Активи ''колишніх'' під парасолькою

На сьогодні найбільшою поразкою України у сфері повернення активів стало зняття арешту з 23 млн. доларів Миколи Злочевського (екс-міністра екології) 21 січня 2015 року.

 

 

Арештовані активи Злочевського були у квітні 2014 року на рахунках компанії "Бросіті Інвестмент", що володіє компанією "Бурісма холдінг", бенефіціар якої – Микола Злочевський. Ця компанія соратника Януковича в Україні добуває газ. При чому потужно наростила об'єми видобутку вже після Майдану. В 2014 дочки "Бурізми": "Парі", "Еско-Північ", "Перша українська газонафтова компанія", "Надрагаз", "Алдеа Україна" добули 692 мільйони кубометрів, що на 50% більше ніж у 2013, а у 2015 виходять на мільярд.

 

До речі, ці структури Злочевського левову частину спецдозволів на видобуток вуглеводнів в Україні отримали порівняно нещодавно – в часи Янукович’а. І видав їх сам собі Злочевський на посаді міністра екології.

 

Ця корупційна видача ліцензій самому собі, стала підставою для висновків британського слідства про злочинне походження коштів.

 

Цитую фрагмент рішення Центрального кримінального суду Британії: "Британський офіс по боротьбі з шахрайством в особливо великих розмірах мав обґрунтовані підстави вважати, що відповідач займався злочинною діяльністю в Україні, а кошти на рахунку в БНП вважалися такими, що становили доходи від злочинної діяльності з наступних причин: статки Миколи Злочевського збільшились, коли він займав державну посаду і єдиним видимим джерелом його приватних статків були доходи отримані з ліцензій на експлуатацію мінеральних ресурсів, які надавалися його компанії, коли він перебував на державній посаді".

 

Ось, наприклад, ліцензії видані міністерством екології під керівництвом Злочевського фірмам Злочевського на видобуток сланцевого газу.

 

 

Також можна звернути увагу, що частина ліцензій була видана фірмам Злочевського його наступником на міністерській посаді Едуардом Ставицьким, тому що вони віддавна були партнерами. Це красномовно демонструє випадок 2006 року, коли Едуард Ставицький обіймав посаду керівника НАК "Надра України". Тоді ліцензія на вивчення надзвичайно перспективного Сахалінського нафтогазового родовища була передана від НАКу до ТОВ "Геолсоюз". Засновниками останньої фірми офіційно був Андрій Кіча та Вадим Омельченко.

 

У 2015 році на суді в Британії цей же Андрій Кіча був представником зі сторони відповідача – Миколи Злочевського, директором з юридичних питань Бурізми. Тобто – 100% менеджер Злочевського. Другий засновник – Вадим Омельченко в Україні був відомий, як зять Джарти, що у 2006 році обіймав посаду міністра екології, саме в його команді тоді працював Ставицький.

 

Тобто можна говорити про давні партнерські державно-приватні, тобто корупційні стосунки Злочевського та Ставицького.

 

Арешт з рахунків компанії Миколи Злочевського був знятий завдяки бездіяльності України. Зокрема через не здійснення посадовцями Генпрокуратури, відповідальними за міжнародний напрямок, своїх прямих обов'язків.

 

Я дослідила, що 31 грудня 2014 року орган досудового розслідування генпрокуратури надав керівнику Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури Віталію Каську проект запиту до Великобританії про міжнародно-правову допомогу в переарешті коштів. До нього був долучений примірник письмового повідомлення про винесення підозри Злочевському, ухвала Печерського райсуду про накладання арешту на 23 млн. доларів.

 

Однак Віталій Касько знаючи, що в цей час у Великобританії йде слухання щодо зняття арешту з вказаних коштів, не поспішав направляти запит. 4 січня він відправив у Великобританію тільки проект запиту, що не має жодної юридичної сили, аргументуючи це тим, що його треба узгодити та доопрацювати.

 

В результаті слідчий запит про міжнародно-правову допомогу підписаний Каськом було направлено компетентним органам Сполученого Королівства лише 21 січня – акурат після рішення Британського суду в Інтересах Злочевського про зняття арешту з його активів.

