RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

#нова_еліта Народний депутат -це представник інтересів людей і його завдання служити інтересам народу

"Ось мені подобається англійський вислів civil service, тобто державне служіння. Thank you for your service – це не просто вдячність, це справжній вияв глибокої вдячності та поваги і це найвища народна винагорода для політика"
Єгор Чернєв – народний депутат України від партії Слуга Народу. Підприємець, експерт з цифрової та інноваційної економіки. Випускник King`s College London (Великобританія), навчався на факультеті державної політики та менеджменту. Має більше 10 років менеджерського досвіду, керував компанією в сфері телеком та ІТ - ТОВ "Нові Медіа Проекти". Експерт HiTech Office Ukraine, один із співавторів Digital Agenda Ukraine, Стратегії інноваційного розвитку України, Експортної стратегії ІКТ України. Один з ключових авторів Стратегії розвитку цифрової економіки України 2030. Сьогодні є директором програми Startup in Residence ініціативи Tech Ukraine. Автор наукових статей з венчурного інвестування. Голова ГО "Інноваційна нація", член Наглядової Ради ГО "Professional Government Association", член ГО "Автомайдан". В 2014 році пішов добровольцем до лав Національної гвардії України.
#нова_еліта Народний депутат -це представник інтересів людей і його завдання служити інтересам народу Чернєв Єгор

Від бізнесу до громадянської діяльності: фактор Революції Гідності та АТО

Які ваші сподівання на початок роботи нового Парламенту?

- Сподівання у мене дуже прості і беруть початок ще з 2004 року з Помаранчевої революції, коли, будучи студентом, разом з друзями піднімали свій вуз на Майдан і були очікування, що от зараз все зміниться, але тоді ми свої очікування дали на відкуп тим, хто прийшов до влади. Зрештою, побачили що воно так не працює. 2014 я теж брав активну участь в Революції Гідності, був майже у всіх гарячих точках, з розумінням, що ми зараз боремося за країну, але після Майдану стало ясно що знову давати все на відкуп політичній еліті не варто і потрібно включитись самому - з боку громадянського суспільства.

Мої 5 років після Майдану - це дві паралельні прямі: бізнесова – треба було заробляти гроші на життя, і громадська робота: від АТО до написання та розробки стратегій інноваційного розвитку країни в якості консультанта та експерта. Останні кілька років займаюсь питанням становлення інноваційної та цифрової інфраструктури економіки. А відтак, мої сподівання – впровадити ці наробки , і, як наслідок, прийти до економічного зростання, до образу країни, про яку мріяв ще з 2004 року. Разом з новою командою, оновленим на 80 відсотків парламентом ми маємо шанс змінити систему знову, систему, яка перетравлює навіть правильних людей.

Чому вирішили саме зараз йти до Парламенту, а не лишитись працювати і впроваджувати інновації на рівні експерта?

 - Тому що розумію, що на рівні Верховної Ради можна зробити значно більше. Розумію, що в попередніх скликаннях не було людей, які в Парламенті представляли би експертизу цифровізації та цифрової економіки. Якось ми дуже мало приділяємо цьому уваги в 21 сторіччі. У розвинених країнах швидкий розвиток відбувається якразх завдяки використанню інноваційних та цифрових продуктів: інноваціі - це висока додана вартість, а цифрові технології – оптимізація процесів, що, як результат, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та ефективності. Ми ж, натомість, живемо в своєму коконі і сподіваємось, що і надалі наша ресурсна економіка дасть можливість конкурувати на світових ринках. Саме законодавчий орган має задавати правильні вектори.

Ви були учасником АТО. Як особисто на вас вплинув цей досвід? Наскільки він вас змінив?

- Скажу одну важливу річ: у мене, як і більшості тих, хто повернувся з АТО, дуже загострене відчуття справедливості. Те, що ми в нормальному житті сприймаємо як належне у ставлені держави до людини, ти сприймаєш дуже гостро і не лише як щось особисте, але у глобальному суспільному розрізі.

А як щодо світоглядних змін?

- Світоглядні зміни справді мали місце. Майдан – ми виборюємо право на гідне життя , АТО - ми відстоюємо свої території , а повернувшись ясно розумієш потребу ширше і глибше дивитись на те що ти робиш і здатен зробити. Для себе я чітко усвідомив, що кожен має нести відповідальність за країну. Не буде у нас доброго царя, який прийде і все вирішить за нас. Доки ми самі не будемо включатись на кожному етапі нічого не зміниться. І якраз АТО підсилило це розуміння. Саме тому я не повернувся в бізнес, а почав більше уваги приділяти громадській діяльності .

