Оскільки здатність росії підтримувати виробництво є обмеженою, всі російські військові зусилля доволі поспішні.
Коли десь наприкінці 2025 року у російських збройних силах закінчаться бойові машини, що залишилися з часів (Першої) холодної війни і досі зберігаються на складах, здатність росії виробляти та/або відновлювати їх зменшиться мінімум на дві третини. Ба більше, голова російського Центрального банку заявила, що економіка країни не може підтримувати стабільність на цих рівнях нескінченно довго.
Звісно, поки що немає ознак значного масового громадського опору режиму, але щомісяця росія "постачає" в Україну 15-30 000 чоловіків. Цих людей вилучають з економіки, якій вже в грудні не вистачало 5 мільйонів робочих рук. При цьому українські безпілотники починають атакувати російські засоби виробництва. У міру розвитку українських можливостей вплив цих атак може варіюватися від "мінімального" до "масованого".
З іншого боку, Україна та її (серйозні) союзники постійно нарощують виробництво боєприпасів. Чеських та естонських закупівель артилерійських снарядів на світовому ринку має вистачити для підтримки українських оборонних зусиль протягом року – після того, як вони почнуть надходити в червні. Слід пам'ятати, що ці боєприпаси "відокремлені" від того, що можуть надати європейські союзники.
Виробництво французьких самохідних артилерійських систем "Цезар" та українських "Богдан" незабаром перевищить українські втрати в артилерії: дальність і точність цих систем вже зараз роблять їх більш ефективними, ніж системи, які є на десятиліття старішими.
Виробництво танків і бойових машин піхоти в країнах Альянсу є низьким (м'яко кажучи), і хоча українські втрати техніки невеликі – вони все ще перевищують темпи виробництва. Частково їх замінять сотні бойових броньованих машин радянських часів, які Україна, ймовірно, отримає від Польщі після того, як ця країна замінить їх на машини з Кореї або налагодить ліцензійне виробництво у себе вдома.
Але це все ще "майбутнє".
Наразі найбільшою загрозою для України є ракетні та безпілотні атаки на її критично важливу інфраструктуру, втрати для обмеженого контингенту військовослужбовців, нарощування виробництва зброї та боєприпасів, а також розгортання російських планерних бомб. Зараз росіяни посилюють свої наступальні операції – очевидно, прагнучи використати як свій імпульс, так і той факт, що українська протиповітряна оборона є неадекватною.
Бої в Авдіївці протягом жовтня були інтенсивними, і росія втратила багато техніки, сконцентрованої в одному районі. Бої в Тернах, Часовому Ярі, на захід від Авдіївки і в Новомихайлівці є "колективно" більш інтенсивними, і це відображається у вищих показниках втрат російської техніки за останні два місяці. Втрати російського особового складу є високими з жовтня (приблизно на 100-200 осіб більше на день, ніж у розпал хвилі захоплення російських полонених під час атак на Бахмут (і Вугледар)): це поступово зменшує "вікно вразливості" України через нестачу засобів протиповітряної оборони та артилерії.
росія нарощує наступальні операції, оскільки українська протиповітряна оборона є недостатньою, вікно вразливості України через нестачу артилерії закривається, а у росіян залишилося 18-24 місяці боєздатності механізованих наступальних сил.
Поточний цикл показує, що росія здійснює постійні повітряні та артилерійські обстріли, за якими слідують механізовані та десантні атаки, доки не закінчаться боєприпаси, техніка та особовий склад. Потім вони беруть кілька днів на заміну та переоснащення і починають новий раунд атак. Вони повільно просуваються вперед, і Сирський каже, що в деяких районах ситуація є критичною для української оборони. Немає жодних ознак того, що російські атаки закінчаться найближчим часом, тому питання полягає в тому, скільки росія може витримати, перш ніж її військова машина зупиниться, і скільки вона втратить при цьому. Наразі у країни залишилося приблизно 18-24 місяці з точки зору "механізованої наступальної боєздатності".
Потім, і за умови, що Україна зможе накопичити достатню кількість боєприпасів і поліпшити свою протиповітряну оборону, настане черга ЗСУ перейти в наступ.
Годинник цокає.
Наступні два графіки склав Ендрю Перпетуа.
Місячний показник за квітень екстраполюється на основі темпів втрат до цього часу.
Warspotting повідомляє, що за десять днів квітня було знищено 100 російських БМП і 47 російських танків. Якщо темпи втрат залишаться такими ж, то за місяць ці цифри потрояться. Втрати всієї техніки, яку ми відстежуємо, неухильно зростають з листопада...
Три різні лінії на наступній діаграмі демонструють середньодобові втрати в кожному місяці за роками: 2022 рік знаходиться внизу і середньодобові втрати (за місяцями) ніколи не перевищували 559. 2023 рік представлений лінією посередині, і середньодобові втрати коливалися від 500 до 776 до жовтня. З листопада 2023 року до лютого 2024 року втрати підскочили до 846 і вище. Велика Британія стверджує, що щоденні втрати російського особового складу в березні знизилися до 913 осіб.
БТРи зняті з виробництва вже десятки років, і майже всі, що залишилися на озброєнні, були зняті з озброєння. Тому їхня кількість зменшується через природне вибуття...
На основі свого аналізу Ендрю Перпетуа перераховує причини знищення танків. Під час свого щотижневого виступу на YouTube він зауважив, що його контакт в українських артилеристів сказав йому, що їх "заохочують не ділитися ураженнями від артилерії"...
