"Країна мрій - 2012". Піснями, ремеслами, забавами (фото)
Українські блогери діляться враженнями про фестиваль, який з року в рік набирає все більшу популярність та розростається новими атракціями та виконавцями.
Про це розповідає користувач morfindel:
"Были эпизодически. В целом нормально, хотя в этом году как-то без пассионарности, на зато и без дождя. Вот, например, козацкий нижний футбол с затесавшейся козачкой.
Рекрутинг футболистов.
Напомнил цигана из фильма "Пропала грамота".
Сыч, например.
Астарта с Дилей.
Православные дреды.
Диля.
На другой, бесплатной сцене лютовал Орест Лютой. "С чего начиналась Московия" - с тоской в глазах завел Мухарский.
Еще душевно получилось "Слава Україні, і її синам" на мотив "Этот день победы".
От могилянского Капранова слева до глобальных Капрановых справа.
Самое опасное место в Киеве. Как признались торговавшие рядом женщины, одно из самых популярных мест для фотографирования.
Триптих "Моя борьба".
Медовуха с вишней, медувоха с айвой, медовуха с орехом.
Детская батарея наводится на мажорский частный сектор на Печерске.
И ВВ под конец.
Кто не помнит, как исполняется лучшая песня фестиваля, то это выглядит примерно так:
Но сам фестиваль внезапно закончился в 9-50, после чего начался футбол. Так себе, честно говоря.
Конец связи".
"Наверное, это единственное мероприятие с большим количеством людей, куда я готова ходить без опаски (а я боюсь толп, когда-то была очень неприятная история, расскажу как-нибудь), - розповідає користувач ЖЖ kabluchok:
Бомбой этого года для меня стали Шпилясті кобзарі - группа молодых парней, играющих на бандурах украинскую народную музыку на современный лад. Народные песни в их исполнении превращаются то в джаз, то в рэп, то в попурри из известнейших западных мелодий. Мы возвращались к ним трижды, никак оторваться не могли.
Мне вообще очень нравится, когда старое не отправляют в сундук на почётное хранение, а активно вплетают в текущую жизнь. Вышиванки с джинсами, вертепы в технике оригами, драйвовые современные мелодии на бандурах - старое должно жить и обновляться, превращаясь из "старого" в "нынешнее", как мне кажется.
Вот так жгут парни (простите за попсовый источник, но в другом я не нашла качественной записи). Смотреть можно, начиная с 1:23:
Купила жбан, керамическую настенную рыбу и очередного барашка в коллекцию, выгуляла новое платье, видела однокурсника (он меня не узнал), однокурсниц (они-то как раз узнали), и вроде бы вечером на выходе промелькнула zzzulfiya, но было уже темно и я не очень уверена.
Кажется, я так зарядилась, что могу равномерно осветить небольшую комнату:)"
Із користувачем kabluchok погоджується і відомий блогер zzzulfiya:
"Це єдине місце, куди можна піти в натовп без відрази і роздратування. почуваєшся серед своїх, в буденності ці "свої" розпорошуються чомусь серед не дуже своїх.
я не прихильниця особливої вимогливості до національно свідомих - особливо щоб вони тобі були зобов'зані давати чи робити щось на шару чи за копійки. але принаймні, ти очікуєш порозуміння і того, що тебе не будуть ошукувать і дерти з тебе.
деякі продавці краму мене не порадували, особливо цінами на череп'я глиняне або вишиванку. але загалом всі решта були кльові.
з тих же підстав я не люблю погано організованих заходів. вчора Скрипка уклався в час, і був наприкінці виступу дуже зворушений, що було видно. я навіть блеать, всплакнула трохи, коли побачила, як всі довкола співають "чув, я, чи то снилось мені, що існує країна мрій, в тій країні росте чарівний гай". і таки чарівний гай так пахкотів липою, що можна було здуріти, сльози від цієї суцільної радості стояли в очах у багатьох.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На львівському Alfa Jazz Fest виступили світові зірки джазу
я взагалі давно слідкую за ефектом, який спричиняє ВВ і Скрипка зокрема, на будь-яку публіку. ще живучи в Луцьку я була какбе головою спонтанно утвореного фан-клюбу.
вчора позитивний ефект скрипкотерапії підтвердив себе навіть на особливо депресивному останні два дні О'дуванові, який побачивши і почувши Скрипку вперше вживу, дещо розгубився і таращився, як баран на нові ворота, але було очевидно, що щось всередині його перемикнулося, якась клямка не витримала і все пішло природнім шляхом. сьогодні він просто випромінює позитив і здорову активність.
з огляду на колишню мою узагальнену теорію поділу людських випромінювань, Скрипка попри його позасценовий прагматизм і навіть трошки, жлобізм, є абсолютним взірцем біоса. взірцем некроса є багато хто на сцені, а особливо Мадонна".
Мисткиня Катерина Прийдан ділиться світлинами із ремісницького "табору" фестивалю:
Вся в работе:
Анечка Дупак и ее мега-сумочки:
Я с учениками (простите, дорогие ученики, что не все - сел аккумулятор):
Про "модний" бік "Країни Мрій" і не тільки, розповідає у своєму блозі Ельга Райген:
"Цього року мене теж туди занесло на дурничку бо запросили взяти участь у проекті Етно-Fashion. Ходила у симпатичному жакетику і спідничці від чудової Олесі Теліженко. Сама колекція створена на основі народного мистецтва витинанки, яким займається батько пані Олесі. Дуже цікаві і красиві речі, я б собі щось таке придбала з задоволенням. А фото чекайте, будуть пізніше.
Нам дали перепустки на обидва дні, але в перший я протупила і забула поставити акуми в фотик, тому фотозвіт маю тільки з другого дня. Але другий день був класний! Взагалі цього року Країна Мрій дуже порадувала музичними відкриттями. Для мене це наш гурт Фолькнери, бурятський колектив Намгар, бразилійка Ліліан Вієйра у перший день. А в другий були чудові грузини з колективу Mgzavrebi, які подарували відвідувачам фестивалю надзвичайно теплий і душевний виступ. Їхній соліст на одній з пісень спустився зі сцени і пішов в народ танцювати з усіма, і після кожної виконаної пісні вигукував українською: "Дякую!", а насамкінець свого виступу вони заспівали "Реве та стогне Дніпр широкий", і Співоче поле просто вибухнуло. Закривав фестиваль Олег Скрипка з ВВ, Ле Гранд Оркестра та скрипалем Василем Попадюком. Останньою зіграли пісню-гімп фестивалю "Країна мрій", було класно.
Окрім цього у другий день ми на галявині слухали казки нашого улюбленого Сашка Лірника, я навіть затесалася у актори до його казки, це було дуже весело :) Чекаємо на вихід фільму за його казкою "Чорний козак".
Загалом цьогорічна Країна Мрій пройшла дуже весело і душевно. До зустрічі наступного року :)
другий день Етно-Fashion, колекція Христини Рачицької
колекція до Євро
колекція модного дому Ріто
татарський колектив з надзвичайно гарною солісткою
колоритний хлопець
Сашко Лірник :)
я затесалася в герої казочки :)
стільки щастя :)
з Сашком. ну як його такого душевного і класного не любити?
Ma Valise, Франція
Mgzavrebi, Грузія
солісти гурту ТаРута, виступали у перший день, і брали участь в Етно-Fashion в якості моделей для показу взуття :) дуже привітні і гарні люди, які роблять неймовірну музику
незмінна вечірня сцена
ВВ :)