Будучи сам новою людиною української політики, спілкуючись зі своїми теперішніми колегами по Парламнту. Чи відчуваєте ви, що ви маєте шанс стати новою політичною елітою?

- Мені не подобається поняття еліта, як і поняття звичайний українець: хто такий звичайний українець? Це такий дуже штучний поділ. Ми називаємось Слуга народу і в цю назву вкладаємо розуміння ролі народного депутата. Не має бути жодного пієтету до народного депутата, бо він – це представник інтересів людей і його завдання служити інтересам народу. Тому я говорив би не про нову еліту, я би назвав це зміною старої, з дозволу сказати, еліти, на представників народу, людей, які прийшли і готові служити.

«Не має бути жодного пієтету до народного депутата, бо він – це представник інтересів людей і його завдання служити інтересам народу.»

Ось мені подобається англійський вислів civil service, тобто державне служіння. Thank you for your service – це не просто вдячність, це справжній вияв глибокої вдячності та поваги і це найвища народна винагорода для політика, наприклад, в Британії. Тому ми маємо завдання і бажання змінити сприйняття образу депутата і ВР як Олімпу для небожителів.Впевнений, що цей патерн зміниться зі зняттям недоторканності, тоді і охочих стане менше і сам статус знецінеться, в хорошому значенні цього слова.

Взагалі ми, "Слуга Народу", одним з ключових завдань бачимо повернення довіри до Парламенту і всі можливості для цього ми зараз маємо.

Інноваційні рішення для державних підприємств. Стартап замість аутсорсингу

 

На "Нових лідерах" ви запрезентували проект "InnovNation" мета якого об’єднати бізнес, державні підприємства та інноваційні команди. Як, на вашу думку, мотивувати бізнес інвестувати в інновації?

- Зайду здалеку. Як я вже зазначав, ми маємо ресурсу економіку з низькою доданою вартість і для того щоб змінити цю ситуацію потрібно розвивати інноваційний сектор. За даними OECD, інноваційний сектор на сьогодні на 55% складається з цифрових інновацій. В Україні ми маємо приблизно 50 тис. ІТшників, 4% ВВП вже дає ІТ індустрія, зростає й експортна частка інформаційного продукту, але… Проблема в тому, що 90% ІТ компаній в Україні - це аутсорсинг. Для прикладу візьмемо iPhone, субівартість якого складає 30-35% від його ринкової вартості, решта – це інтелектуальна власність, роялті. І навіть якщо він збирається в Китаї, Китай може претендувати лише на частку цих 30-35%, а основна частка, роялті, йде до США в компанію Apple . Така ж картина з нашим аутсорсингом : ми виробляємо продукт для Європи чи США , претендуючи на ті самі відсотки з субівартості , але ні копійки не отримаємо від інтелектуальної власності .

Тому ідея була така – розвернути всіх наших хлопців та дівчат програмістів- аутсорсерів з роботи на іноземні компанії на створення продукту, відкриття стартапів тут в Україні. І ми зіткнулися, по- перше, з відсутністю запиту від бізнесу, по-друге, айтішники , сидячи на 3000-5000 дол в місяць, не хочуть ризикувати зі стартапом, не будучи впевненими злетить він чи ні. Розуміючи таку картину: з одного боку армія айтішників, з іншого - 3000 державних підприємств, котрі мають багато проблем з оптимізацією своєї діяльності. Ми побачили можливість, перетин інтересів, коли держпідприємства можуть стати першими замовниками продукту, а стартап, отримавши першого реального замовника й інвестиції, зможуть масштабуватись до повноцінного бізнесу.

Такі компанії як Укрзалізниця, Укрпошта мають ряд проблем з тим же документообігом, отимізацією роботи операціоністів і так далі… Тому ми вирішили так: держпідприємства надають перелік своїх проблем, стартапи розробляють рішення і беруться ці проблеми закрити, а відтак ми вирішуючи проблеми держпідприємств з одного боку, одночасно створюємо новий перспективний бізнес з високою доданою вартістю, зареєстрований в Україні.

Але більше спротиву було не зі сторони стартаперів, а з боку якраз державних підприємств. Я мав ряд зустрічей з деякими з них, і проблема в тому, що вони охоче говорять: "…так, давайте давайте, але давайте не зараз, а десь за місяць. Приходиш за місяць чуєш: "…ну зараз вибори, давайте після…", - йдеш до них після виборів – посилаються на несформований бюджет, і так постійно відкладається.

Тому, наразі це трансфорувалось в дещо інший проект Startup in Residencets -стартапи для міст, бо виявилось міста більш динамічно реагують на таку ініціативу . За моделлю Амстердама ми співпрацюємо наразі з Києвом та Вінницею за тією ж концепцією : міста озвучують проблему , стартапи пропонують рішення, яке імплементується на міському рівні, а стартап залишає за собою право інтелектуальної власності і можливість масштабуватись.