 

Отже, Головне управління генпрокуратури з міжнародно-правового співробітництва "підіграло" Злочевському.

 

Чому? Можливо причина – конфлікт інтересів Віталія Каська.

 

Я ознайомилася з рішенням суду про зняття арешту з рахунків Злочевського.

 

Представник Злочевського – Андрій Кіча, на суді у Великобританії, повідомив, що кошти на рахунки Бросіті надійшли від продажу активів, що належать Миколі Злочевському в Україні – нафтотерміналу та нафтобази в Херсоні.

 

Кіча пояснив суду, що у жовтні 2013 року Злочевський продав цей актив "Rosseu вusіnes grоup", що була дочірньою компанією "Ветек", власником якої є Сергій Курченко. Отож у Британії були арештовані кошти, що надійшли Злочевському від Курченка!!!

 

Тут варто нагадати, що керівник міжнародно-правового управління заступник генпрокурора Віталій Касько, що вчасно не направив міжнародно-правовий запит у Британію, до свого працевлаштування у генпрокуратуру був партнером юридичної фірми "Арцінгер". Ця фірма у жовтні 2014 року підписала договір з дочкою "Роснефти", в якому зобов'язалася зняти арешт з... "палива Курченка, яке було арештоване в рамках розслідування справи про спільні злочинні оборудки Курченка і "Роснефти". В цій же справі були арештовані також нафтопродукти на Херсонській нафтобазі, тай сама Нафтобаза, яку Злочевський перед Майданом встиг продати Курченку.

 

Відповідно бездіяльність та зволікання посадовця генпрокуратури Віталія Каська у справі Злочевського у Британії може пояснюватися конфліктом інтересів останнього. Адже "Роснефть" – клієнт юридичної компанії "Арцінгер", була зацікавлена у закриті британської справи.

 

Однак Віталій Касько уникає відповідальності за бездіяльність у важливій для Україні темі повернення активів через сильне лобі.

 

Зокрема, нещодавно в Україні відбувся конкурс на посаду антикорупційного прокурора. Фаворитом цього конкурсу був Віталій Касько. Його кандидатуру просували громадські структури, що отримують грантові кошти. В конкурсній комісії його активно підтримувала член комісії – Мері Батлєр з Департаменту юстиції США, що у 2014 році очолила Ініціативу з повернення викрадених активів. Підтримка Каська була надзвичайно високою не зважаючи навіть на відсутність яких-небудь позитивних результатів в сфері повернення активів Януковича. Хоча це були прямі посадові обов'язки Каська, адже він очолював міжнародне управління при всіх трьох посткормайданівських генпрокурорах. Дивовижно: підтримка Каська залишалася високою навіть після оприлюднення інформації про приватизацію Каськом двох шикарних квартир в центрі столиці, отриманих ним від генпрокуратури. Фактично мова йшла про використання Каськом свого службового становища в інтересах особистого збагачення за державний кошт. Західне суспільство є надзвичайно чутливими до такої неетичної, по-суті корупційної поведінки державних службовців. Тому виглядають дивними заяви Мері Батлєр про те, що "Касько остання надія зламати хребет українській корупції".

 

Також не зрозумілою є відсутність реакції американського посольства на оприлюднення інформації про те, що членом правління Трансперенсі інтернешнл України, яка фінансується за рахунок, в тому числі, американських платників податків є Тімур Бондарєв – керуючий партнер юридичної фірми "Арцінгер" (там же працював Касько). Це саме Бондарєв керував "Арцінгером", коли юрфірма підписала договір з дочкою "Роснефті" про зняття арешту з "палива Курченка". Нагадаю, що в США введені санкції проти "Роснефти" та її структур.

 

І в мене є підозра, що причина такого серйозного лобі Каська, якраз в тому, що він своєю бездіяльністю порятував кошти Злочевського арештовані в Британії. Адже Злочевський зараз - поважний бізнесмен, який залучив в раду директорів своєї Бурізми впливових на Заході осіб.

 

Я читала коментарі директорів Бурізми в інтернеті, про те що, Злочевський, навпаки- жертва режиму Януковича, бо був звільнений з Мінекології в 2012 році. А що його подальше працевлаштування заступником секретаря РНБОУ Клюєва не рахується?

