Міністр освіти і науки України (2007-2010) Іван Вакарчук у березні 2010 року звернувся із заявою до академічної спільноти України, в якій закликав науковців долучитися до розвитку Вікіпедії. Днями чинний Міністр освіти і науки Сергій Квітзвернувся до академічної спільноти з аналогічною заявою (див. фото). А от Міністр культури В’ячеслав Кириленко сам зареєструвався у Вікіпедії та створив статтю про Міжнародний день пам’яток і визначних місць. А потім ще і пост про це – у Фейсбуці, тобто популяризував Вікіпедію двічі. З реально корисних кроків - у червні цього року за підтримки Мінкульту Вікіпедія оголосила конкурс "Пам’ятки України. Крим", приурочений до Дня кримськотатарського прапора.
На цьому державна допомога у сфері розвитку україномовного інтернет-простору в межах Вікіпедії закінчується.Вікіпедисти ж діють самотужки. І творять неймовірне. Перша україномовна стаття, "Атом", створена 30 січня 2004 року. Сьогодні україномовна Вікіпедія – це більш ніж півмільйона статей, авторами яких є понад 1200 осіб зі всієї України. "Нас усіх поєднує бажання допомогти українському інтернет-простору, долучитися до чогось великого", - ділиться один з адміністраторів Мар’ян Довганик.
На інтерв’ю з iPress.uaнаш співрозмовник прийшов у футболці з написом "Вітер На-Дії". Допомагає з проведенням молодіжного духовного фестивалю, що саме розпочався у Львові. 23-річний магістр української філології – активний дописувач онлайн-енциклопедії. Отримав статус вікі-адміністратора, будучи десятикласником. Тоді виділяв проекту по 25-30 годин на тиждень, тепер – менше. Його нік "MaryankoD"- перший на Стіні слави Вікіпедії. У рейтинг дописувачів потрапляють ті, завдяки чиєму внеску (за весь період), Вікіпедія отримала не менше 100 000 переглядів за місяць. У випадку Мар’яна – це 1 млн. 29 тис. переглядів за місяць.
- Уже понад 8 років Ви активно займаєтеся вікі-діяльністю. Як все починалось для Вас, чим на той час була Вікіпедія?
Я "включився" у вікі-життя ще школярем завдяки моєму старшому брату. Саме він розказав мені про інтернет-проект, де кожен може дописувати матеріали, а потім, завдяки активності, досягнути рівня адміністратора. Я захопився цією ідеєю – можливо, я колись стану адміністратором Вікіпедії?
Уже в ті роки над українським розділом дуже інтенсивно працював професор Володимир Білецький. Свою Гірничу енциклопедію, видану в Донецьку, він повністю інтегрував у Вікіпедію. Таким чином тоді можна було прочитати глибоко професійні статті, присвячені темі гірництва, але не можна було знайти бодай якоїсь інформації, наприклад, про найбільші міста світу.
До речі, ця проблема зберігається і сьогодні. Люди, які пишуть гарні статті, є переважно спеціалістами вузького профілю. Таким чином стаття про органічну хімію як розділ науки про природу може бути недопрацьованою, а от конкретні органічні сполуки – розписані максимально детально.
- Який вектор розвитку є пріоритетним для української Вікіпедії?
Сьогодні важливим напрямом розвитку є оновлення існуючих статей. Багато читачів, побачивши новеньку напівсиру статтю, розчаровуються і переходять на інші гілки Вікіпедії. За рахунок конкурентного мовного поля, передусім, – на російську.
Ми ростемо. Усе, що відбувається у Вікіпедії, – відбувається добре. Це один із найпопулярніших сайтів в інтернет просторі. Наше завдання – робити його якіснішим і якіснішим. З кожним днем.
- Українська Вікіпедія не підтримується державою фінансово. Іномовні розділи онлайн-енциклопедії живуть в аналогічних реаліях?
Дійсно, фінансової державної підтримки Вікіпедії в Україні, на жаль, не існує. Але про неї можна говорити в контексті досвіду інших держав. Скажімо, фінансову підтримку держави отримує німецька Вікіпедія. Крім того, у Німеччині діють різні програми стимулювання, ініційовані Урядом. Особливо активно своєю онлайн-енциклопедією опікуються уряди скандинавських країн.
Наприклад, шведська та нідерландська Вікіпедії, за рахунок державної підтримки, мають велику кількість статей – далеко непропорційну величині мовної спільноти цих країн. Звичайно, урядове стимулювання грає свою роль, але і усвідомлення важливості проекту робить свій внесок у якісний розвиток цих мовних розділів. Розуміння того, що "нам це потрібно". Розвиток української Вікіпедії лежить саме в такій парадигмі.
- Будь-яка публікація залишається інтелектуальним продуктом його творця. Вас, як творців, не знають. Інформація з Вікіпедії – рай безтурботних студентів – копіюється без зазначення джерел. Вас це не ображає?
Ні, анітрохи. Я маю можливість удосконалити свої знання, тому що написання будь-якої публікації– це завжди узагальнення, систематизація опрацьованої з різних джерел інформації.
А ще це відчуття –"тебе читають". Якось мікробіологи казали: "От напишемо ми статтю у якомусь часописі. Скільки людей її побачить? У Вікіпедії читачів значно більше". Якось я зауважив як студенти-філологи носились з моєю статтею про наддністрянський говір. Вони не знали, що матеріал мій, але мені було приємно, що мене читають. Я розумів, що зробив корисну справу – інформація поширилась. А ще, нами керує простий патріотичний мотив, ми – за українську мову.
Разом з тим, усі автори мають право на те, щоб їхню працю можна було ідентифікувати. При копіюванні матеріалу з Вікіпедії потрібно зазначати, що він поширюється на умовах ліцензії. В ідеалі, там же мають зазначатися усі автори, які долучилися до створення статті.
- Але з авторами статей важко ознайомитись, навіть якщо поставити собі таке завдання.Наприклад, відкриваю Стіну слави української Вікіпедії. З перших 10-ти осіб у списку – одразу ідентифікувати можна лише одну людину – автора та редактора першої національної української Гірничої енциклопедії Білецького Володимира Стефановича, про якого Ви згадували. Чому дописувачі приховують справжні імені за ніками?
Питання ніків – надто індивідуальне. Я керувався бажанням приховати себе за ніком, тому що будучи школярем, не знав, як інші вікіпедисти мене сприйматимуть. До речі, не безпідставно. Якось я листувався з канадійським вчителем. Він з повагою відносився до мене за мій внесок в україномовну Вікіпедію. Але його ставлення змінилось, коли він дізнався, що я навчаюсь у 10 класі.
Серед вікіпедистів чимало дописувачів-альтруїстів, які не потребують слави, подяк, винагороди. Їхня діяльність є жертовною. Знаю декілька таких авторів, причому жоден з них не відкрив свого імені чи прізвища. А скільки вони вклали у проект! Надзвичайно багато.
- Над чим працюєте зараз, які плани на майбутнє?
Зараз працюю над розробкою детального шаблону для написання статей про село України: як структурно оформити велику 30-тисторінкову статтю про українське село.
В моїх планах – розроблення теми географії Польщі з акцентом на селах північної частини Польщі, де живуть українці. А також націлений зробити серію статей по темі української літератури. В українській Вікіпедії на сьогодні не вистачає людей, які б цим займалися.
П.С. До речі, про звернення Міністрів освіти і науки України – колишнього і теперішнього – Івана Вакарчука та Сергія Квіта. Пропоную гру "знайдіть відмінності".
Добре, що видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи не є об’єктами авторського права.