Ми маємо якісний людський капітал, завдання полягає в тому, щоб ми нарешті продавали не людський ресурс, а готовий високотехнологічний продукт.

«…корпоратизація існуючих , приватизація неефективних  та нормалізація роботи державно -приватного партнерства, -  ці три складових здатні дати потужний поштовх економічному розвитку в цілому.»

Так що робити з держпідприємствами? Можливо переконати, що для них вигідно інвестувати в інновації?

- Тут спостерігається фактична чи номінальна відсутність корпоративного управління в держпідприємствах . Прив’язка до рознарядок з міністерств нівелює свободу дії та ініціативи, - що зпустили згори – те й роблять. Так, ми вже прийняли законодавство про корпоратизацію державних підприємств, почасти вона була проведена. Але менеджери що пристосувались до рознарядкової моделі не будуть ефективні в корпоративній культурі, бо там менеджер відповідає за ефективне використання грошей на місцях, а не всі готові ризикувати бюджетними грошима і мислити категоріями ефективності.

Можливо тоді реформа міністерств і виконавчої влади змінить ситуацію?

 - Так, корпоратизація існуючих , приватизація неефективних та нормалізація роботи державно - приватного партнерства, - ці три складових здатні дати потужний поштовх економічному розвитку в цілому. З одного боку ми знімаємо бюджетний тягар, приватизуючи неефективні, інші, через корпоратизацію, мають стати ефективними, а державно - приватне партнерство здатне залучити додаткові інвестиції у великі інфраструктурні проекти і, до речі, в цифровізації та інноваціях це дуже затребувна модель., Тому що про яку діджиталізацію може йтися, коли 40% території не має широкосмугово інтернет - покриття? Це так звана проблема "останньої мил". I коли провайдеру не вигідно заводити кабель у віддалений населений пункт, де стоїть 3 хатинки і саме тут потрібне державне партнерство . Але на сьогодні у нас, на жаль, така модель фактично не працює, ну я принаймні не можу згадати жодного прикладу такого партнерства.

Інвестиції: як приманити венчурного інвестора

Питання про сферу ваших наукових зацікавлень. Як нам залучати венчурних інвесторів для розвитку інноваційної економіки? Які умови потрібно для них створити?

- У першу чергу, це ті самі базові умови необхідні для будь- якого інвестора, не тільки венчурного. Основний блок проблем інституційний : відсутність верховенства права, корумповані суди, великий бюрократичний тягар. Специфіка венчурного інвестування - вища ризикованість і додавати до цих ризиків ще й ризики на рівні держави з боку інвестору не резонно. Завтра Баришівський чи Печерський суд вирішить, що в цьому стартапі вже немає його інвестицій, і у венчурного інвестора виникає резонне справедливе питання: навіщо мені сюди інвестувати? Відповідно для нього вигідніше запропонувати нашому стартаперу можливості десь в США . Є дослідження, які показали, що у прийнятті рішення, в яку країну інвестувати, венчурний інвестор в першу чергу звертає увагу на продукт і команду, потім на правові питання, можливості захисту своїх прав власності. Вже там далі йдуть питання корупції тощо… Деякі дослідження навіть показують що певний пул інвесторів вкладає в країни з високою корупцією, бо там зрозумілі механізми прийняття рішень, відразу закладаючи це в інвестиційні ризики , але така стратегія виправдана лише в короткостроковій перспективі. Ще одна проблема для України – нерозвиненість фондового ринку.

Це такі загальні проблеми залучення венчурного капіталу, але є ще наші специфічні законодавчі, бо діяльність венчурних фондів регулює аж один закон і аж один абзац в цьому законі: про Інститути спільного інвестування. А це дає можливість використовувати їх як внутрішні офшори, звільнені від оподаткування, і замість фінансування інновацій часто вкадаються кошти в інші інфраструктурні проекти, в будівництво до прикладу . У нас зареєстровано понад 1000 венчурних фондів, з яких в інновації реально інвестують десь 30, решта ж - це інвестиції у фінансові інструменти, нерухомість тощо. Крім того в законі закріплено, що для того аби стати учасником венчурного фонду ти маєш подолали поріг у 1500 неоподаткованих мінімумів, що складає приблизно 4 млн., таким чином обмежуючи пул інвесторів; плюс не допускаються інституційні інвестори, що є нормальною практикою для США, коли приватні пенсійні фонди чи страхові компанії мають право ставати учасниками венчурних фондів .

