи прізвища. А скільки вони вклали у проект! Надзвичайно багато.

Над чим працюєте зараз, які плани на майбутнє?

Зараз працюю над розробкою детального шаблону для написання статей про село України: як структурно оформити велику 30-тисторінкову статтю про українське село.

В моїх планах – розроблення теми географії Польщі з акцентом на селах північної частини Польщі, де живуть українці. А також націлений зробити серію статей по темі української літератури. В українській Вікіпедії на сьогодні не вистачає людей, які б цим займалися.

П.С. До речі, про звернення Міністрів освіти і науки України – колишнього і теперішнього – Івана Вакарчука та Сергія Квіта. Пропоную гру "знайдіть відмінності".

Добре, що видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи не є об’єктами авторського права.

Чи дійсно США прихильні до України? Вимоги до обстрілів російських НПЗ – збочення – The Hill
Чи дійсно США прихильні до України? Вимоги до обстрілів російських НПЗ – збочення – The Hill
Як кремлівські агенти скуповують політиків Європи та США. Та чи є протидія – огляд ЗМІ
Як кремлівські агенти скуповують політиків Європи та США. Та чи є протидія – огляд ЗМІ
росіяни повільно просуваються. Хоча й зазнають великих втрат – Дональд Гілл
росіяни повільно просуваються. Хоча й зазнають великих втрат – Дональд Гілл
Коаліція лиходіїв. Напад Ірану на Ізраїль – лише одна кампанія в набагато більшому конфлікті – Еліот Коен
Коаліція лиходіїв. Напад Ірану на Ізраїль – лише одна кампанія в набагато більшому конфлікті – Еліот Коен
Подвійні стандарти Сполучених Штатів у захисті союзників. Як створюються передумови для розповсюдження ядерної зброї – Філліпс О'Брайен
Подвійні стандарти Сполучених Штатів у захисті союзників. Як створюються передумови для розповсюдження ядерної зброї – Філліпс О'Брайен
Союзники можуть збивати дрони та ракети націлені на Ізраїль на території інших країн. Тоді чому це не можна робити для України?
Союзники можуть збивати дрони та ракети націлені на Ізраїль на території інших країн. Тоді чому це не можна робити для України?
Захід дуже сильно облажався. Україні бракує пілотів для F-16 та ППО для захисту електростанцій – Том Купер
Захід дуже сильно облажався. Україні бракує пілотів для F-16 та ППО для захисту електростанцій – Том Купер
Республіканська партія – партія путіна. Поглинання її росіянами – чи не найуспішніша операція впливу в історії – The Bulwark
Республіканська партія – партія путіна. Поглинання її росіянами – чи не найуспішніша операція впливу в історії – The Bulwark