 

Насправді, Злочевський був в серцевині корупційних оборудок режиму Януковича – зокрема він опікувався "розпилом" "кіотських коштів", розкраданням державних коштів на утилізації шкідливих відходів, "дерибаном" надр. Він був пов'язаний з найодіознішими стовпами режиму Януковича – наприклад, з Юрієм Іванющенком. Це, зокрема, прослідковується через учасника Ради директорів Бурізми – радника ради директорів Вадима Пожарського.

 

З 2011р. по 2012 р. Вадим Пожарський очолював переговорну групу з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, щодо відновлення статусу України в Кіотському протоколі від Міністерства екології та природних ресурсів України, яке тоді очолював Злочевський.

 

З лютого 2012 року, тобто вже після звільнення Злочевського, при міністрі Єдуарді Ставицькому аж по квітень 2014 року він був заступником Голови Державного агентства екологічних інвестицій України. Це саме те агентство, яке погоджувало проекти, що фінансувалися за рахунок кіотських коштів. Всього в рамках Кіотського протоколу в Україну надійшло 4.7 млрд. коштів, більшість яких було розкрадена. Також зауважу, що куратором схем з розкрадання кіотських коштів був Юрій Іванющенко. І робив він це через людину Злочевського - Пожарського.

 

Адже Пожарський був ключовою фігурою в системі виділення коштів кому треба, адже при Ставицькому був керівником Міжвідомчої робочої групи з розгляду проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій, членом цієї групи був і Микола Злочевський, як "радник прем'єр-міністра".

 

Ця робоча група, зокрема, погодила виділення 1.7 млрд. грн. Кіотських коштів на утеплення шкіл, в основному у донецькому регіоні. У мене є копія звіту Державної фінансової інспекції (акт ревізії N07-2314) та звіт міжнародної технічної експертизи проведеної в кінці 2013 року, де йдеться про те, що цитую: "факт невиконання будівельних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією в ПОВНОМУ ОБСЯЗІ встановлений по КОЖНОМУ об'єкту". Іншими словами, кошти були розкрадені. Ким? Офіційно тендер на утеплення виграли фірми "Антіс трейд", "Содель", "Стройінвест 2007". Однак ці фірми існували лише на папері, тому вони наймали в якості підрядника ТОВ "Карпатибудінвест".

 

ТОВ "Карпатибудінвест" – це структура Іванющенка. Адже його заснували ТОВ "Фінансова компанія "Лідер"- відома фірма Іванющенка, а також ПАТ "ЗНВКІФ "Нові технології" – не менш відома фірма Іванющенка, яку очолював бізнес-партнер Юрія Єнакієвського Іван Аврамов.

 

Підтвердження того, що кіотські кошти в темі утеплення шкіл були виведені саме через "Карпатибудінвест" – нещодавнє рішення суду. 15 липня 2015 року Господарський суд міста Києва стягнув з ДП "Держекоінвест" 24,61 млн гривень заборгованості на користь ТОВ "Карпатибудінвест", за виконання теплосанації 38 об'єктів соціальної сфери у Луганській області загальною вартістю 204,62 млн. гривень.

 

Тобто Іванющенко продовжує дограбовувати країну по старих схемах. Цьому сприяє той факт, що вчорашній директор з зовнішньоекономічної діяльності "Карпатибудінвесту" Олег Недава з кінця листопада минулого року є народним депутатом України у фракції "Блоку Петра Порошенка".

 

Тобто, по-суті, склалася система суцільної кругової поруки, коли активи посадовців Януковича напряму, або "втемну" (тобто, як жертви маніпуляцій) захищають не лише особи з середовища "колишніх", а також посадовці, депутати, як провладні так і "незалежні" громадські організації та незалежні ЗМІ. Фактично завдяки змальованій вище багатоплановій "недоторканості" активів одного Злочевського, склалася така ситуація, що всі активи всіх колишніх стали "недоторканими" та "неповерненими". (Можна згадати, яка істерика почалася після появи дієвого законопроекту 3025 про спецконфіскацію арештованих активів в держбюджет). Кругову поруку вдасться проламати? Це зокрема покаже голосування за 3025.

 

Тетяна Чорновол, народний депутат України