У нас вже довго триває розмова про так званий Фонд фондів, який має бути державно - приватним за ізраїльської моделлю, яка виправдала себе в Ізраїлі в 90-ті роки. Суть така, що цей фонд наповнюється державою і приватним сектором і захищений державою. Він фінансує приватні фонди, котрі вже в свою чергу фінансують стартапи . І за вісім років вони виросли з початкових ста тисяч до п’яти мільярдів, і це що дало потужний поштовх розвитку стартапів.

А така модель може існувати в Україні?

- Це лише інструмент, який ми намагаємось запровадити, тому що він довів свою ефективність, але він має йти в комплексі з іншими.

«Наше поточне завдання – максимальна цифровізація , переорієнтування наших програмістів з аутсорсингу на продукт , залучення венчурного капіталу, розвиток освіти та інфраструктури, створення  r&d  центрів та, ІТ кластерів -те що ми маємо робити вже сьогодні і благо що  для цього зараз є зелене світло.»

В одному своєму блозі ви говорили що цивілізований світ стоїть вже на порозі 6 технологічного укладу (нанотехнології), ми все ще на порозі 4 індустріального.Очевидно якщо йти еволюційним шляхом ми будемо невідворотно відставати. А чи можливий наш технологічний стрибок? І які можливості ми для цього маємо?

- Зараз ми працюємо над становленням цифрової економіки – використання вже наявних цифрових рішень для оптимізації процесів. Хоча я чітко, усвідомлюю, що так швидко, умовно кажучи, завтра, ми не станемо цифровою державою: наші ГОКи враз не перетворяться на r&d центри, а сталеплавильні чи аграрні компанії не перетворяться на високотехнологічний бізнес. Але ми розуміємо, що ці вже існуючі заводи та фабрики ми можемо оптимізувати і переформатувати за стандартами Iindustry 4.0.

Тому, наше поточне завдання – максимальна цифровізація , переорієнтування наших програмістів з аутсорсингу на продукт, залучення венчурного капіталу, розвиток освіти та інфраструктури, створення r&d центрів та, ІТ кластерів. и -те що ми маємо робити вже сьогодні і благо що І для цього зараз є зелене світло.

Від фахової розмови знову повернемось до політики. Склалася унікальна ситуація, коли одна політична сила завела до ВР таку кількість депутатів. Але це насткільки різні люди за фаховим, освітнім рівнем; світоглядним баченням. Як ви збираєтесь з такої строкатої маси людей будувати ефективну команду?

- Цікаве питання… Я це бачу як ефективну організацію команд за напрямками і наразі ми вже це практикуємо, і в таких нам вдається досягати консенсусу.

Бліц:

Чи вважаєте себе новою елітою?

- Скажу так: не вважаю себе елітою , я людина котра вважає себе спроможною змінити стан справ в державі, особливо в економічному блоці, де є фахівцем. І це моя мотивація бути в Парламенті.

ВР чи Кабмін?

- На сьогодні - Верховна Рада.

Назвіть кілька найважливіших особистих цінностей?

- Патріотизм , вірність принципам , командна робота, професіоналізм, ну і порядність.

Політика - це ремесло чи мистецтво?

- Для мене ремесло.

Вислів, цитата що вас надихає?

- Дорога возникает под шагам идущего.

Чи є у вас кумири в політиці?

- Є декілька… Що стосується державного управління це Лі Кван Ю , як лідер - Черчіль , а як натхненник - Мартін Лютер Кінг.

Ваші хобі?

 - Наразі наука стала моїм хобі. Якщо з’являється вільний час, то це спорт, лижі зокрема. Вже довгий час хочу навчитись кайтсерфінгу і вірю, що таки навчусь.

Улюблені книги, жанри?

- Нонфікшн. Подобається мікс наукового і публіцистичного жанру. З останнього книга Шимона Преса "No Room for Small Dreams", - книга про становлення Ізраїлю, починаючи з 1949 до сьогодення. "Світовий порядок" Кісінжера - дуже крута книжка. "Чому нації занепадають" - теж чудова книжка.

Нещодавно проходив Aspen семінар, де обговорюється багато економічних та філософських текстів, що дало змогу по- новому подивитись на Макіавеллі, Руссо з його суспільним договором. До речі, вперше довелось прочитати Маніфест комуністичної партії Маркса і зрозумів для себе, що всі питання, які він гостро ставить, вирішуються шляхом профспілок без необхідності революції.

Музика, кіно?

- У музиці я досить старомодний. Російський рок: ДДТ, Наутілус, Сплін , - ті хто не зрадили себе і лишились справжніми. А взагалі я зростав на піснях Висоцького.
Кіно для мене розвага, віддушина де я відпочиваю. Ну, зокрема, кіновсесвіт Марвел.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

07 10 2019 13:20
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